Розвиток музейної справи, зокрема на Волині, тісно пов’язаний з розбудовою державності в суверенній Україні. Проголошення незалежності спричинило звільнення музеїв від радянської заідеологізованості, зорієнтувало їх на світові загальнолюдські цінності. З 1991 р. у музейництві Волинської області відбулися значні зміни, які активізували роботу музейних працівників у науковому і культурному житті регіону. Подальша модернізація, ефективне керівництво вітчизняною музейною мережею можливе лише на підставі критичного та ґрунтовного дослідження набутого за роки незалежності досвіду та здобутків, що актуалізує вивчення обраної проблеми.

Виходячи з цього, метою дослідження є аналіз основних напрямів розвитку музейної справи у Волинській області за роки незалежності, визначення проблем, які потребують свого розв’язання.

Важливим етапом на шляху розбудови вітчизняного музейництва в умовах незалежності стала розробка і прийняття 29 червня 1995 р. закону «Про музеї та музейну справу», який визначив основні напрями музейної політики, засади і принципи функціонування музеїв.

Одним із пріоритетних напрямів роботи музеїв стала науково-дослідна робота. Про її результативність свідчить щорічне проведення за участі музейних закладів області низки конференцій. До багатьох малодосліджених проблем, зокрема, звернулися учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури» (2006 р.), щорічних історико-краєзнавчих конференцій з питань минулого і сучасного Волині. З 1994 р. Волинський краєзнавчий музей (далі – ВКМ) виступив організатором Міжнародної наукової конференції «Волинська ікона: дослідження і реставрація» та ін.

Для обміну набутим досвідом, популяризації регіональних пам’яток музеї Волині активно співпрацюють з іншими музейними закладами України (Львів, Київ, Дніпропетровськ, Рівне, Острог та ін.) та закордонними колегами (Республіка Польща, Республіка Білорусь, Королівство Нідерланди та ін.). Важливими формами співпраці став обмін виставками, підготовка спільних тематичних виставок.

За роки незалежності музейниками Волині були налагоджені тісні зв’язки й з українською діаспорою. Завдяки дарункам її представників фонди музеїв поповнилися новими, раніше невідомими культурними цінностями (колекція українських марок 1920–1940-х рр. – Р. Дубиняк, Великобританія; першодруки творів В. Липинського, його Послужний список 1918 р. – Є. Липинська-Сендзєловська, Великобританія та ін.) [6].

Для організації вивчення і збереження культурної спадщини краю музейні працівники залучають науковців, фахівців Державного архіву Волинської області, членів Волинського обласного товариства краєзнавців, Волинського фонду культури, культурно-освітніх та інших громадських товариств й організацій.

В останнє десятиріччя невід’ємним компонентом розвитку вітчизняної музейної справи стали інформаційні технології. З їхньою допомогою здійснюється популяризація зібраних колекцій, виставкової роботи волинських музеїв. Інформацію про них можна знайти в мережі Internet на web-сайтах «Історична Волинь», «VIP», «Волинські новини», «Музеї України» та ін. Музей Волинської ікони один з перших в Україні відзняв і розмістив в мережі Internet фільм про свою збірку [18].

Якісно змінилася і удосконалилася мережа музейних закладів області. Цей процес співпав з періодом «сплеску» національної самоідентичності й патріотично-культурного відродження, що тривав в Україні з кінця 1980-х – у першій половині 1990-х рр. [25]. На Волині ряд відділів обласного краєзнавчого музею стали самостійними установами. У 1991 р. відокремилися і перейшли в районне підпорядкування Лобненський музей партизанської слави і Володимир-Волинський історичний музей, в 1992 р. – Маневицький краєзнавчий і Ковельський історичний музеї. Згідно з рішенням Любомльської районної ради у 1993 р. на базі діючого народного було створено самостійний державний Любомльський краєзнавчий музей. В цьому ж році ліквідовано Музей атеїзму і створено відділ ВКМ – Музей Волинської ікони. В 1994 р. повернуто на територію Луцького замку в Шляхетський будинок XVII ст. експозицію Картинної галереї (художній відділ ВКМ). Згідно наказу управління культури обласної держадміністрації від 29 травня 1995 р. створено меморіальний музей-садибу В’ячеслава Липинського в с. Затурцях Локачинського району з правами відділу ВКМ. З 2001 р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України цей музей визнано пам’яткою історії національного значення. У цьому ж році Кортеліський історичний музей отримав статус самостійного комунального музею районного підпорядкування.

