Колекція дерев’яної скульптури XVII - XІX ст. Волинського краєзнавчого музею була зібрана працівниками під час наукових експедицій по обстеженню культових споруд Волині в 1981 – 1986 р. р., 1997, 2000 – 2010 роках.

З-поміж пам’яток сакрального мистецтва, які знаходяться у колекції Музею волинської ікони, в окрему групу можна виділити твори західноєвропейського релігійного мистецтва ХVІІІ – ХІХ століть. Вона є малочисельною і найменш дослідженою. До музейної колекції ікони та картини потрапили з церков чи костелів давньої Волині, зібрані під час експедицій Волинського краєзнавчого музею.

Волинські ікони з „Юрієм Змієборцем” створені майстрами різної виучки і рівня таланту – і високопрофесійними представниками волинської іконописної школи, і народними майстрами. Але не дивлячись на численні зображення, з точністю вони не повторюються ніколи. В кожній іконі подається свій переказ відомої легенди, підкреслюються свої особливості, різні сторони і моменти події. Це обумовлено, напевно, як різними джерелами, до яких звертались малярі, так і різницею завдань, які вони ставили перед собою.

Тема формування музейних збірок практично не досліджена в українській історичній науці, а тому цілком закономірною є спроба автора дати наукову характеристику і проаналізувати основні шляхи та етапи формування колекції релігійного мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї, визначити місце і роль спадщини релігійного мистецтва Волині в мистецькій культурі України.

Метою цього повідомлення є уведення до наукового обігу ще не розгаданої духовної печатки з відомого історичного документу – договору між старшими і молодшими луцькими православними братчиками від 1619 р. Із усних консультацій автора з досить широким колом фахівців з історії Української Церкви стало зрозуміло, що зображена на печатці загадкова постать святого з великим хрестом в руках поки що не знаходить пояснення.

Документ 1524 року – це лист великого князя литовського і польського короля Сигізмунда I Старого (1506-1548), що засвідчено його підписом в кінці тексту. Спрямований він до членів великокнязівської ради Великого князівства Литовського і, якщо вірне наше припущення, особисто до великого гетьмана литовського Костянтина Івановича Острозького (1460-і –1530).

Серед колекцій Волинського краєзнавчого музею, зокрема, скарбів срібних речей, зброї, порцеляни, металевих знарядь праці давньоруського періоду, козацьких люльок, гідне місце займає колекція кахлів XIV – поч. ХХ століть – предметів архітектурної кераміки. Їх близько 200 одиниць, зібраних в різних населених пунктах Волині (найбільше у Луцьку) протягом вісімдесяти років функціонування музею.