|
Оксана
Гаврилюк,
старший науковий співробітник
відділу природи
Волинського краєзнавчого
музею, м. Луцьк
ЕКОЛОГО-ОСВІТНІ
ЗАХОДИ МУЗЕЮ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ
Щороку, 5 червня світове
співтовариство відмічає одне із основних екологічних свят –Всесвітній день
охорони навколишнього природного середовища, який був заснований Генеральною
асамблеєю ООН у 1972 році. Приводом послужило звернення, що надійшло 11 травня
1971 року генеральному секретареві ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки
та культури з 23 країн світу. Вони попередили людство про небезпеку, яка
загрожує в результаті забруднення навколишнього природного середовища. "Або ми покінчимо
із забрудненням, або забруднення покінчить із нами”, - так було поставлено
питання у цьому зверненні.
У цей день в багатьох країнах світу
проходять мітинги, демонстрації, конкурси, акції тощо з метою привернути увагу
громадськості до проблем довкілля.
Відділ природи Волинського
краєзнавчого музею щороку підключається до світової громадськості, щоб
відзначити цю дату. Проводяться ранки для дітей, експонуються виставки,
читаються лекції на природничу тематику. Основна мета даних заходів – навчити
молоде покоління відчувати та розуміти живий світ природи, не порушувати його
закони. Вивчення ж законів природи дозволяє своєчасно попередити небажані
наслідки, які часто випливають із діяльності суспільства, зберегти природні
ресурси: родючі грунти, ліс, воду, рослинний та тваринний світ.
Популяризація екологічних свят
працівниками відділу природи, серед яких День землі, День води, День
водно-болотних угідь, День птахів, День охорони тварин тощо допомагає підвищити
рівень екологічної культури, донести до свідомості слухачів інформацію про
різноманітність та вразливість світу живої природи та необхідність його
збереження, ще раз нагадати, що порушення рівноваги в системі "суспільство-природа”
може призвести до неможливості задоволення головної потреби людини – потреби у
сприятливому навколишньому середовищі.
Зараз, коли вплив людини на природу
прийняв глобальні масштаби, коли бездумно порушуються основні закономірності в
природі , а хижацьке споживацьке ставлення до природних ресурсів призвело до їх
виснаження, просвітницька робота з населенням особливо важлива. Найбільше
значення має організація і виховання високої культури поведінки в процесі
спілкування з природою. Самих знань по охороні природи недостатньо, якщо вони
не пов’язані з практичною діяльністю. Важливо виховати у молоді не лише вміти
бачити красу в оточуючому світі, а й приймати активну участь в збереженні та
покращенні довкілля: посадка дерев, вирощування рослин, охорона та допомога
тваринам, дотримання правил поведінки в лісі, прибирання сміття, мінімальне
використання хімічних синтетичних засобів, які є шкідливими для природного
середовища тощо.
Саме на знання, які можуть бути
використані на практиці слід звертати особливу увагу при проведенні природоохоронних
заходів. Доводячи до розуміння слухачів закони, які управляють природними
процесами можна попередити і не допустити їх порушення.
Враховуючи, що відходи
життєдіяльності сучасного людства важкою ношею лягають на біосферу і вона вже
не справляється з їх поглинанням і нейтралізацією, необхідно доносити
інформацію про розумну достатність у споживанні кожної окремої людини і
суспільства в цілому. Переспоживання призводить до неможливості компенсації
природі нанесеного збитку, до збільшення екологічного боргу.
Основні цілі природоохоронної освіти
полягають у тому, щоб донести до свідомості молоді думку про тісний зв’язок
предметів і явищ у світі живої природи і любе втручання людини може викликати позитивні
та негативні наслідки - тому воно має бути завжди продуманим. Також показати
значення природи в житті людини, виховати любов і бережне ставлення до неї.
Невід’ємною складовою частиною
екологічного виховання молоді є проведення тематичних вечорів, екологічних
годин, читання лекцій, проведення екскурсій на природничу тематику, організація
виставок.
У природничому фонді Волинського
краєзнавчого музею зберігається багато матеріалів основного та додаткового
фондів, які можуть бути використані для проведення даних заходів: фотографії,
буклети, брошури, листівки, книги, плакати на природоохоронну тематику.
У формах освітньо-виховної
діяльності доцільно застосовувати методи педагогіки, психології тощо. Вміння
організувати пізнавальний процес з аудиторією відповідно до віку, рівня
підготовки, психологічних особливостей забезпечує сприйняття і розуміння
наданої інформації.
Застосування різних форм і методів
музейної роботи для проведення еколого-освітніх заходів підвищує рівень
зацікавленості відвідувачів у набутті знань, необхідних при взаємодії людини і
природи.
____________________
1. Дубас Р. Економіка
природокористування. Навчальний посібник. – Київ: "МП Леся”, 2007. – 448 с.
2. Михеев А., Галушин В.,
Гладков Н. Охрана природы: учебник для студентов биологических специальностей педагогических
институтов. – Москва: Просвещение, 1987. – 256 с.
3. Музееведение. Музеи
исторического профиля: учебное пособие для вузов по спец. "История”/ Под ред.
К. Г. Левыкина, В. Хербста. – Москва: Высшая школа, 1988. – 431 с.
__________________________________
Волинський
музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини
західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ;
Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі
Українки ; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 148-149.
|