Продовжують розвиватися музеї, створені ще за часів УРСР: перший на Волині народний музей – Торчинський історичний (1960 р.), Іваничівський народний історичний музей (1975 р.), Рокинівський музей історії сільського господарства Волині (де з 1990 р. діє перший на Волині скансен – експозиція музею просто неба) та ін.

Враховуючи потреби суспільного розвитку та нові тенденції музейного будівництва, в 1990-х рр. на Волині було створено ряд нових музеїв, серед них: Устилузький музей Ігоря Стравінського (1990 р.), Старовижівський народний краєзнавчий (1992 р.), Нововолинський історичний (1998 р.), Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (1999 р.), Музей старовинної книги (2005 р.), Ківерцівський районний краєзнавчий музей (2009 р.).

В області нагромаджено позитивний досвід роботи музеїв при навчальних закладах. Аналіз їх діяльності підтверджує, що вони позитивно впливають на підвищення освітнього і культурного рівня учнівської та студентської молоді, сприяють залученню її до суспільно-корисної діяльності, формують глибокі почуття поваги до військової, трудової, культурної спадщини старших поколінь, заохочують до вивчення та збереження історико-культурних пам’яток народу, природи рідного краю, військово-патріотичних традицій.

Стабільною є динаміка розширення мережі музеїв такого виду: у 1998 р. на обліку в області перебувало 32 музеї, у 2001 – 47; 2004 – 102; 2007 – 137; 2009 – 141 [9, 234].

Важливим центром діяльності музеїв у луцьких ВНЗ є Волинський національний університет імені Лесі Українки. У ньому функціонує 6 музеїв: Музей археології (збірка з 1977 р.) [29], Музей Лесі Українки (1985 р.) [12], Музей спортивної слави (1994 р.) [7], Геологічний музей (1998 р.) [2], Музей історії ВНУ імені Лесі Українки (2002 р.), Музей етнографії Волині і Полісся (2010 р.).

Також з 2000 р. у Луцьку працює музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти [17].

З’явився у Волинській області і ряд музеїв, створення яких засвідчило потяг краян до збереження та популяризації речей, пов’язаних з їхньою професійною діяльністю. Такими є: Аптека-музей (2002 р.) [28], Музей історії волинської бази «Укроптбакалія», СП «Волиньпак» та Корпорації ПАККО (2005 р.) [10], Музей історії органів внутрішніх справ Волині (2005 р.), Музей історії кінематографії і фотомистецтва (триває збір експонатів) [1].

З метою забезпечення збереження Музейного фонду України Кабінет Міністрів України у 2000 р. затвердив перелік у Волинській області музеїв Волинської області та перелік музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України [21; 22]. Станом на 6 липня 2010 р. у музеях районної та міської комунальної власності зберігалося понад 52,7 тис. експонатів основного фонду, а в музеях на громадських засадах – 53,7 тис. [4].

Мережа державних музеїв в області станом на 2011 р. налічує 20 комунальних (державних) музеїв, 75 музейних закладів на громадських засадах, з яких 4 – носять звання «Народний музей» (Горохівський історичний музей, Берестечківський історичний музей, Музей історії органів внутрішніх справ Волині, Устилузький музей Ігоря Стравінського) [20, арк. 21–24], 149 музейних закладів системи освіти, з яких 18 – носять почесне звання «Зразковий», де зберігається понад 260 тис. пам’яток матеріальної та духовної культури Волинського краю основного фонду. В 2010 р. музеї Волині відвідали більше 300 тис. осіб.

На формування музейної мережі впливає низка факторів. Головні з них – зміна суспільних потреб, розвиток науки і мистецтва, нові технології в області реставрації і консервації, нові підходи в теорії і практиці музейної роботи, а саме, розширення поняття «музейний предмет», розвиток знань про те, що зберігати і експонувати слід не тільки пам’ятки, але й їхні функціональні зв’язки з іншими об’єктами. Проблемою музейної мережі області є відсутність районних музеїв у Турійську, Локачах, Любешові, Шацьку та Ратному. Досі ще не створений музей етнографії у Луцьку, хоча такі наміри були задекларовані ще у 1990-х рр. В зв’язку із втратою приміщення та ряду експонатів у 2004 р. за рішенням колегії Волинського обласного управління культури з Олицького історичного музею знято звання «Народний» [27].

