Волинському краєзнавчому музею невимовно пощастило на початку 1980-х років придбати в магазині «Букініст» третє прижиттєве видання «Кобзаря».

   Наприкінці 1860 року в Санкт-Петербурзі виходить «Кобзарь Тараса Шевченка в переводе русских поэтов» за редакцією М. Гербеля. Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора. У книзі, окрім перекладів творів, уперше опублікована автобіографія Т. Г. Шевченка.

   Тютюнова колекція, яка зберігається у Волинському краєзнавчому музеї, нараховує 37 одиниць. Це табакерки, портсигари, попільнички та запальнички. Колекція музею поповнювалася різними способами. Перший портсигар потрапив до музею у березні 1964 року.

   Особливий інтерес становлять розпорядження німецької та української допоміжної влади Луцька періоду нацистської окупації, які зберігаються у фондах Волинського краєзнавчого музею. Загалом вони мають вигляд афіш, які могли поширюватись на території міста різними способами.

   Сьогодні намітилася небезпечна тенденція перетворення музеїв у центри проведення дозвілля при скороченні наукових досліджень. Не применшуючи значення культурно-освітньої діяльності, надзвичайно важливо зберегти визначальні параметри музейної роботи – наукове вивчення матеріальної і духовної спадщини і представлення її суспільству. Базовою основою розвитку кожного музею повинна залишатись його наукова діяльність. Саме вона дозволяє здійснювати різноманітні форми роботи. Науково-дослідницька робота є основою практично всієї діяльності Музею волинської ікони і проводиться у широкому діапазоні.

   Відділ культурно-освітньої (попередня назва відділу) роботи був створений у 1976 році, очолювала його з 20.01.1976 р. по 20.07.1977 р. Туліна Людмила Олександрівна. З 3.08.1977 по 15.06.1978р. зав. відділом була Войтович Тамара Лукашівна. З 1.01.1989 р. протягом 15 років – Грицина Лідія Григорівна. З 1.05.1993 р. по 1.05.2013 р. (20 років) зав. відділу науково-освітньої роботи була Гриб Лариса Василівна. З 1.05.2013 р. – Пальоха Лариса Анатоліївна.

   У фондах Волинського краєзнавчого музею є велика колекція етнографічних матеріалів. Це колекція народного вбрання, знарядь праці, вироби з природних матеріалів, писанки, гончарні вироби тощо. Етнографічні виставки є актуальними та дієвими у наш час, тому що вони є носіями народних традицій, культури народу.

   В фондах Волинського краєзнавчого музею міститься велика кількість пам’яток традиційної культури Волині та Полісся, серед яких важливе місце займає колекція пристосувань для прядіння і ткацтва, яка налічує 265 експонатів речового фонду (групи Р3 – дерево), та 17 експонатів фонду допоміжних матеріалів – (ДМ).

   Один з наймолодших музеїв України – Музей волинської ікони – нині знаний в Україні і за її межами. Кожен музей народжується на основі якоїсь специфічної колекції. Музей волинської ікони постав у 1993 році як результат багаторічної співпраці дослідників, науковців, реставраторів, які плекали бажання показати багатий пласт сакрального мистецтва Волині, який багато років просто зберігався у Волинському краєзнавчому музеї і був недоступним широкому загалу.

   Серед нумізматичної колекції Волинського краєзнавчого музею помітне місце займає скарб празьких грошей, що був виявлений 2012 року в с. Полонка Луцького району.

   У колекції Волинського краєзнавчого музею зберігається тестамент священика Себастяна Козеровського – доктора обох прав (світського і церковного), каноніка при Луцькому кафедральному соборі, декана Олицької колегіати.