Сайти музеїв
Волинської області |
|
|
|
|
Всього Матеріалів в категорії: 137
Показано матеріалів: 81-90 |
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 13 14 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 При реконструкції глинобитної печі у експозиції
Волинського краєзнавчого музею у кінці лютого 2012 року, було взято за основу
піч знайдену експедицією ДП НДЦ ОАСУ «Волинські старожитності» під керівництвом
Златогорського О.Є. та Вашети М.П. в с. Богушівка Луцького району влітку 2011
року. |
 Виставкою «Втрачена хронологія: археологічні
дослідження на Волині 2011 року» Державне підприємство "Волинські
старожитності” "Охоронної археологічної служби” Інституту археології НАН України
звітує перед гостями Волинського краєзнавчого музею про свої досягнення за
минулий польовий сезон. Хоча розкопки та інші фахові археологічні дослідження
наразі проводити досить складно через ряд факторів матеріали цієї виставки
показують високий рівень проведених підприємством робіт та вселяють надію на їх
продовження у майбутньому. |
 У квітні 1990 року в Устилузі Волинської області, в музичній
школі, що знаходиться в садибі, яка колись належала Ігорю Стравінському і його
дружині Катерині Носенко-Стравінській, відкрився перший в світі музей
геніального композитора XX століття. У музейних і музичних виданнях з’являються
фотографії Устилугу, Володимира-Волинського, Ковеля - міст, пов’язаних з
перебуванням І. Стравінського на Волині, і навіть присутня пропозиція про
проведення присвяченого йому фестивалю.
|
 Ми зупинимось на конкретній справі, як музейні
працівники можуть захистити свою продукцію, свій авторський твір, своє
інтелектуальне право. Музей зробити, відкрити експозицію – це в десять разів
важче, ніж написати книгу, монографію чи дисертацію. |
 Музейна педагогіка – спеціальна наукова дисципліна
на стику музеєзнавства, педагогіки, психології та профільної для даного музею
дисципліни (або їх комплексу), предметом якої виступає музейна комунікація. Її
завдання – розробка нових методик роботи з відвідувачами, музейно-педагогічних програм,
вивчення впливу форм музейної комунікації на різні групи музейної аудиторії. |
 Сутність музею в значній мірі складає процес
людського спілкування (комунікації). Спробуємо розібратися, що розуміють під
культурно-освітньою діяльністю музейних закладів як складовою музейної комунікації.
Наше дослідження будемо проводити через вивчення музейної аудиторії, її
сприйняття музею загалом та різних форм культурно-освітньої роботи зокрема. |
 Численна колекція первісних археологічних
матеріалів, яка охоплює період від неоліту до кінця доби бронзи, представлена в
експозиції Маневицького краєзнавчого музею. Вона є важливою для розуміння
етноісторичних процесів VІІ–ІІ тисячоліття до н. е. |
Каталог скатертин, поданий нижче, не охоплює всіх матеріалі
з цієї теми які знаходяться у фондах Волинського краєзнавчого музею. Предметом
дослідження є колекція групи «Д» ( декоративно-прикладне мистецтво).
|
 Одним із найважливіших завдань наукової діяльності
у галузі музеєзнавчих досліджень є вивчення музейних пам’яток. У музеєзнавстві
прийнято виділяти три етапи наукового опрацювання музейних предметів і
колекцій: атрибуція, класифікація, інтерпретація. У результаті такої роботи, де
атрибуція є не лише першим, а й найбільш відповідальним етапом, виявляється та
оцінюється значний комплекс інформації про пам’ятку. |
 Знаковою постаттю історії Маневиччини у другій
половині ХХ століття є волинська дисидентка Наталія Хомівна Каразія. Вивчення
її внеску в українську культуру та суспільно-політичну думку 1960-х – 1980-х
років надзвичайно важливе для об’єктивного розуміння існування феномену
дисидентського руху в Україні. |
|