ВОЛИНСЬКА ІКОНА:
дослідження та реставрація
ПРОГРАМА
ХІХ Міжнародної наукової конференції,
м.Луцьк, 24–25 жовтня 2012 року
24 жовтня (середа)
Волинський краєзнавчий музей,
м. Луцьк, вул. Шопена, 20
9.00 –
10.00 Реєстрація учасників конференції.
10.00 – 13.00 Відкриття конференції, пленарне
засідання.
13.00 – 14.00
Презентація нових видань з
сакрального мистецтва.
14.00 – 16.00 Перерва (поселення в готелі, обід).
Музей волинської ікони,
м. Луцьк, вул. Ярощука, 5
16.00 – 18.00 Секційні засідання.
19.00 Товариська вечеря.
25 жовтня (четвер)
Музей волинської ікони,
м. Луцьк, вул. Ярощука, 5
9.00 –
11.30 Пленарне засідання.
Підведення підсумків.
11.30 – 12.00 Кава-брейк.
12.00 – 16.00
Виїзне засідання:
ознайомлення із пам’ятками сакрального мистецтва Свято-Михайлівської
церкви у с.Білосток і Свято-Михайлівської церкви в с.Промінь (Пілганів) Луцького
району.
після 16.00 Від’їзд учасників конференції.
24 жовтня (середа)
Волинський краєзнавчий музей, м.Луцьк,
вул. Шопена, 20
10.00 – 10.30 Відкриття
конференції
10.30 –13.00 Пленарне
засідання
Візантійські джерела та італійський слід
іконографії намісної ікони Богородиці з церкви Пророка Іллі у
Камені-Каширському.
Володимир Александрович – доктор історичних наук, завідувач відділу історії
середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України,
м.Львів.
Трансформація внутрішнього простору
собору Івана Богослова в Луцькому замку протягом XII–XIV століть.
Віктор Мельник – кандидат історичних наук, реставратор-консультант
Львівської Духовної семінарії Святого Духа, м.Львів.
Локалізовані ікони Волинського
єпархіального давньосховища.
Василь Пуцко – заступник директора з наукової роботи Калузького
обласного художнього музею, м.Калуга, Росія.
Волинські ікони Страшного Суду.
Віктор Луц – завідувач художнього відділу Рівненського обласного
краєзнавчого музею, м.Рівне.
Хіміко-технологічні дослідження пам’яток
сакрального мистецтва з колекції Музею волинської ікони.
Олена Асаулова – старший науковий співробітник наукового відділу
фізико-хімічних досліджень ННДРЦУ, м.Київ;
Наталія Шевченко – старший науковий співробітник наукового відділу
фізико-хімічних досліджень ННДРЦУ, м.Київ.
Дослідження та реставрація Красівської
Богородиці.
Володимир Мокрій – завідувач науково-дослідного реставраційного
відділу Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, м.Львів;
Марія Гелитович – кандидат мистецтвознавства, завідувач відділу
давньоукраїнського мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея
Шептицького, м.Львів.
„Холмська Богородиця” – ікона
польсько-українського пограниччя.
Анджей Вавринюк – кандидат географічних наук, працівник кафедри міжнародних
відносин Інституту неофілології Державної вищої професійної школи у Холмі, доцент
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, м. Люблін Республіка
Польща.
Абразы „Пераўтварэння” ў беларускім
іканапісу.
Володимир Карелін – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий
співробітник Національного мистецького музею Республіки Білорусь, м.Мінськ,
Республіка Білорусь;
Микола Мельников – науковий співробітник Музею старожитнобілоруської
культури Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору НАН Білорусі,
м.Мінськ, Республіка Білорусь.
З історії Свято-Володимирського братства
у м. Володимирі-Волинському у ХІХ столітті (за матеріалами архіву братства з
фондів Волинського краєзнавчого музею).
Світлана Василевська – провідний науковий співробітник Музею волинської
ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Навколо однієї пам’ятки. Асекурація Його
Королівської Величності дана Марії у її Холмській іконі: лист короля Яна
Казимира.
Христина Март – директор Хелмського музею, м.Хелм, Республіка
Польща.
Волинські ікони Св. Миколая з житієм.
Тетяна Єлісєєва – завідувач Музею волинської ікони, відділу Волинського
краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Nieznana publikacja o obrazie Matki
Boskiej Chełmskiej.
Пйотр Кондрацюк – кандидат мистецтвознавства, заступник директора
Музею Замойського в Замосці, викладач історії мистецтва і архітектури у Вищій
Суспільно-Природничій Школі у Любліні, м.Замосць, Республіка Польща.
