|
Олена
Дубень,
молодший науковий співробітник відділу новітньої історії
Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк
МУЗЕЙ У
ВІДРОДЖЕННІ ПАТРІОТИЗМУ
Патріотичне
виховання – це систематична й цілеспрямована діяльність органів державної
влади, громадських організацій, музеїв щодо формування у громадян високої
суспільної та громадської свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині,
готовності до виконання громадських й конституційних обов’язків щодо захисту
інтересів України.
Патріотичне
виховання спрямоване на формування й розвиток особистості, що має якості громадянина
– патріота Батьківщини, який успішно виконує громадянські обов’язки як у
мирний, так і у воєнний час [10, 26 – 29].
Складовою
частиною патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання. Система
цього виховання передбачає формування й розвиток соціально значущих цінностей,
громадянськості й патріотизму в процесі виховання й навчання в освітніх
закладах, масову патріотичну роботу, яка організовується й здійснюється
державними структурами, музеями, громадськими організаціями та рухами;
діяльність засобів масової інформації, наукових, творчих спілок, спрямовану на
розгляд і висвітлення проблем патріотичного виховання, на формування й розвиток
особистості громадянина і захисника Батьківщини [9, 202 – 203].
Важливу роль у
процесі патріотичного виховання в Україні відіграють музеї. Ще на початку XIX століття
французький художник Жак Луї Давид, звертаючись до Конвенту сказав: «Не
помиляйтеся громадяни! Музей зовсім не марне зібрання предметів розкоші,
суєтності, котрі служать для задоволення цікавості. Потрібно, щоб музей став
школою великого значення: викладачі поведуть туди своїх учнів, батько поведе
сина, молода людина при спогляданні творів генія відчує до якого виду мистецтва
чи науки має поклик…». Ці слова є особливими і актуальними і сьогодні [2, 75 –
76].
Сутність
патріотизму, його історичний характер, шляхи формування патріотичних почуттів,
цінностей у школярів, студентської молоді розглядаються у працях Н. Анісімова,
Н. Балакіної, І. Беха, Г. Біленької, Г. Ващенка, С. Додурич, Т. Завгородньої,
П. Ігнатенко, В. Кузя, О. Оришко, О. Павленко, Р. Петранговського, Л. Рехтети,
С. Русової, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, К. Чорної.
Вияв
патріотизму молоддю акумулюється у знанні ними історії, культури рідного краю,
власного родоводу, шанобливому ставленні до звичаїв і традицій свого народу,
повазі до атрибутів української державності, знанні рідної мови, готовності
захищати свою країну, розвинутому почутті громадянського обов’язку,
національній гідності, духовності.
Відомо, що
відродження держави, формування патріотизму неможливе без утвердження
національної свідомості молоді. У процесі пізнання юнаками і дівчатами
історичних і культурних надбань минулого свого краю, музей посідає особливе
місце. На думку вчених: «…знання, які отримані в музеї – це не просто
розширення світогляду, а засвоєння понять, явищ, вплив на формування
переконань, національної свідомості. Особливість музейного сприйняття полягає в
тому, що засвоєння понять поєднується з процесом розвитку зворотних зв’язків
між музейним предметом і відвідувачем: чим глибше і повніше пізнається музейний
предмет, тим виникає більша зацікавленість в його глибинному пізнанні» [8, 120
– 125].
У 1928 - 1930-х
рр. під керівництвом луцького архітектора Казимира Яницького був споруджений триповерховий,
із шестиколонним портиком у центрі, адміністративний будинок Окружного
земельного управління, нині Волинський краєзнавчий музей. У 1939 році, після
приходу Червоної Армії на Західну Україну, у приміщенні даного будинку
розмістився адміністративний штаб. У часи окупаційного режиму 1941–1944 рр. у
приміщенні розмістився генералкомісаріат, відділ райхскомісаріату, який був у
тодішній столиці – місті Рівному. Після війни у будинку з колонами був
Волинський облвиконком, міська лікарня, а з 1985 року – Волинський краєзнавчий
музей [7, 160 – 163].
Серед форм
роботи, яка сприяє вихованню патріотизму у Волинському краєзнавчому музеї слід відзначити,
Уроки мужності, Уроки пам’яті, Історичні години. Вони формують у юнаків та
дівчат шанобливе ставлення до свого народу, нації, Батьківщини, повагу до
старшого покоління. Їхня тематика є різноманітною: Уроки мужності – до роковин
визволення України, Уроки пам’яті – до дня Перемоги. У такий спосіб у молодих
людей відбувається усвідомлення причетності до минулого свого краю, формується почуття
громадянського обов’язку і відповідальності [5, 15 – 17].