З огляду на неминучі зміни сукупності вимог до усіх галузей музейної роботи – від нових проблем запропонованих суспільством, методів наукового дослідження і пізнання та технологій аж до питань оформлення і безпеки, актуальним залишається питання фахової кваліфікації музейних працівників.

Музейні працівники області беруть участь у дводенних семінарах-практикумах на базі ВКМ, де знайомляться з теоретичними курсами з актуальних проблем роботи музеїв і мають практичні заняття та майстер-класи; проходять навчання в інших музеях України та за кордоном, які організовує Інститут післядипломної освіти Державної Академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України; проходять стажування на базі різних вітчизняних та закордонних музейних центрів. Також у Волинському краєзнавчому музеї для всіх музейних працівників проводяться заняття з професійного та правово-економічного навчання.

Створені у Волинській області умови й для підготовки музейних кадрів. А саме – у Волинському національному університеті імені Лесі Українки на історичному факультеті з 2006 р. діє спеціальність «Музейна справа і охорона пам’яток історії та культури», яка готує спеціалістів, знавців музейної справи та експертів з музейних цінностей. Також історичний факультет співпрацює з музеями Луцька, в яких студенти проходять виробничу практику [14].

ВКМ спільно з кафедрою документознавства і музейної справи Волинського національного університету імені Лесі Українки з нагоди Міжнародного дня музеїв започаткував проведення музеєзнавчих круглих столів. 13 травня 2010 р. у Волинському краєзнавчому музеї проведено Перший круглий стіл «Музей як науково-дослідний та культурно-освітній заклад», в якому взяли участь працівники музею, викладачі кафедри, студенти [26]. Також спільними зусиллями названих інституцій започатковано видання наукового збірника «Волинський музейний вісник» (на цей час видано вже два випуски).

Протягом досліджуваного періоду здійснювалася певна робота з поліпшення матеріально-технічної бази музеїв області. Хоча проблеми економічного розвитку України не у всі роки дозволяли належно фінансувати галузь.

У 2001 р. було завершено ремонт і пристосування виділеного приміщення за адресою вул. Ярощука, 5 під Музей Волинської ікони. Сьогодні музей є одним з не багатьох на Волині, що обладнаний із врахуванням всіх вимог зберігання та експонування музейних цінностей (автономне опалення, система кондиціювання повітря, сучасне освітлення, новітня пожежна та охоронна сигналізація, модерна реставраційна майстерня з відповідним обладнанням, належні фондові приміщення).

У 2002 р. була проведена робота з технічного оснащення реставраційної майстерні ВКМ, для якої за спонсорські кошти придбано обладнання на суму 7600 гривень [19, арк. 22].

Але все ж таки слабка матеріально-технічна база на сьогодні залишається основною проблемою музеїв обласної, районної, міської комунальної власності та музейних закладів на громадських засадах. Всі вони потребують забезпечення умов зберігання колекцій (відсутнє сучасне обладнання в фондосховищах, подекуди відсутні самі фондові приміщення); відчутна нестача виробничих площ для реставрації пам’яток; експозиції новітньої доби в більшості випадків потребують оновлення.

На заваді модернізації музейної галузі області стоїть низка негативних факторів, серед них одним з найважливіших є недостатнє фінансування. Музеї фінансуються за залишковим принципом. Тож працівникам музеїв доводиться спиратися на ентузіазм у роботі, докладати надзусиль, аби зберегти фонди та приміщення. У багатьох навчальних закладах не вирішеним залишається питання оплати праці працівників зареєстрованих музеїв.

Так, 15% коштів з фінансових надходжень ВКМ витрачає на оплату послуг охорони державних колекцій, ще 60% – на виплату заробітної плати, також потрібно оплачувати використання енергоносіїв. Коштів на придбання експонатів практично не залишається [8]. Максимальна сума, яку може дозволити собі музей на придбання цікавої речі – 2 тис. грн. [5]. Реалізація наукових досліджень теж потребує чималих коштів. Хоч якось покращує становище додаткове фінансування: плата за відвідування музеїв і виставок; кошти, одержувані за науково-дослідні та інші види робіт, які виконує музейний заклад на замовлення підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та громадян; прибутки від реалізації сувенірної продукції, видавничої діяльності; плата за кіно- і фотозйомки та інші джерела, в тому числі валютні надходження.