„Святий Микола з житієм” –
відреставрована пам’ятка з колекції Національного художнього музею України.
Ольга Бурлака – старший науковий співробітник науково-дослідного
відділу стародавнього мистецтва Національного художнього музею України, м.Київ.
Лусіне Михайловська – реставратор другої категорії темперного живопису
науково-дослідного відділу станкового живопису ННДРЦ України, м.Київ.
Волинська ікона „Вознесіння Господнє.
Зіслання св. Духа на апостолів” середини ХVІІ ст. зі збірки Національного музею
народної архітектури і побуту України.
Любов Бурковська – кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник
відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та
етнології імені М.Т.Рильського НАН України, м.Київ.
Твори ХVІІ–ХVІІІ століть „Маляра з
Михнівки” та майстрів його кола.
Людмила Карпюк – провідний науковий співробітник Музею волинської
ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Ікони „Спас Виноградна Лоза” 1720-1740-х
рр. з Бродів, Озерної та Поділля і твори спільної стилістики у збірці
Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.
Роксолана Косів – кандидат мистецтвознавства, старший науковий
співробітник Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, доцент
кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної Академії Мистецтв,
м.Львів.
Образ св. Николая Чудотворца на
Слободской Украине.
Вячеслав Шуліка – кандидат мистецтвознавства, художник-реставратор,
доцент кафедри реставрації станкового і монументального живопису Харківської
державної академії дизайну і мистецтв, м.Харків.
Образ святого Миколая в колекціях
іконопису Чернівецьких музеїв.
Лариса Корущак – завідувач відділу науково-освітньої роботи
Чернівецького художнього музею, м.Чернівці.
Феномен ікон празничного ряду іконостасу
з села Перванче Горохівського району Волинської області.
Лариса Обухович – художник-реставратор Волинського краєзнавчого
музею, м.Луцьк.
Намісний чин іконостасу Успенської
церкви у Львові: іконографія та її джерела.
Вікторія Мазур – здобувач кафедри теорії та історії мистецтва
Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, м.Київ.
Ікони художньої майстерні „Верес”.
Лілія Подворна – провідний науковий співробітник Донецького обласного
художнього музею, м. Донецьк.
13.00 – 14.00 Презентація
нових видань із сакрального мистецтва.
16.00 – 17.00 Представлення експозиції
творів Йова Кондзелевича.
Музей волинської ікони,
м. Луцьк, вул. Ярощука, 5
17.00 – 18.00 Секційні
засідання
СЕКЦІЯ 1. ІКОНА: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЯ
КЕРІВНИК СЕКЦІЇ: Володимир Александрович, доктор
історичних наук, м.Львів.
СЕКРЕТАР: Євгенія Ковальчук, кандидат історичних
наук, м. Луцьк.
Храмова ікона „Свята Параскева з житієм”
ХVІІ ст. з церкви у Новому Ярі та ікони середовища її майстра.
Марія Гелитович – кандидат мистецтвознавства, завідувач відділу
давньоукраїнського мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея
Шептицького, м.Львів.
Початки формування
богословсько-естетичної парадигми на теренах Київської Русі.
Олексій Матицин – аспірант Київський національний університет імені
Тараса Шевченка, м.Шепетівка.
Прочитання напису на іконі „Богородиця
Одигітрія” XV ст. зі Свято-Троїцької церкви села Тростянець Ківерцівського
району Волинської області.
Лариса Обухович – художник-реставратор Волинського краєзнавчого
музею, м.Луцьк.
Богородиця у хатніх іконах з колекції
Національного заповідника „Замки Тернопілля”.
Тетяна Федорів – молодший науковий співробітник Національного
заповідника „Замки Тернопілля”, м.Збараж.
З історії чудотворної ікони
Заставницької (з смт. Гоща Рівненської області).
Олена Семенович – магістр культурології, старший науковий
співробітник художнього відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею, м.
Рівне.
Іконографія образу Святого Преподобного
князя Федора Острозького.
Микола Бендюк – художник-реставратор Державного історико-культурного
заповідника м.Острога, м.Острог.
Дванадцять апостолів іконостасу
Свято-Миколаївської церкви села Бодаків.
Володимир Магінський – художник-реставратор 1-ої категорії станкового
темперного та олійного малярства, завідувач науково-реставраційної майстерні
Національного заповідника „Замки Тернопілля”, м.Збараж.
СЕКЦІЯ 2. ДО ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК САКРАЛЬНОГО
МИСТЕЦТВА
КЕРІВНИК СЕКЦІЇ: Василь Пуцко, м.Калуга, Російська
Федерація.
