До 200-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченка
Поштівки
Шевченківської тематики
Філокартична Шевченкіана налічує
більше тисячі листівок, які видавалися й продовжують виходити комплектами,
серіями або окремими поштівками. Листівки, присвячені Т.Г.Шевченку, можна
поділити на художні, репродукційні та фотонатурні. Однією з перших шевченківських
листівок була репродукція портрета Т.Шевченка роботи художника І.Крамського;
вийшла вона в Москві 1905 року. 1906 року листівка з автолітографією портрета
Шевченка роботи Ф.Красицького була видана в Києві. До 1917 року в Україні
вийшло близько 300 листівок на шевченківську тематику – переважно його
портрети, репродукції творів і фото шевченківських місць. Особливо часто
зображували Канів і могилу на Чернечій (Тарасовій) горі з чавунним хрестом на
ній. У виготовленні листівок брали участь художники М.Самокиш, С.Васильківський,
В.Корнієнко, Ф.Різниченко, М.Дяченко; часто репродукувалися твори О.Сластіона,
І.Рєпіна, К.Трутовського, І.Крамського. І.Ю.Рєпін 1908 року виконав малюнок «Прометей»
для листівки, кошти від реалізації якої мали йти на спорудження пам’ятника
поетові.
1911-й рік був роком пам’яті,
роком 50-річчя від часу смерті Т.Г.Шевченка. Тому того року вийшло багато
окремих листівок, або були започатковані великі серії, видання яких продовжувалося
і в наступні роки. У 1911-12 pp. вийшло понад 100 листівок, які разом становили
серію «Батьківщина поета» і репрезентували шевченківські місця. У 1911-16 pp. виходило
багато листівок з портретами Шевченка і закликами жертвувати гроші на спорудження
в Києві пам’ятника поетові. Тоді ж було видано серію з восьми листівок «Малярські
твори Т.Г.Шевченка». 3 1911 до 1918 року в Коломиї, в друкарні Оренштайна
вийшло 6 серій репродукцій малярських творів Шевченка (57 листівок) і серія
ілюстрацій О.Сластіона до поеми «Гайдамаки». Така серія з 15-ти листівок
подарована Волинському краєзнавчому музеєві Оленою Отт-Скоропадською і нині
зберігається у фондах. До 50-річчя від року смерті поета в Петербурзі видано
серію з 10-ти листівок – репродукції офортів Шевченка
Перша радянська листівка,
присвячена Т.Г.Шевченку, видана 1918 року. На ній зображено проект пам’ятника
Кобзареві в Москві скульптора С.Волнухіна, встановленого за ленінським планом
монументальної пропаганди. Пам’ятник до наших днів не зберігся; раритетом є і
листівка з його зображенням. У 1920-х роках окремі листівки шевченкіани видано
в Києві і Лубнах.
1935 р. в Харкові за конкурсним
проектом скульптора М.Манізера, розробленого разом з архітектором Й.Лангбардом,
споруджено пам’ятник Т.Г.Шевченку. Того ж року ця подія знайшла відображення в
серії з семи листівок. 1938 року вийшло 3 серії (40 листівок) з репродукціями
художніх творів Шевченка; окремі листівки тематично присвячені Каневу й іншим
шевченківським місцям. 1939 року в Москві видано серію з 12 листівок
(репродукції творів Шевченка-художника).
У 1942-43 році український графік
В.Касіян створив цикл плакатів «Гнів Шевченка – зброя перемоги». Плакати частково
були видані у вигляді листівок; їх скидали з літаків на територію тимчасово
окупованої гітлерівцями України. 1944 року в Києві видано дві листівки з
репродукціями малярських творів Шевченка.
У 2-й половині XX ст. у зв’язку з
відзначенням ювілеїв Т.Г.Шевченка видано кільканадцять значних серій поштових
листівок, до яких увійшли як репродукції художніх творів самого Шевченка, так і
репродукції творів на шевченківські мотиви художників І.І.Їжакевича, Ф.Кричевськоґо,
М.Глущенка, А.Монастирського, С.Караффи-Корбут, А.Базилевича, В.Куткіна та
багатьох інших. Так, 1955 року вийшов комплект із 12 листівок «Т.Г.Шевченко»
(репродукції його творів); 1961 – 1 серія з 12 листівок на мотиви творів поета;
1962 – «Художня виставка до 100-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка» (3 комплекти –
40 листівок). А.Д.Базилевич у 1961-62pp. створив серію малюнків для поштових
листівок з українськими народними піснями на слова Шевченка: «Садок вишневий
коло хати», «Од села до села», «У гаю, гаю», «Ой, гоп гопака», «Перебендя
старий, сліпий», «Якби мені черевики» та ін. (вийшли 1963 p.). Того ж року видано
серії «Т.Г.Шевченко в українській радянській графіці» (17 листівок), «По
шевченківських місцях» (24 листівки); 1964 – «Шевченко – художник» (24
листівки); «1814 – 1964» (7 листівок); 1965 – «Художники Кобзареві.
Республіканська художня виставка, присвячена 150-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка»
(32 листівки); 1972 – «Т.Г.Шевченко – художник» (29 листівок). Листівки
шевченківської тематики виходили як серійно, так і окремими одиночними
виданнями; з шевченківських місць частіше від інших зображувався Канів.
Листівки, присвячені життю та
творчості Великого Кобзаря виходили й за кордоном – у Швеції, Японії, Канаді,
Сполучених Штатах, в багатьох інших країнах.
З багатьма зразками філокартичної
Шевченкіани знайомить «Шевченківська світлиця Миколи Куделі», а також виставка,
присвячена 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря, розгорнута у
Волинському краєзнавчому музеї.
Наталія Пушкар,
головний хранитель
Волинського краєзнавчого музею
|