Удосконалення в сучасних умовах потребує законодавство у галузі музейної справи. У Міністерстві культури і туризму України не створено навіть музейного відділу, проблемами музеїв займається відділ аналізу і прогнозування.

В музеях області не в повній мірі ведеться облік зібраних оригінальних експонатів. Повільно долучаються до реєстрації музеї професійно-технічних і вищих навчальних закладів. Мало музеїв природничого профілю, таких як Музей фауни Шацького лісового коледжу (1960-ті рр.) [11].

Серед існуючих залишається проблема охорони музеїв. Вона включає в себе систему правових, організаційних та фінансово-економічних заходів, що забезпечують недоторканність музейного приміщення і музейного зібрання. Правова охорона забезпечується нормативними актами, наприклад, Законами України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 р., «Про музеї та музейну справу» від 29.06.1995 р., «Про охорону культурної спадщини» від 8.06.2000 р. та діяльністю пам’яткоохоронних органів, але їхня дієвість зросте, якщо останні отримають достатнє фінансування та стануть більш незалежними від місцевих чиновників різного рангу. Питання, пов’язані з охороною музейних зібрань та музейних приміщень, мають відкрито вирішуватися на засіданнях науково-методичних рад, які необхідно створювати при пам’яткоохоронних органах, залучивши до співпраці фахівців та громадськість. Інцидент, що був пов’язаний із захопленням у 2003 р. території Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки є ще одним підтвердженням актуальності цієї проблеми [13].

Зазначені вище негативні фактори в деякій мірі було враховано при розробці нової Регіональної програми розвитку культури, мистецтв і туризму у Волинській області на 2011–2015 рр. [23]. Для виконання передбачених Програмою заходів виділено 76102,5 тис. гривень, з них: 62577 тис. грн. з обласного бюджету, 5683 тис. грн. з місцевих бюджетів районів і міст області та 2842,8 тис. грн. – з інших джерел. Передбачено 5000 тис. грн. й з державного бюджету [23, c. 5]. Ряд питань було піднято на громадських слуханнях «Про стан музейної справи в області», які відбулися 6 липня 2010 р. [15]. Це єдиний такий захід в Україні, що був проведений на обласному рівні.

Таким чином, музейними працівниками Волині у досліджуваний період проведена значна за обсягами і досягнутими результатами робота щодо збереження, вивчення і популяризації регіональних пам’яток. Вимагають подальшого вдосконалення музейне законодавство, контроль за його дотриманням, покращення фінансування музейної справи в області.

_____________________

1. Бєлов В. Музею історії кіно – бути! / В. Бєлов // Луцький замок. – 2007. – 27 грудня. – С. 4.

2. Бєльський Г. В. Чарівне царство мінералів / Г. В. Бєльський, В. В. Демчик. – Луцьк : Ініціал; Ред. вид. від. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2000. – 48 с.

3. Бондаренко Г. Створення і діяльність регіональних музеїв Волині та їхня роль у збереженні пам’яток (1939 р. – початок ХХІ ст.) / Г. Бондаренко // Замосцько-Волинські музейні зошити: матеріали наукової конференції / ред. П. Кондрацюк. – Замосць : GAUDIUM, 2006/2007. – Т. ІV. – С. 191-217.

4. В обласній раді відбулися громадські слухання про стан музейної справи [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Волинської обласної ради. – Режим доступу : http://volynrada.gov.-ua/news/v-oblasnii-radi-vidbulisyagromadskislukhannya-pro-stan muzeinoyi-spravi.

5. Волинський краєзнавчий музей поповнює свої колекції різними шляхами [Електронний ресурс] / VIP – Волинський інформаційний портал. – Режим доступу : http://vip.volyn.ua/news/volinskii-kra-znavchii-muzeipopovnyu-svo-kolekts-r-znimi-shlyakhami.

6. Волинський музейний вісник: Законодавчі та нормативні засади діяльності музейних закладів / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейної справи ВНУ ім. Лесі Українки; упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 1. – 350 с.

7. Волинський національний університет ім. Лесі Українки (ВНУ) [Електронний ресурс] / Освіта в Україні. – Режим доступу : http://www.osvita.com.ua/ua/-universities/39/.

8. Голованчук С. Музейна справа жевріє, але не гасне / С. Голованчук // Волинська газета + Кур’єр 7 муз. – 2010. – 15 липня. – С. 4.

