Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризмІсторія

Волинський краєзнавчий музей

Волинський краєзнавчий музей

Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
У 1927 році в Луцьку було створено Волинське товариство краєзнавства та опіки над пам’ятками минулого, яке займалось збором пам’яток для майбутнього Волинського музею. У вересні 1928 року Товариство організувало в Луцьку Рільничо-промислову виставку, на якій були представлені вироби народних майстрів Волині й Полісся, а також предмети старовини. За офіційними даними, у виставці взяли участь 62 майстри, які подали зразки ткацтва, вишивки, деревообробки, лозоплетіння, ковальства та інше. Перша етнографічна виставка продемонструвала високий художній рівень і самобутність населення краю. Частина експонованих матеріалів була придбана для майбутнього музею.
Завдяки старанням Товариства 16 червня 1929 року у Луцьку було відкрито регіональний Волинський музей. У відкритті музею взяв участь Президент Речі Посполитої Ігнаци Мосціцький. Преса писала з нагоди відкриття: „Волинський музей за своїм змістом є строго регіональний і має завдання не лише збирати різноманітні зразки пам’яток, але й поширювати знання про ті пам’ятки культури і мистецтва і любов до них, досліджувати терен Волині, її природу, пам’ятки історії, етнографії”. Освячений музей був 28 червня 1929 року.
Серед засновників Волинського музею відомі дослідники природи та історії волинського краю: громадський діяч, історик і педагог Якуб Гофман (1896-1964), лікар Адам Войніч (1864-1955), історик мистецтва і реставратор Збігнев Ревський (1905-1989), археолог Ян Фітцке (1909-1940), палеонтолог і педагог Казимеж Пшемиський (1882-1941), історик і бібліотекар Юліан Нєч (1908-1939), етнограф і музеолог Олександр Прусевич (1879-1944), який став першим директором новоствореного музею. У становленні і розбудові музею значну роль відіграли вчений-ботанік Стефан Мацко (1899-1967), мистецтвознавець Йозеф Дуткевич (1903-1968), історик Анатолій Дублянський (1912-1997), археолог Зигмунт Леський (1896-1965).
Перша експозиція музею була розгорнута в приміщенні у провулку від вулиці Ягелонській, 91. У 1933 році музей одержав на орендних умовах чотири кімнати  в будинку по вулиці Сенкевича, 31. У планах Товариства було побудувати для музею окреме приміщення.
З 1935 року музей було передано у підпорядкування новоствореному Волинському Товариству Приятелів Наук. На той час Волинський музей займав чільне місце в системі наукових та культурно-освітніх установ Польщі. Згідно „Звіту про діяльність Волинського Товариства Приятелів Наук за 1935-1937 рр.” у музеї нараховувалось 4375 експонатів, представлених у наступних відділах: природничому (ентомологічна колекція, багатий гербарій рослинного світу Волині, геологічних мінералів); археологічному (пам’ятки від неоліту до ранньослов’янського часу); історико-мистецькому (колекція кахлів ХІV – ХІХ ст., зразки волинської порцеляни, скарби монет, твори живопису); етнографічному, який репрезентував усе розмаїття матеріальної культури волинян. У 1938 році в чотирьох відділах Волинського музею – природи, доісторичного минулого, мистецтва, етнографії нараховувалося 9 тисяч експонатів.
Серед головних статутних завдань музею було збирання і зберігання пам’яток історико-культурної, природничої спадщини краю та оприлюднення й популяризація музейних надбань. Волинський музей у Луцьку став одним із значних культурних осередків Західної України й Польщі.
Після приєднання у вересні 1939 року Волині в складі Західної України до Радянського Союзу, наступником Волинського музею став Волинський краєзнавчий музей. Згідно Постанови Ради народних комісарів УРСР від 8 травня 1940 року „Про організацію державних музеїв і бібліотек у західних областях України” на базі Волинського музею у 1940 році було організовано Волинський обласний історико-краєзнавчий музей у м. Луцьку в складі краєзнавчого, історичного, етнографічного, археологічного відділів. Музею було надано приміщення колишнього Волинського музею.
У цей час фонди музею поповнились творами мистецтва, предметами старовини з націоналізованих панських маєтків, зокрема, до музею було передано колекцію живопису та інших предметів старовини з Олицького замку князів Радзивілів. У 1940 році були організовані археологічні експедиції в Берестечко і Перемиль, де істориком А.Дублянським та археологом З.Леським проводились розкопки давньоруських поселень. На початку червня 1941 року музей отримав унікальні експонати – автографи Лесі Українки, чотири листи поетеси, зошит із фольклорними записами, зробленими Лесею Українкою та її сестрою Ольгою на Волині, родинні фото Косачів.
У роки Другої світової війни колекції музею зазнали значних втрат. В перші дні війни завдяки працівникам музею вдалося уникнути масового пограбування як експозицій так і музейного фондосховища з бібліотекою. Після часткової реорганізації 2 листопада 1941 року музей було відкрито для відвідування. Під час відступу фашистських окупантів фонди музею були пограбовані, однак, уже 17 червня 1944 року музей відновив свою роботу, як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. У 50-х роках ХХ ст. отримав нову назву – Волинський краєзнавчий музей. У ці роки до музею прийшли працювати Тетяна Андреєва (1928-2005) та Римма Кашевська (1930-2011), які віддали музейній справі на Волині більше сорока років свого життя, розбудовуючи музей, комплектуючи фонди, створюючи нові експозиції.
Змінивши декілька приміщень Волинський краєзнавчий музей переїхав до триповерхового будинку з колонами по вулиці Шопена, 20, побудованому у 1928 – 30-роках за проектом луцького архітектора Казимира Яницького, як приміщення Волинського окружного земельного управління. 17 серпня 1985 року відбулося відкриття нової експозиції Волинського краєзнавчого музею.
За понад 80 років Волинський краєзнавчий музей перетворився на справжній науково-дослідницький, науково-освітній, методичний та координаційний центр музейної справи волинського краю, головний музей Волинської області з своїми відділами та філіалом. У 1949 році в с.Колодяжно Ковельського району було відбудовано зруйновану садибу родини Косачів і створено музей Лесі Українки, який з 1963 року став філіалом Волинського краєзнавчого музею. У 2004 році створено його сектор – Музей „Лісової пісні” в урочищі Нечимному. Колекція живопису та графіки з 1973 року експонується в Художньому музеї на території Луцького замку. У 1993 році відкрито експозицію Музею волинської ікони у Луцьку, у 2011 – Меморіальний музей В’ячеслава  Липинського у с.Затурці Локачинського району, а Музей історії Луцького братства у Луцьку став відділом обласного музею. Створюється Музей етнографії і народних промислів Волині у Луцьку. При музеї з 1993 року діє реставраційна майстерня.
Науковці Волинського краєзнавчого музею ведуть науково-дослідницьку і пошукову роботу, результатом якої є численні наукові конференції, стаціонарні та пересувні виставки,  науково-освітні заходи, наукові видання, краєзнавчі публікації в періодичній пресі та наукових збірниках. На базі музею проводяться наукові конференції з волинського іконопису, етнографічні та з історії музейництва на Волині. Музей забезпечує науково-методичне керівництво громадським та комунальним музейним будівництвом в області.
Волинський краєзнавчий музей бере участь у міжнародних музейних проектах, співпрацює з музеями Замосця, Холма, Любліна, Варшави (Республіка Польща), Вільнюса  (Литва), Калуги, Москви (Росія), Мінська (Білорусь), з українською діаспорою в Канаді, США, Англії, Франції, Німеччині.
Зробити безкоштовний сайт з uCoz