У Волинському
краєзнавчому музеї протягом 2012 року працювала низка виставок на військову тематику,
проводились тематичні заходи з нагоди відзначення річниць перемоги, пам’ятних
дат Другої світової війни. На виставках були представлені предмети військового
вжитку, нагороди, медалі, особисті речі учасників війни, документи, світлини та
ін. Музейні речі є носіями неупередженої, достовірної історії, які допомагають
заглибитись у хід подій часів Другої Світової війни на Волині. Відвідувачі
музею одержують знання про бойовий шлях волинян, трудові будні мирного
населення, героїчні подвиги учасників бойових дій. Зокрема, серед найпомітніших
заходів, слід відмітити історичну годину „Трагедія єврейського народу”, яка
відбулась 27 січня у приміщенні Волинського краєзнавчого музею.
Спеціально до
цього заходу в музеї відкрито виставку „І дав їм Пам’ять і Ім’я”, на якій
представлена історія Голокосту у Європі, починаючи з 1933 року і до кінця
Другої світової війни. Виставка створена у Національному Меморіалі Катастрофи
та Героїзму „Яд Вашем” в Ізраїлі і надана Волинською релігійною громадою
прогресивного іудаїзму.
На виставці
також представлені світлини встановлених на Волині 56 пам’ятних знаків жертвам Голокосту.
Також є світлини, які ілюструють як ведеться пошукова робота членами Волинської
релігійної громади прогресивного іудаїзму по виявленню місць масових розстрілів
євреїв під час Другої світової війни за сприяння Українського єврейського
комітету, Американсько-єврейського комітету, французької пошукової організації
Яхад-ін-Інум, зокрема католицьким священиком Патріком Дебуа. У ході пошукових робіт
виявлено по всій Україні 600 місць поховань євреїв. Також на виставці
представлені документи з Державного архіву Волинської області, зокрема,
оголошення органів окупаційної влади, накази, розпорядження стосовно
єврейського населення на окупованих територіях. Світлини з фондів Волинського краєзнавчого
музею про сучасне життя Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму.
У музеї було
розгорнуто книжкову виставку. Книги, що змогли оглянути присутні це Книги
Пам’яті Єврейських громад, видані на івриті та англійській мові в Ізраїлі у
післявоєнний період. У заході взяли участь: виконавчий директор Волинської
релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський, який розповів
про події, пов’язані з Голокостом на території Волині, та діяльність єврейської
громади у наші дні, Софія Шпрінгер, зі своїми спогадами про Голокост, який
пережили її батьки на Волині, з музичними номерами виступив вокальний ансамбль
«Яхад».
У зв’язку з
відзначенням 67-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років
7 травня 2012 року в приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбувся урок
мужності та відкриття виставки «Доля людини в історії краю», яка присвячена
пам’яті Миколи Олександровича Царенка – ветерана Великої Вітчизняної війни,
патріарха волинської культури. М.О.Царенко з 1941 року і до кінця війни перебував
на фронті. Згодом Микола Олександрович довгий час очолював управління культури
у Волинській області. Він заслужений працівник культури України. За роки життя
був удостоєний медалей «За бойові заслуги», «Захиснику Вітчизни», ювілейних
медалей до річниць Перемоги; орденів «Трудового Червоного Прапора», «Знак
пошани» та багато інших, які представлені на виставці.
Серед
матеріалів виставки – унікальні експонати: червоноармійська книжка Миколи
Олександровича, яка висвітлює його бойовий шлях з 1941 по 1945 рік, фото
воєнного періоду.
На виставці є
документи та фотографії періоду перебування Миколи Олександровича на посаді керівника
управління культури Волинської області. Тут можна побачити книгу «Патріарх
волинської культури», яка була видана за сприяння управління культури. Серед
представлених фотографій – фото зустрічі М. О. Царенка з Ю. Левітаном –
диктором Всесоюзного радіомовлення, Л. Зикіною – народною артисткою СРСР
(Луцьк, 1970-ті рр.), О.Байдуковим – народним художником України (Луцьк,
1980-ті рр.), та інші.
Учні Обласного
ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою прослухали спогади дружини Миколи
Олександровича – Наталії Андріївни Царенко, також ветерана Великої Вітчизняної
війни, та виступ А.Антонюка – заступника директора з питань гуманітарної освіти
та виховання Волинського державного училища культури і мистецтв. Вірш «Життя»,
присвячений Миколі Олександровичу відомим волинським поетом О. Богачуком з
нагоди проводів на пенсію. Після завершення вечора всі присутні оглянули
експозицію відділу новітньої історії, яка присвячена періоду Другої світової
війни – 1939-1945 р.р.
