Сайти музеїв
Волинської області |
|
|
|
|
Всього Матеріалів в категорії: 137
Показано матеріалів: 41-50 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 13 14 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Серед
пам’яток сакрального мистецтва, які знаходяться у колекції Музею волинської
ікони, в окрему групу можна виділити твори ХVІІІ–ХІХ століть, написані на
полотні. До музейної колекції вони потрапили з колишніх греко-католицьких
храмів та костелів Волині. Твори волинських малярів, які виконували замовлення
цих громад, виділяються вільною інтерпретацією іконографічних схем, творчим
підходом до першоджерел, бажанням утвердити власне бачення того чи іншого
образу. |
 На
початку 1980-х років фонди Волинського краєзнавчого музею значно поповнилися
творами регіонального іконопису XVI–XVIII століть, зібраними науковими
експедиціями під керівництвом відомого вченого-мистецтвознавця П. М.
Жолтовського У зв’язку з цим постала гостра потреба реставрації пам’яток
сакрального мистецтва, бо більша частина привезених творів вилучалася з
закритих, занедбаних церков і мала аварійний стан. Перед перевезенням до музею
необхідно було проводити консерваційні заходи на ділянках живопису, грунт якого
втратив зв’язок з основою і міг зовсім обсипатися. У штат музею дали посаду
художника-реставратора... |
 Відкриття
Музею волинської ікони у 1993 році відбулося у переломний момент історії нашої
держави, коли суспільство намагалося переосмислити минуле і почало будувати
майбутнє, коли стрімко зріс інтерес до історії та пам’яток національної
культури, змінювались орієнтири культурної політики, а відповідно зміст і форми
діяльності музеїв. |
 На зламі
тисячоліть, 2000 року, у Луцьку явилася Холмська Чудотворна ікона Божої Матері.
Ще у XVIІ ст. уніатський єпископ Яків Суша книгу присвячену Чудотворній
Холмській іконі Богородиці назвав «Фенікс» і це стало пророчим визначенням на
всю її історію, тому що час прославлення змінювали часи поневірянь, але образ
жив і чудесно воскресав після, здавалось би, забуття. Ікона постала через більш
як п’ятдесят років невідомості, таємничості, здогадок. Музей волинської ікони
став місцем перебування християнської святині, унікальної пам’ятки візантійського
іконопису ХІ ст. |
 Родинна садиба Ліпінських – яскравий штрих історичного портрета села
Затурці. Розташована в мальовничій місцевості на пагорбі у
північно-західній
частині села, вона ніби увінчує цей живописний витвір природи і людських
рук. Нині колишня садиба Ліпінських перетворена в музейний комплекс
загальною
площею 4,1 га, головними елементами якого є дім та парк. |
 Музейне
зібрання Волинського краєзнавчого музею, що складається з різноманітних
систематичних і тематичних колекцій, визначних пам’яток української, місцевої
історії та культури, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво
волинського краю, дозволяє створювати музею біля семи десятків різноманітних
виставок щорічно. |
 Глибинну
суть творчості як найважливішого дарунка небес необхідно пізнавати людині ще з
шкільної лави. Тому школяр, відвідуючи зали Художнього музею м. Луцька, вчиться
не тільки розуміти виражальну мову образотворчого мистецтва, а й здобуває
можливість осягнути унікальні знання у царині духу, котрі, можливо, й стануть
наріжним каменем під час формування його особистості. |
Створення
виставок – одна з форм роботи музею за допомогою якої встановлюється
взаємозв’язок установи й відвідувача. Виставкова діяльність була і є актуальною
та пріоритетною у розвитку музейної справи. З часом змінилися лише вимоги до
оформлення виставок, вони стали більш орієнтовані на відвідувача.
Впродовж двадцяти років науковими
співробітниками відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею було створено
майже дві сотні виставок. |
 Патріотичне
виховання громадян є запорукою самого існування держави. На всіх етапах
суспільного розвитку йому надавалося першочергове значення. Розуміння
важливості такого виховання в умовах становлення української державності –
необхідна вихідна позиція функціонування державних культурних та освітніх
закладів, громадських організацій і сім’ї. Найбільшого ефекту в цьому напрямку
можна досягти при тісній взаємодії названих інституцій та їх конструктивній,
скоординованій співпраці. |
 Музей і
школа в меті своєї діяльності традиційно мають багато спільного: виховувати
почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної науки
і культури, розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички,
стимулювати творчу активність особистості тощо. Музей є унікальним засобом
навчання і виховання: експонати надають можливість своєрідного «транслювання» інформації,
яка зосереджена в них. |
|