Сайти музеїв
Волинської області |
|
|
|
|
Всього Матеріалів в категорії: 137
Показано матеріалів: 51-60 |
Сторінки: « 1 2 ... 4 5 6 7 8 ... 13 14 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Музей у
сучасному світі є не лише місцем збереження, обліку та вивчення пам’яток культури.
Сьогодні музей це культурно-освітній заклад, який ставить перед собою окрім
специфічних професійних завдань також широкі наукові, просвітницькі,
науково-освітні, естетичні та виховні завдання. Можна стверджувати, що сучасний
музей – це своєрідний центр духовної культури майбутнього. Таке розуміння ролі
і місця музею в останні десятиріччя зробило актуальним сприйняття музею як
цілісного соціального інституту, з його багато чисельними функціями,
напрямками, формами в їх органічній взаємодії. |
 Патріотичне
виховання – це систематична й цілеспрямована діяльність органів державної
влади, громадських організацій, музеїв щодо формування у громадян високої
суспільної та громадської свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині,
готовності до виконання громадських й конституційних обов’язків щодо захисту
інтересів України. |
 „Вишивка
– це диво з див. В ній і музика, і поезія, і доля людська та доля народна.
Вишиванки таять в собі душу їх творця і розкриваються вони перед поглядом
небайдужим, перед людьми, які вміють бачити не лише поверхове, а й глибинне…
Вишивка Надії Горлицької – то справді музика, і поезія, і світ довколишній, в якому
і радісне, і печальне.” |
 Образ
козака Мамая – один з найпоширеніших і найзагадковіших в українській міфології.
З одного боку, типове сюжетне зображення Мамая вважається мало не єдиною не
канонічно християнською, а народною іконою. Ще у ХІХ та на початку ХХ століття картини
з його зображенням були поширені серед найрізноманітніших верств суспільства майже
на всій території українського етнічного розселення. Їх можна було зустріти і в
селянських хатах, і в розкішних панських та дворянських садибах. |
 Давні
зображення Різдва Христового у волинському іконописі найчастіше зустрічаємо на
невеликих іконах празникових рядів іконостасів, рідше на окремих іконах.
Щирістю художнього вислову, безпосередністю і зворушливістю відзначені
композиції Різдва Христового у виконанні народних іконописців. |
Образи Святої, які знаходяться у Музеї волинської ікони та у
храмах Волині, відповідають традиційній іконографічній схемі, однак мають певні
яскраві стилістичні особливості. Умовно ці ікони можна розділити на дві групи:
до однієї входять образи Параскеви з атрибутами – хрестом та пальмовою гілкою, до
другої – з сувоєм та хрестом або пальмовою гілкою.
Однією з найбільш ранніх
ікон «Св. Параскеви» у збірці Музею волинської ікони є образ середини XVІІ ст.
з села Качин Старовижівського району (І-417). |
 У
колекції Музею волинської ікони є три ікони «Старозавітної Трійці» XVIII ст.
(ВКМ І-167, І-224, І-450), які демонструють барокові традиції втілення цього
символічного сюжету (деталізація, підвищена декоративність, багатство золота і
срібла, поява нових елементів) у роботах волинських іконописців, які черпали
натхнення у народній мистецькій культурі. Ікони далекі від аскетизму і
мінімалізму, багатоперсонажні іконографічні схеми набувають світського
звучання, особливої щиросердної теплоти і зворушливої безпосередності. |
 Побутові
речі є невід’ємними складниками матеріально-духовної та художньої культури кожного
народу. Такі предмети люди накопичують впродовж свого життя і згодом вони перестають
бути просто побутовими речами, а набувають значення свідків історичних подій.
Особливо цінними вони стають тоді, коли належать конкретній особистості.
Опинившись в музейних фондах ці предмети можуть постати основою для створення
особистих колекцій. Саме такими є речі декоративно-вжиткового призначення із
зібрання Галини Мельник-Калужинської, що надходили до музею впродовж кількох
років. |
Етнографічні дослідження займають важливе місце в науково-дослідницькій
роботі історичних та краєзнавчих музеїв Волині. Це, – етнокультурна
науково-пошукова робота, комплектування, вивчення та каталогізація фондових
зібрань, науково обгрунтоване експозиційне розкриття етнографічної тематики
через стаціонарні експозиції і тематичні виставки.
У статті проаналізовано етнографічну тематику в
роботі музейних закладів Волині, досліджено процеси формування музейних збірок
етнографічних пам’яток, визначено їх специфіку, створення різних видів
музейного продукту (експозиції, виставок, наукових статей, каталогів,
путівників, ін.). |
 Особливе
місце у зібранні Волинського краєзнавчого музею посідають твори українського
художника Андроника Григоровича Лазарчука (15 січня 1870, с. Уховецьк, тепер Волинської
області – 6 вересня 1934, м.
Борзна Чернігівської області). До формування цієї збірки – фонду живописних та
графічних робіт, а також архіву митця – причетний Олексій Федорович Ошуркевич
(1933–2010) – учений-етнограф, знавець історії, культури і мистецтва краю. |
|