Сайти музеїв
Волинської області |
|
|
|
|
Всього Матеріалів в категорії: 137
Показано матеріалів: 31-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 ... 13 14 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Як на початках становлення, так і нині, музей не міг би існувати без участі у його діяльності щедрих дарувальників, меценатів людей, не байдужих до історії свого краю, до його слави, як до давньої, так і сучасної.
|
 Вшанування й увічнення пам’яті Великого Кобзаря –
це вияв всенародного поклоніння перед його генієм, високого визнання його
життєвого і творчого подвигу. Нині широко відзначаються не лише ювілеї, а й
щорічні дні народження Т.Г.Шевченка, – таким чином віддається поетові належна
шана і воістину всенародна любов. |
Нещодавно фонди Волинського краєзнавчого музею поповнились колекцією
календарів із серії «200 років від дня народження Т.Г.Шевченка 1814-2014»,
виданих редакцією газети Верховної Ради України «Голос України». |
Відзначення ювілеїв видатних
людей для музейних працівників є, крім усього іншого, нагодою для тематичного
поповнення власних фондів. Не стало винятком і святкування на державному рівні
200-річного ювілею від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, Великого
Кобзаря, Пророка нації.
|
Філокартична Шевченкіана налічує
більше тисячі листівок, які видавалися й продовжують виходити комплектами,
серіями або окремими поштівками. Листівки, присвячені Т.Г.Шевченку, можна
поділити на художні, репродукційні та фотонатурні. |
Остаточна редакція цього Шевченкового
вірша у листі до М.О.Максимовича від 5 квітня 1858 року має підпис «Кобзарь
Дармограй» і назву «Полякам». Написаний вірш між 1847 і 1850 роками під час
перебування поета на засланні і вписаний ним до «Малої книжки», т. зв.
«захалявної». Хто ж ті поляки, яким адресоване поетове віршоване послання?
|
Cеред найплідніших перекладачів творів Шевченка та
найактивніших популяризаторів його творчості слід назвати Івана Олексійовича Бєлоусова
(1863-1930), поета-самоука, вихідця з селян Московської губернії. Перші його
власні вірші були надруковані 1882 року. А 1887 року в Києві вийшла перша
поетична збірка І.Бєлоусова «Из «Кобзаря» Т.Шевченко и украинские мотивы», до
якої увійшло 18 перекладів. |
З листа митрополита УАПЦ в Західній Європі Анатолія
(Дублянського) до директора Волинського краєзнавчого музею Анатолія Силюка: «Я
одночасно ще відвідував і музей (Основним місцем роботи А.3.Дублянського у
1938-1940 pp. була українська гімназія – Н.П.), до якого призначено нового
директора – українця з Дніпропетровська. Цей новий директор, прізвища якого я
не пам’ятаю, був у нас дуже коротко, не більше одного чи два дні, і десь зник.
Щойно пізніше було призначено іншого директора, Василя Смовжа, що перед тим був
директором якогось малого музею в Росії, недалеко від Москви, а сам походив з
Київщини. Ще перед його призначенням археолог Лєскі передав мені передані
кимсь, хто це був, він мені не сказав, пару карток з рисунками олівцем, як він
сказав, Тараса Шевченка, для переховання в музеї. |
Журнал «Наш світ» (видавець і
відповідальний редактор Володимир Островський), який виходив 1935 року в
Луцьку, був цікавим та інформативним виданням. Тут друкувались відомі письменники,
громадські та релігійні діячі, публіцисти Євген Маланюк, Улас Самчук, Кость
Левицький, Петро Карманський, Семен Говдій, Іван Огієнко, Володимир
Островський, Валер’ян Поліщук та інші. Публікації журналу стосувались різних
аспектів мистецького й літературного процесу в Україні та за її межами.
Нині, в рік відзначення 200-річчя
від дня народження Тараса Шевченка, подаємо підбірку публікацій, уміщених у «Нашому
світі» за 1935 рік, присвячених Великому Кобзареві, зберігаючи усі мовні
особливості журнальних текстів.
|
 Багато
років Андроник Григорович Лазарчук (народився 15 січня 1870 року в селі
Уховецьку, тепер Ковельського району Волинської області, помер 6 вересня 1934
року в місті Борзна Чернігівської області) працював для церкви, але в його
художній біографії ця сторінка зовсім не висвітлена. |
|