СЕКРЕТАР: Тетяна Єлісєєва, м.Луцьк.
Спеціальна фондова документація –
джерело до вивчення фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею.
Євгенія Ковальчук – кандидат історичних наук, заступник директора з
наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, доцент кафедри
документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки, м.Луцьк.
Давньоруська металева іконка-підвіска із
с. Баїв Луцького району.
Володимир Савицький – старший науковий співробітник Волинського
краєзнавчого музею, аспірант кафедри
археології, давньої та середньовічної історії України
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, м.Луцьк;
Володимир Свінцицький – краєзнавець, м. Луцьк.
Про знахідку фрагмента складня 18 – 19
ст. в м. Луцьку.
Геннадій Гулько – історик-релігієзнавець, заслужений працівник
культури України, м.Луцьк.
O cerkwi p.w. św. Nikity w Połapach koło
Lubomla w XVIII w. i o jej słynącej łaskami ikonie Matki Boskiej z
Dzieciątkiem.
Павло Сиговський – історик мистецтва, м.Люблін, Республіка Польща.
Повернення по-домініканського костелу в
Торговиці на Волині.
Вітольд Бобрик – кандидат
історичних наук, адьюнкт Природничо-Гуманітарного Університету в
Сєдльцах, м.Сєдльце, Республіка Польща.
З історії церкви с. Полапи Любомльського
району.
Олександр Остапюк – директор
Любомльського краєзнавчого музею, м.Любомль.
Чудотворні ікони історичної Волині у
праці Садока Баронча „Cudowne obrazy Matki Najświętszej w Polsce”.
Андрій Климчук – журналіст, ТО «Мистецькі грані», м.Рівне.
Хрестовоздвиженська церква у селі Чесний
Хрест на Володимирщині.
Богдан Янович – магістр культурології, науковий співробітник
Володимир-Волинського історичного музею, м. Володимир-Волинський.
Церква святого Юрія Переможця в Луцьку
(до 115-ї річниці храму).
Роман Цап – ліцеїст ІІ курсу Волинського обласного ліцею з
посиленою військово-фізичною підготовкою, м. Луцьк.
25 жовтня (четвер)
Музей волинської ікони, м. Луцьк, вул.
Ярощука, 5
9.00–11.00 Пленарне
засідання
У пошуках сакральної пам’ятки:
топографічний та людський простір чудотворної ікони Богородиці з Пілганова.
Олена Бірюліна – завідувач відділу давньої історії Волинського
краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Особливості іконографії Пілганівської
ікони Богородиці XVIII ст.
Ангеліна Вигоднік – провідний науковий співробітник Музею волинської
ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Найдавніші відомості про почитання
чудотворного образу Пресвятої Богородиці в Пулганові (за матеріалами актових
книг Волинського воєводства).
Михайло Довбищенко – доктор історичних наук, доцент, старший науковий
співробітник Центру українознавства Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, м.Київ.
Свідчення про ікону Пілганівської Божої
Матері жителів с. Промінь.
Олена Дармовіс – вчителька історії Промінської ЗОШ, с.Промінь Луцького
району.
Вивчення іконостаса з церкви Воздвиження
Чесного Хреста монастиря Скиту Манявського (Богородчанський іконостас) та
творчості Йова Кондзелевича в кінці ХІХ – першій половині ХХ ст.
Тарас Откович – завідувач відділу наукових досліджень Львівської
філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, м.Львів.
Доповнення до словника малярів Волині
XVI–XVII століть.
Володимир Александрович – доктор історичних наук, завідувач відділу історії
середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України,
м. Львів.
Антон Байковський – забуте ім’я
іконописця.
Ігор Пасюк – завідувач Волинського регіонального музею
українського війська та військової техніки, філії Національного
військово-історичного музею, м.Луцьк.
Художник, чиї спогади про Устилуг
просякнуті проміннями щастя (до 105 річниці від дня народження Федора
Стравінського молодшого).
Олена Огнєва – кандидат історичних наук, доцент кафедри
документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки, м.Луцьк.
Колекція хрестів в експозиції
Володимир-Волинського історичного музею.
Богдан Янович – магістр культурології, науковий співробітник
Володимир-Волинського історичного музею, м.Володимир-Волинський.
Російські богослужбові книги XVI-XVIII
століть у збірці Музею книги та друкарства м. Острога.
Світлана Позіховська – завідувач Музею книги та друкарства Державного
історико-культурного заповідника м.Острога, м.Острог.
11.00 – 11.30
Підведення підсумків конференції.
12.00 – 16.00
Виїзне засідання.
Після 16.00 Від’їзд учасників конференції.
|