Сайти музеїв
Волинської області |
|
|
|
|
Всього Матеріалів в категорії: 137
Показано матеріалів: 91-100 |
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 13 14 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Мета даного дослідження полягає в тому аби віднайти
видання польською мовою другої половини ХVІІІ–ХІХ століття у збірці Волинського
краєзнавчого музею (далі ВКМ), систематизувати їх та описати. Важливим є також
дослідити закономірності формування даної збірки у колекції друкованих видань Волинського
краєзнавчого музею, визначити основні способи надходження книг, місця видання,
а також особи та установи, які долучилися до збору даної колекції. |
 Народження музею – справа надзвичайно цікава, тим більш, коли його експозиція – перша і єдина у світі. Сучасний музей має виконувати кілька найбільш важливих функцій: пізнавально-інформаційну, популяризаційну та навчально-просвітницьку. Водночас створення музейної експозиції – серйозна, складна і відповідальна робота. Отож, приступаючи до неї, треба було зважити на кілька важливих, на наш погляд, моментів. |
 На Волині музейне будівництво на громадських
засадах, яке розпочалося ще в кінці 50-х рр. ХХ ст. було підтримане Волинським
краєзнавчим музеєм і місцевими краєзнавцями. Також завдяки контролю з боку
держави музеї такого типу отримали змогу на подальше існування. Такі передумови
вплинули і на створення музею на громадських засадах в місті
Камені-Каширському. |
 Гуртовий Григорій Олександрович відомий на Волині
краєзнавець, пам’яткознавець, музейний діяч. Становлення його як особистості
відбувалося під впливом Другої світової війни, років радянізації західноукраїнських
земель, що наклало відбиток на весь подальший вибір. Уродженець Запорізької
області він більше 60-ти років прожив на Волині, працював журналістом,
педагогом і впродовж всього свого життя активно займався краєзнавством,
пам’яткознавством і музейною діяльністю. |
 В статті висвітлюється ставлення сталінської влади
до музеїв на Західній Україні, ідеологічний тиск на діяльність музейних
працівників та вилучення цілого пласта культурної національної спадщини через
знищення унікальних пам’яток музейної скарбниці українського народу. |
 З приєднанням західноукраїнських етнічних земель до
СРСР розпочався процес їх радянізації, тобто зміни в усіх сферах життя
відповідно до вироблених за роки радянської влади зразків. Торкнувся цей процес
і культурно-освітніх та наукових установ, до яких належали музеї. |
 Ґрунтовне дослідження краєзнавчої та
пам’яткоохоронної роботи на Західній Волині у 1920-х і 1930-х роках неможливе
без опрацювання архівних збірок України і Польщі, фондів музейних установ, бібліотечних
закладів, публікацій документів і матеріалів, інших видів джерел. |
Друга
половина ХІХ — початок ХХ ст. започаткували новий етап у розвитку музейної
справи в Російській імперії. Головна його особливість полягала в посиленні
провідної ролі вчених, наукової інтелігенції та зацікавлених підприємців у
створенні та діяльності столичних і провінційних музеїв, а також в організації нового
типу незалежного загальнодоступного музею. Ще однією важливою особливістю розвитку музейництва в цей період була
організація потужної мережі місцевих музейних установ.
Вагомий внесок у розвиток музейних закладів, які діяли на Волині,
зробили члени Московського археологічного товариства. |
Автор
проекту цього пам’ятника – луцький дворянин Нарушевич, можливо, з тих
небагатьох поляків-учасників Вітчизняної війни 1812 року, які перебували на
службі у складі російської армії. Нині важко стверджувати, коли саме і з якого
дива Нарушевич вирішив виготовити пам’ятний знак у вигляді каменя з
символічними написами. Можливо, як пам’ять про загиблих однополчан та як нагадування
для нащадків.
Треба думати, пам’ятний
камінь було виготовлено і встановлено Нарушевичем на власній садибі ще у першій
половині ХІХ століття, де він і простояв свою першу сотню років. |
 В
експозиції Волинського краєзнавчого музею, в тій її частині, що присвячена
подіям франко-російської війни 1812 р., віддавна розміщена картина (можливо,
ескіз) під умовною назвою «Офіцери», яка покликана ілюструвати названу
історичну тему. Художній твір походить із зібрання князів Радзивіллів з
Олицького палацу; надійшла до музею у 1940 р. |
|