|
До
200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка
«Наш світ»
про Т. Г. Шевченка
Журнал «Наш світ» (видавець і
відповідальний редактор Володимир Островський), який виходив 1935 року в
Луцьку, був цікавим та інформативним виданням. Тут друкувались відомі письменники,
громадські та релігійні діячі, публіцисти Євген Маланюк, Улас Самчук, Кость
Левицький, Петро Карманський, Семен Говдій, Іван Огієнко, Володимир
Островський, Валер’ян Поліщук та інші. Публікації журналу стосувались різних
аспектів мистецького й літературного процесу в Україні та за її межами.
Нині, в рік відзначення 200-річчя
від дня народження Тараса Шевченка, подаємо підбірку публікацій, уміщених у «Нашому
світі» за 1935 рік, присвячених Великому Кобзареві, зберігаючи усі мовні
особливості журнальних текстів.
У першому номері журналу в
рубриці «Книжки й часописи» уміщене повідомлення про вихід часопису «Церква і
нарід», в одному з номерів якого надруковано розвідку Івана Власовського
«Поезія Шевченка в світлі релігійної думки». В рубриці «Письменство» під
заголовком «Нове про Шевченка» повідомляється: «Біля Орська знайшли 13
документів, що відносяться до того часу, коли Шевченко перебував у Орській
кріпості, як салдат. Між документами є приказ міністерства внутрішніх справ:
«держати Шевченка під дуже суворим доглядом, щоб від нього не виходили
підбурюючі і пашквільні твори». Документи передали до Київа».
У рубриці «Мистецтво» вміщено
чорно-біле фото «Архипенко різьбить бюст Шевченка» і повідомлення: «В м.
Дітройті в Півн[ічній] Амер[иці] 12. V. ц. р. відслонено бюст Тараса Шевченка,
виконаний відомим українським різьбарем Олександром Архипенком. Цей бюст
замовив хор «Думка» й подарував Інститутові Мистецтва. Бюст являє собою
Шевченка, як пророка, що простягненою рукою вказує своєму народові шлях».
Цікавинку в рубриці «Мистецтво»
повідомив другий номер журналу: «Пам’ятник Т. Шевченку. Не так давно совітська
влада відкрила пам’ятник Т. Шевченка в Харкові. Площу довкола нього, на якій мали
бути квіти, харківський совіт перетворив буцім-то часово в склад дерева, цегли
й дощок, які цілковито закрили пам’ятник. Чи не навмисне?».
У рубриці «Про все потроху»
третього номера часопису подано замітку «Леґенди про Шевченка»: «З Києва була
виїхала до Орська спеціальна комісія, яка знайшла там рукопис опису цієї фортеці
та записала чимало лєґенд, звязаних із побутом Т. Шевченка в Орській кріпості».
«Новий офорт Шевченка», – під
такою назвою «Часописи подають, що в Самарі при очищуванні льохів краєзнавчого
музею знайшли офорт Шевченка «Кіргізик перед ватрою», – у рубриці «Про все
потроху» четвертого номера надруковано це повідомлення. Наступне стосується
новин кіно: «Фільм із Шевченком. В Києві закінчили фільм «Прометей», зроблений
на підставі Шевченкових поем «Сон» і «Кавказ». Краєвиди взяті з України, Волги
і Кавказу». І ще одне повідомлення у цьому ж номері у рубриці «Ріжне»:
«Шевченківські памятки. В Чернигові знайшли шість карток із мистецького альбому
Шевченка, з часу, коли він ще вчився в академії, а також дві посмертні маски
Шевченка (бронзову і гіпсову), картину мистця Микешина й портрет Шевченка в
весь ріст, рисунки митця Чистякова з часів перенесення тіла Шевченка на Україну
й його похорону в Каневі».
Наталія Пушкар,
головний хранитель
Волинського краєзнавчого музею
|