9. Грабинська Л. Розвиток музейної справи в закладах освіти Волинської області / Л. Грабинська, Л. Хмелярська // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Матеріали до відзначення 20-річчя від часу створення. Спеціальний випуск. – Луцьк, 2009. – С. 234-237.

10. Григоренко С. Магазини усюди? Ще б ПАК! / С. Григоренко // Віче. – 2005. – 23 червня. – С. 3.

11. Дубук М. 250 видів тварин і птахів збіглося до гурту / М. Дубук // Вісник + К. – 2010. – 4 листопада. – С. 20.

12. З історії створення музею Лесі Українки у ВДУ // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури. – Луцьк, 2001. – С. 112–114.

13. Іванченко Н. Волинський військовий музей врятовано! [Електронний ресурс] / ХайВей. – Режим доступу: http://h.ua/story/175359/.

14. Кальченко Ю. Молоде покоління музеєзнавців на Волині / Ю. Кальченко, Т. Марчук // Наш університет. – 2009. – 20 жовтня. – Ч. 9 (40). – С. 18.

15. Кушнір В. З’їхались, поскаржились...і розійшлись? / В. Кушнір // Селянське життя. – 2010. – 24 липня. – С. 4.

16. Малімон Н. А реставратора – у...запасник? / Н. Малімон // Віче. – 2010. – № 7 (18–24 лютого). – С. 1, 9.

17. Маслай Г. С. Про створення волинського музею освіти / Г. С. Маслай // Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи. Тези доповідей та повідомлень ІІ регіональної «Велика Волинь» і VI обласної історико-краєзнавчої конференції 8-10 жовтня 1992 року. – Луцьк. – 1992. – С. 60–62.

18. Музей волинської ікони [Електронний ресурс] / Телерадиокомпания «Глас». – Режим доступу: http:// rus.glas.org.ua/projects/teleexcursions/-UZEY_VOLINSKOY_IKONI.html.

19. Поточний архів ВКМ. Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2002 році, 23 арк.

20. Поточний архів ВКМ. Комунальні та громадські музеї Волинської області в 2010 році (порівняльно-довідковий матеріал), 27 арк.

21. Про затвердження переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Постанова Кабінету Міністрів України № 209 від 2.02.2000 р. // Волинський музейний вісник: Законодавчі та нормативні засади діяльності музейних закладів / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музей. справи ВНУ ім.. Лесі Українки; упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 1. – С. 129–130.

22. Про затвердження переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Постанова Кабінету Міністрів України № 1766 від 29.11.2000 р. // Волинський музейний вісник: Законодавчі та нормативні засади діяльності музейних закладів / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музей. справи ВНУ ім. Лесі Українки; упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 1. – С. 130–131.

23. Регіональна програма розвитку культури, мистецтва і туризму у Волинській області на 2011–2015 роки. – Луцьк, 2011. – 38 с.

24. Резолюція громадських слухань «Про стан музейноїсправи в області». Рішення обласної ради від 27.08.2010 р. № 42/26. Волинський музейний вісник / Упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музей, справи ВНУ ім. Лесі Українки; упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 154–160.

25. Рутинський М. Й. Музеєзнавство: Навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. – К.: Знання, 2008. – 428 с.

26. Силюк А. Перший круглий стіл «Музей як науково-дослідний та культурно-освітній заклад» / А. Силюк / / Волинський музейний вісник: вип. 2. / Упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музей, справи ВНУ ім. Лесі Українки; упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2010. – С. 3.

27. Філатенко А. Як занапастили і розікрали народний музей / А. Філатенко // Волинь. – 2004. – 16 листопада. – С. 3.

28. Якименко М. У музей…по здоров’я / М. Якименко // Голос України. – 2005. – 8 листопада. – С. 22.

29. Яцечко Т. Історія та сьогодення Музею археології ВНУ імені Лесі Українки / Т. Яцечко // Волинський музейний вісник: вип. 2. / Упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музей, справи ВНУ ім. Лесі Українки; упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2010. – С. 23-26.

___________________________________________

Волинський музейний вісник: Наук. зб.: Вип. 3. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. справи ВНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 34-38.

Категорія: Статті | Додав: administrator (17.07.2012) | ОПИС ЗНАКІВ |

Переглядів: 2125 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Зробити безкоштовний сайт з uCoz

Волинь туристична

Волинь туристична

Агросадиби Волині

Туристичні райони

РОЗБУДОВА МУЗЕЙНИЦТВА НА ВОЛИНІ ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.