Сайти музеїв
Волинської області |
|
|
|
|
Всього Матеріалів в категорії: 137
Показано матеріалів: 101-110 |
Сторінки: « 1 2 ... 9 10 11 12 13 14 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 У фондах
Волинського краєзнавчого музею зберігаються копії з медальйонів відомого
російського медальєра Федора Петровича Толстого (1783 – 1873), присвячені подіям
Вітчизняної війни 1812 року і кампаній 1813 – 1814 рр. Він створив справжні
твори мистецтва, над якими працював більше двадцяти років, і які відтворюють
події війни. |
 Виставки (тимчасові експозиції), будучи
самостійними суб’єктами, часто доповнюють музейні експозиції. Вищеназвана
виставка розміщена в одному із залів відділу давньої історії Волинського
краєзнавчого музею і є органічним доповненням теми "Ремесло Волині княжої доби
ХІ – початку ХIV століття”. |
 Доповнення до каталога-довідника «Документи і
матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях, установах Волині»
(упорядники Т.Я.Данилюк-Терещук, Н.Ю.Пушкар), який вийшов у
редакційно-видавничому відділі «Вежа» ВНУ ім. Лесі Українки 2008 року, склали
надходження, що збагатили Лесезнавчі колекції Волинського краєзнавчого музею та
його філії – Літературно-меморіального музею Лесі Українки в с. Колодяжне
Ковельського району в Рік Лесі Українки – рік 140-річчя від дня народження поетеси
та 100-річчя від часу написання нею невмирущого твору – драми-феєрії «Лісова
пісня». |
 Сучасна наука активно використовує карти як
історико-географічне джерело. Картографічні твори є пам’ятками з історії науки
й техніки, оскільки містять кілька шарів унікальної інформації. Йдеться про території
країн, їх зміни, відповідні складові адмінподілу на різних континентах з їх
назвами, тобто означенням окремих географічних об’єктів – від міст та інших
поселень до шляхів сполучення і водних артерій. |
 Дисидентський рух в Україні у 1960-х
– 1980-х роках, незважаючи на репресії та переслідування його учасників, зробив
значний внесок у наближення і проголошення незалежності України. Більшість
вимог, програм, ідей, які висувалися цим рухом упродовж тридцяти років, у тій
чи іншій мірі здійснилися або ж здійснюються в сучасній Україні.
Враховуючи те, що в дисидентському русі брали участь багато волинян,
дана тема, починаючи з середини 1990-х років, активно досліджувалася науковцями
Волинського краєзнавчого музею. |
 Колекція творів української художниці Лідії
Іванівни Спаської (1910-2000) у Волинському краєзнавчому музеї невелика і
нараховує 10 одиниць зберігання. Живопис представлено єдиною картиною
післявоєнного періоду «Дівчина з кленовими листочками» (1952). Графіка охоплює
один період її творчості – 1980-ті роки і представляє два жанри – натюрморт і
портрет (інколи з побутовими та анімалістичними елементами).
|
 Важливою частиною живописного і графічного спадку
Андроника Григоровича Лазарчука (15 січня 1870 р., с. Уховецьк Ковельського
повіту теперішньої Волинської області – 6 вересня 1934 р., м. Борзна Чернігівської
області) є портрети його старшої доньки Олени. Художник малював її з особливим
інтересом і не один раз. |
 Олекса Федорович Ошуркевич – український
фольклорист, етнограф, краєзнавць, заслужений працівник культури України, до
виходу на пенсію довгий час працював у Волинському краєзнавчому музеї,
завідував відділом етнографії та народних промислів. Він багато років життя віддав музейній справі, з
його іменем пов’язані, зокрема, створення експозицій у Човницькому музеї
академіка Михайла Кравчука, Шевченківської світлиці Миколі Куделі в с.
Буянах, Устилузького музею Ігоря Стравінського та інших. Автор багатьох книг. Як талановитий дослідник,
фольклорист він залишив помітний слід у вивченні, збереженні народної спадщини
Західного Полісся і Волині. |
З нагоди Міжнародного дня музеїв 17
травня 2011 р. у Волинському краєзнавчому музеї розпочала роботу виставка
музейних раритетів «Сповідь старовини: історія промовляє, експонати
засвідчують», підготовлена відділом давньої історії, в авторській концепції
провідного наукового співробітника Олени Бірюліної.
В основу концепції виставки покладена ідея відновлення інтересу
музейного відвідувача до суб’єктивної історії, не переобтяженої
персоніфікованими культами та різного роду ідеологіями. |
Розвиток музейної справи,
зокрема на Волині, тісно пов’язаний з розбудовою державності в суверенній Україні.
Проголошення незалежності спричинило звільнення музеїв від радянської
заідеологізованості, зорієнтувало їх на світові загальнолюдські цінності. З
1991 р. у музейництві Волинської області відбулися значні зміни, які
активізували роботу музейних працівників у науковому і культурному житті
регіону. Подальша модернізація, ефективне керівництво вітчизняною музейною
мережею можливе лише на підставі критичного та ґрунтовного дослідження набутого
за роки незалежності досвіду та здобутків, що актуалізує вивчення обраної
проблеми.
|
|