11 квітня 2012
року у Волинському краєзнавчому музеї в ході відзначення в області Міжнародного
дня визволення в’язнів фашистських концтаборів відбулося відкриття виставки
„Війна. Вижити і повернутись”.
На виставці
були представлені матеріали про людей, життя яких перекреслила Друга світова
війна. Суспільство, а особливо в радянські часи не помічало в’язнів фашистських
концтаборів, дітей народжених у неволі, осіб вивезених на примусові роботи до
Рейху, які отримали тавро остарбайтерів. За період окупації тільки з території
Волині було вивезено 30 тисяч юнаків та дівчат. Сьогодні в області проживає 450
в’язнів – жертв нацизму, в обласному центрі – 125. На жаль час невблаганний і
все більше їх відходить у Вічність. У підготовці виставки використані матеріали
з фондів Волинського краєзнавчого музею, зокрема, фото в’язнів концентраційних
таборів Бухенвальда, Освенціма, Аушвіца, Майданека, документи Державного архіву
Волинської області про концтабір у Володимирі-Волинському „Норд-365”. Ряд матеріалів
розповідають про малолітніх в’язнів-жертв нацизму: в’язня Гестапо О.Ніколаєва,
дітей які були народжені у неволі: М. Парфенюк, М. Янець, Н. Алютіну, В.
Риксієву, В. Волошкіна, Б. Шабанова та інших. Велику частину експозиції
складають матеріали про остарбайтерів. Це ряд оригінальних фотографій, спогадів,
листів, документів – серед них робітничі книжки остарбайтерів, газетні
публікації. Увагу привертають матеріали з особистого архіву остарбайтерів,
зокрема, більше 50 фотографій Арсена Пилиповича Гончаревича та його дружини
Марії Себастіянівни Васьковської, які поєднали свої долі у далекій Німеччині, з
села Сокіл Рожищенського району Волинської області. Виставка стала спільним проектом
Волинського краєзнавчого музею, Луцької міської ГВО „Спілка в’язнів-жертв
нацизму” з організацією партнером ГО „Волинські перспективи”,
студентами-волонтерами історичного факультету Волинського національного
університету імені Лесі Українки на чолі з кандидатом історичних наук В. В. Петрович.
Для збору експонатів та інформації проводились виїзди в райони Волинської
області. Власне, результати проведеної роботи і були представлені на зустрічі
колишніх в’язнів фашистських концтаборів з керівництвом обласної державної
адміністрації, обласної ради та Луцької міської ради з нагоди Міжнародного дня
звільнення в’язнів фашистських концтаборів в актовій залі музею.
Учасники заходу
мали змогу переглянути документальний фільм Марії Андрушко „Каїнова печать” (Волинське
телебачення, 2012 р.). У стрічці показано спогади тих волинян, дитинство яких
забрали концтабори. Автор та режисер фільму Марія Андрушко зауважила, що
стрічка вмістила не всі спогади з тих страшних часів. „Кожен, хто пережив
війну, вартий окремого фільму”, – сказала вона і поділилася планами щодо
видання книги спогадів дітей війни.
Потому
заступник голови Волинської облдержадміністрації Олександр Курилюк розповів про
відвідини концтабору Майданек і свої враження від них. Пообіцяв присутнім, що
стрічка „Каїнова печать” тиражуватиметься, підтримав ініціативу видання книги
спогадів, зауваживши, що обласна влада допоможе громадським організаціям у
реалізації цього проекту. Після спілкування учасники зустрічі оглянули музейну виставку
„Війна. Вижити і повернутись”.
До 68-ої
річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, у Волинському краєзнавчому
музеї відбувся тематичний вечір „Незабутня війна…”.
Воєнні дії під
час Другої світової війни на території України відбувалися протягом 40 місяців
– із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. Завершила визволення
України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ої
Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено місто Ужгород, а 28
жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.
У музейному
заході брав участь Михайло Тимофійович Єрлін, Почесний ветеран України, ідейний
керівник ветеранської організації клубу „Неспокійні серця”. Михайло Тимофійович
був безпосереднім учасником визволення України від німецько-фашистських
загарбників, тому у всіх присутніх була унікальна можливість дізнатися про
події Другої світової війни зі слів очевидця. Колишньому молодому захиснику було
майже сімнадцять, коли він добровільно вступив до лав Червоної армії та із
щоденним ризиком воював за рідну землю, за наше майбутнє.
Зворушливі та
пронизливі слова прозвучали з вуст Клавдії Найдьонової, ветерана праці,
учасника хору „Вишенька”, що при будинку вчителя м. Луцька.
Згадали свої
воєнні нелегкі роки запрошені ветерани Волинського відділення Української
спілки малолітніх в’язнів, жертв нацизму.
