|
Олена
Бірюліна,
провідний науковий
співробітник відділу давньої
історії
Волинського краєзнавчого
музею, м. Луцьк
НАУКОВА
КОНЦЕПЦІЯ МУЗЕЙНОЇ ВИСТАВКИ
«СПОВІДЬ
СТАРОВИНИ: ІСТОРІЯ ПРОМОВЛЯЄ, ЕКСПОНАТИ ЗАСВІДЧУЮТЬ»
З нагоди Міжнародного дня музеїв 17
травня 2011 р. у Волинському краєзнавчому музеї розпочала роботу виставка
музейних раритетів «Сповідь старовини: історія промовляє, експонати
засвідчують», підготовлена відділом давньої історії, в авторській концепції
провідного наукового співробітника Олени Бірюліної.
В основу концепції виставки
покладена ідея відновлення інтересу музейного відвідувача до суб’єктивної
історії, не переобтяженої персоніфікованими культами та різного роду
ідеологіями. Відправною точкою для історичних сюжетів стали оригінальні експонати
з фондів Волинського краєзнавчого музею. Через конкретну пам’ятку музейної
колекції розповідається як про осіб минулого, так і про особливості історичного
періоду, в який вони жили. Через той чи інший музейний предмет екскурсовод
знайомить з епохою, в яку вони створені, а також з притаманними відповідному
часові матеріалами та стилями, мистецьким фоном у цілому.
Через свою синтетичність виставка
розрахована на широку вікову аудиторію. Задіювання вибіркових виставкових
блоків забезпечує пізнавальні потреби різновікової шкільної молоді. Охоплена в
цілому виставка задовільняє підвищені запити студентської аудиторії. Завдяки
одномоментному експонуванню багатьох музейних високоестетичних раритетів
виставка відповідає запитам дорослих відвідувачів: волинян і гостей області.
Для розширення пізнавального спектру
сюжетів було запропоновано широкий хронологічний відтинок: від пам’яток
бронзової доби до початку ХХ ст. Червоною ниткою проходить теза про високу роль
кожного індивідума у житті суспільства, про соціальну адаптацію і
відповідальність в умовах любого історичного відрізку.
Розповідь про волинську минувшину,
підгрунтям якої є реальні історичні факти, проілюстровано на виставці
археологічними та писемними артефактами, творами живопису, графіки, кам’яної і
гіпсової пластики. Епістолярна спадщина, автографи, старі світлини, предмети
умеблювання дають можливість відвідувачам музею довідатися, наприклад, про
політичні реалії волинського життя ранньомодерного часу, мистецькі смаки
волинських магнатів, а також про особливості королівського вінчання у пізньому середньовіччі.
Ще дізнатися про роль німецького магдебурзького права у розвитку українських
міст та традиції благодійництва в освітянській сфері.
Археологічна колекція зброї
розповідає про наш край на перехресті давніх цивілізаційних світів. Виходячи з
того, що суспільна роль предметів зброї не обмежується лише ознакою війни
/завоювання / відвоювання, то вони на виставці радше є свідченням прогресивного
поступу на певних етапах людського розвитку. Саме вдосконалення знарядь праці і
предметів озброєння змушувало людство застосовувати нові матеріали і
технології.
Матеріали з археологічних розкопок
2010 року у селі Шепель дають можливість розкрити діяльність типового
волинського гостинного середньовічного двору. А рідкісний рукописний документ з
історії Луцького Хрестовоздвиженського братства розкриває інформацію про
власників та орендарів Шепельської корчми і про те, яким чином кошти з оренди
цього закладу спрямовувались на утримання братської школи.
Найновіші краєзнавчі дослідження
лягли в основу розповіді про існування на Волині кревних нащадків Станіслава
Жолкевського, засновника Жовкви, героя битви 1621 р. під Цецорою, відомого
польського полководця,
русина за походженням. Підтвердженням невідомих досі історичних фактів стали демонстровані
на виставці виписи з Луцьких гродських книг 30-40-х рр. XVII ст.
