Відзначення ювілеїв видатних людей для музейних працівників є, крім усього іншого, нагодою для тематичного поповнення власних фондів. Не стало винятком і святкування на державному рівні 200-річного ювілею від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, Великого Кобзаря, Пророка нації.

Ми щойно згадували про філокартичну Шевченкіану у фондовій колекції Волинського краєзнавчого музею. Нині завдяки нашому спонсорові Віктору Літевчуку з м. Луцька колекція поповнилась новими надходженнями. Це сімнадцять поштівок з великої серії з сорока репродукцій у сепії з графічних творів, портретних світлин і автопортретів Шевченка, яка вийшла 1938 року в Києві. З лицевого боку кожної листівки дата: 1861-1936; це означає, що випуск було присвячено 75-ій річниці пам’яті Поета і Художника.

Чотири листівки з репродукціями портретів Т.Г.Шевченка мають різне оформлення:

- найдавніша вийшла 1914 року у видавництві «Русалка» (Львів). Це репродукція з яскравого портрета пензля Пстрака Я.В. (1878-1916), якого він виконав, віддаючи данину глибокій повазі до великого українського поета. Листівка вийшла до 100-річного ювілею Кобзаря у видавництві Григорія Гануляка, яке діяло у Львові у 1911-1939 рр. і розійшлась по західноукраїнських землях особливо великим тиражем. З лицевого боку підпис: «Т.Шевченко. 1814-1914»; на звороті логотип видавництва, дата «1914»;

- репродукція в сепії з портрета пензля І.Крамського (1837-1887), яка вийшла у видавництві Григорія Гануляка (Львів; без позначення дати) до 100-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. З лицевого боку внизу справа заклик: «Вставайте! Кайдани порвіте! Т.Шевченко.»;

- репродукція в сепії з портрета пензля І.Крамського (1837-1887), яка вийшла в «Українському Видавництві» у Кракові, яке діяло у 1939-1945 роках; незмінним головою Спостережної ради видавництва якого був В.Кубійович. З лицевого боку під портретом параф Т.Шевченка. Листівка видана, ймовірно, 1941 року, до 80-річчя від дня народження поета;

- кольорова репродукція з портрета пензля І.Крамського (1837-1887), без вихідних даних. З лицевого боку під портретом смуга українського орнаменту, в центрі якої параф Т.Шевченка.

Ще дві листівки кольорового друку з серії «Шевченківські місця в Україні»: «Батьківщина українського вільного поета Шевченка» і «Насипана могила українського поета Шевченка» [у Каневі], які виходили в період Першої світової війни в Польщі, Австрії і Німеччині, поширювались серед окупаційних військ в Україні, з листами поверталися до фатерлянду, а нині все частіше потрапляють до музейних колекцій. За листами на звороті (мова німецька) датуються 1917 роком.