Серед колекцій,
які зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї, почесне місце займають документи
та особисті матеріали учасників Великої Вітчизняної війни. На тематичному
вечорі була розгорнута фотодокументальна виставка із фондів краєзнавчого музею.
На ній представлені світлини періоду Другої світової війни, які розповідають
про нелегкий фронтовий шлях Михайла Єрліна, документи, грамоти, альбоми клубу
„Неспокійні серця”, що функціонує при Луцькому палаці культури; 20 вересня 2012
року у конференц-залі Волинського краєзнавчого музею відбувся тематичний вечір
„Подвигу жити”, приурочений до Дня партизанської слави та Міжнародного дня
миру.
Свято
вшанування подвигу партизанів та підпільників у Другій світовій війні
встановлено в Україні згідно з Указом Президента України „Про День
партизанської слави” від 30 жовтня 2001 року. День партизанської слави
відзначають щорічно 22 вересня.
Міжнародний
день миру, як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства, встановлений
резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 1982 року і щорічно
відзначається у світі 21 вересня.
З нагоди цих
дат у Волинському краєзнавчому музеї було підготовлено виставку „Партизанськими
стежками Волині”. Під час німецької окупації Волині на її території діяло 32
партизанські загони та з’єднання, 71 підпільна група. На виставці експонується
карта Волині, де вказані місця дислокації найбільших партизанських з’єднань,
партизанські листівки із закликами ставати на захист своєї землі, звіти штабів
партизанського руху, списки особового складу деяких партизанських загонів,
світлини партизанів, котрі діяли на Волині, та ветеранів війни – членів
обласного комітету колишніх партизанів і підпільників при обласній раді ветеранів
Анатолія Ольховича, Івана Глущука, Іллі Сизонця та ін. На виставці представлено
книги на партизанську тематику з бібліотеки Волинського краєзнавчого музею.
У рамках
тематичного вечора відбулась зустріч ветерана партизанського руху на Волині
Анатолія Ольховича із студентами Волинського технікуму національного
університету харчових технологій. Ветеран поділився з присутніми спогадами про
свій нелегкий воєнний шлях.
Ці та багато
інших виставок Волинського краєзнавчого музею на національно-визвольну тематику,
надають можливість реалізувати у вихованні принцип наступності поколінь,
розвивати історичну пам’ять молоді Виставкова діяльність музею не тільки
знайомить відвідувачів з перебігом історичних подій, а й розширює та викликає
незмінний інтерес у молодого покоління [1, 41 – 45].
Впровадження у
виховну практику навчальних закладів відвідування заходів, екскурсій
Волинського краєзнавчого музею формує ціннісне ставлення молоді до патріотизму.
Сьогодні музей є справжньою школою патріотичного виховання, громадянського
змужніння.
___________________
1. Бех. І. Д. Вчинок у морально-духовному розвитку особистості / І. Бех /
Початкова школа. – 2006 – 272 с.
2. Бех І. Д. Виховання особистості : Особистісно-орієнтований підхід:
науково-практичні засади / І. Бех. – К. : Либідь, 2003 – 344 с.
3. Котлер Н. Музейний маркетинг і стратегія: формування місії, залучення
публіки, збільшення доходів і ресурсів / Пер. З англ. Т. Олійник, Т. Пирогова,
С. Рябчук, Р. Свято.Н. / Котлер, В. Котлер – К.: Стилос, 2010. – 528 с.
4. Музееведение. Музеи исторического профиля: учебное пособие для вузов по
спец. «История» / Под ред. К. Г. Левыкина, В. Хербста. –М : Высш.шк., 1988.
–431 с.
5. Музей: менеджмент іосвітня діяльність. Упорядники : Зеновій Мазурик,
Герман Аарте, пер. з нідерл. М. Ковальчук, Літопис / - Львів, 2001. – 150 с.
6. Пясецький В. Е. Вулиці і майдани Луцька : Історично-краєзнавчий
довідник. / В. Е. Пясецький, Ф. Г. Мандзюк. – Луцьк : Волинська обласна
друкарня, 2005. – 400 с.
7. Тернопільська В. І. канд.. педагог. наук, доцент Житомирського
державного університету імені Івана Франка. Вісник Національної академії
Державної прикордонної служби України. Електронне науково фахове видання – 3 /
2012 – 260 с. /www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/index.html
8. Українська звитяга і мужність : Хрестоматія з військово-патріотичного
виховання української молоді. / Упор. Рудюк С. П. – Тернопіль : Навчальна книга
– Богдан, 2010. – 576 с.
9. Чорна К. І. Патріотизм – духовна цінність молодих громадян України / К.
І. Чорна // Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник / За заг.
ред.. О. В. Сухомлинської. – К.: 1997. – 654 с.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня
культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн.
справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 22-25.
|