Як сюжет для ілюстрації
реформаційних рухів в Українській Церкві кінця XVI ст. використано музейну художню
роботу невідомого художника, повтор полотна відомого польського художника Яна
Матейка «Проповідь Петра Скарги». Звинувачувальні слова єзуїта Скарги про
неуцтво українського святенництва спонукали еліту українського суспільства
шукати вихід із церковної кризи. Як відомо, вихід знайшли через створення
Української греко-католицької церкви.
Високий суспільний резонанс мали
життєві орієнтири двох представників волинського шляхетського загалу в XVII
столітті – Адама Кисіля і Данила Братковського. До цієї теми представлені
художні полотна і писемні джерела з фондів Волинського краєзнавчого музею.
Унікальні документи на пергаменті
30-х рр. XVII ст. стали основою для розповіді про заснування Олицької
семінарії, освітнього закладу, який діяв 140 років поспіль. Ці матеріали є
підставою для розмови про високу роль меценатства і благодійництва.
З XVI ст. Волинь стала рідним краєм
для литвинів Радивилів (Радзивілів, Радзивіллів), які до вересня 1939 року
дбайливо господарювали у своїх волинських маєтках. Частина зібраних у
радзивілівській Олиці творів мистецтва і предметів палацового побуту сьогодні
складають найцікавішу частину колекції обласного музею. Деякі з олицьких
експонатів є надзвичайно інформативними. Наприклад, листування Миколи
Христофора Радзивіла «Сирітки» з польським королем Зиґмунтом III є свідченням
високого авторитету роду Радзивілів у Речі Посполитій, разом з тим розкриває
деякі секрети політичного життя українських земель у складі цієї держави.
Родовідне «древо» Радзивілів
виконане в технології шовкографії є дивовижним твором мистецтва першої половини
XVIII ст. і водночас унікальним зразком сімейної пам’яті, а ще прикладом
міфологічних уявлень про давність свого роду.
Родзинкою виставки стали матеріали
про невідомого сучасній публіці композитора Антонія Радзивілла, власника
білоруського Несвіжа і волинської Олики, мешканця Берліна. Його опера «Фауст» є
не лише першим твором на тему Фауста в європейській музичній культурі, але і
єдиним, до якого доклав руку сам творець «Фауста», геніальний німецький поет
Генріх Гете. До заслуг А. Радзивілла слід віднести ознайомлення європейської
публіки з молодим і ще не прославленим польським композитором Фрідеріком Шопеном.
А скульптурні та образотворчі пам’ятки музею ілюструють історію трагічного
кохання доньки А. Радзивіла Елізи до представника німецького королівського дому
Вільгельма I.
Тема ролі магдебурзького
(німецького) права для міських громад волинських міст Луцька, Дубна, Берестечка
і Олики розкривається через демонстрацію літографій Наполеона Орди останньої
чверті XIX ст.
Виставка «Сповідь старовини: історія
промовляє, експонати засвідчують» експонується і чекає на нових відвідувачів.
Тематико-структурний план виставки
«Сповідь старовини: історія
промовляє, експонати засвідчують».
I. Тема: Волинь на перехресті давніх цивілізацій: зброя
як ознака суспільного прогресу
1. Реконструкція з 2 крем’яних сокир
2. Книга. Ілюстрація на тему «Зброя давніх європейських
народів».
3. Реконструкція з 2 наконечників стріл: крем’яного і
бронзового
(Сокири крем’яні, кам’яні, мідні, бронзові, залізні)
4. Сокира А-44
5. Сокира А-4638
6. Сокира А-13336
7. Сокира А-1756
8. Сокира А-12608
9. Сокира А-18049
10. Сокира А-18047
11. Сокира А-14809
12. Сокира А-11496
13. Сокира-кельт А-17380
14. Сокира А-4637
15. Сокира А-14246
16. Сокира А-16619
17. Сокира А-10077
18. Сокира А-10646
19. Сокира А-18937
20. Наконечник списа бронзовий А-534
21. Сокира А-18936
22. Фрагмент меча-акенака А-152
23. Кинжал бронзовий А- 18935
24. Сокира залізна давньоруського часу А-15239
25. Сокира металева орнаментована XV ст. А-14359
II. Тема: Шепельська корчма – середньовічний волинський
гостинний двір.
1. Копія. Гравюра 1550 р. Корчма в Литві. 1 од.зб.
2. Копія. Гравюра 1550 р. Корчма в Лівонії. 1 од.зб.
3. Меч. XV ст. Р4-82
4. Скульптура гіпсова. Рицар на коні. Р3-1998
5. Документ в рамці. Випис з Луцьких ґродських книг 1688 р.
Лист луцьких братчиків про взаєморозрахунки з нащадками Миколая кн.
Чорторийського стосовно братською суми (з фундуку Лаврентія Древинського 1634
р.), покладеної на видеркафт в с.Шепель Луцького повіту. КДФ-4637
6. Кахлі з Шепельської корчми – 13 од. зб.
7. Археологічний інвентар корчми (фрагменти посуду, виробів
зі скла, гвіздки, ніж, точильні бруски, монети) – 56 од. зб.
8. Скарб боратинок – 63 од. зб.
III. Тема: Волинські нащадки Станіслава Жолкевського –
великого польного гетьмана,
героя битви під Цецорою
1. Графіка (репродукція). Портрет Станіслава Жолкевського.
КДФ-1156
2. Літографія. Наполеон Орда. Пам’ятний знак на місці битви
під Цецорою. Г-1139
3. Документ. Випис з луцької ґродської книги 1687 р. Реєстр майна
Андрія Жолкевського. – с.Брани, 1630 р. Андрій Жолкевський – племінник польного
гетьмана С. Жолкевського по старшому братові Миколаю.
КДФ-5027
IV. Тема: Радзивіли – будівничі Олики
1. Гравюра. Альберт I Радзивіл (1476 – 1519). Дядько
будівничого Олики – Миколая Радзивіла «Чорного». Луцький бискуп. Г-263
2. Гравюра. Анна Радзивіл († 1600). Племінниця Миколая
Радзивіла «Чорного». Г-275
3. Гравюра. Анна Радзивіл († 1590). Дочка Миколая Радзивіла
«Чорного». Г-264
4. Гравюра. Альберт Радзивіл (1558 – 1592). Син Миколая
Радзивіла «Чорного». Надвірний маршалок литовський. I ординат на Клецьку. Г-262
5. Гравюра. Станіслав Радзивіл «Побожний». (1559 – 1599).
Син Миколая Радзивіла «Чорного». Надвірний маршалок литовський. I ординат на
Олиці. Г-259
6. Гравюра. Георгій Радзивіл (1556 – 1600). Син Миколая
Радзивіла «Чорного». Краківський єпископ. Г-232
7. Гравюра. Миколай Криштоф Радзивіл «Сирітка». Син Миколая
Радзивіла «Чорного». Віленський воєвода. I ординат на Несвіжу. Г-228
8. Гравюра. Міхал Кароль Радзивіл († 1656). Підчаший
литовський. Г-256
9. Гравюра. Януш Радзивіл (1612 – 1655). Внучатий племінник
Миколая Радзивіла «Чорного». Віленський воєвода, гетьман Великого князівства
Литовського. Г-229/3
10. Гравюра. Криштоф Радзивіл «Перун» (1547 – 1603).
Племінник Миколая Радзивіла «Чорного». Віленський воєвода, гетьман Великого
князівства Литовського. Г-230/2
11. Гравюра. Міхал I Казимір Радзивіл (1635 – 1680). Правнук
Миколая Радзивіла «Чорного». Воєвода віленський, підканцлер, гетьман польний.
Г-233
V. Підтема: Родинне дерево Радзивілів – унікальна
генеалогічна і мистецька пам’ятка I
половини XVIII ст.
1. Генеалогічне дерево Радзивілів. Петер Бош. Данциґ, 1742
р. Друк по шовку. В рамі. КДФ-4602
VI. Підтема: Олицький надгробний барельєф – рідкісна
пам’ятка з найпишнішого
барокового костелу на Волині
1. Надгробний барельєф Станіславу Радзивілу († 1590),
неповнолітньому синові Станіслава Радзивіла «Побожного». Р3-3106/1-2
З двох фрагментів. Алебастр; різьба по каменю.
VII. Тема: До витоків Української Греко-католицької
Церкви
1. Картина на полотні. Автор невідомий. Проповідь Петра
Скарги. Копія XIX ст. з роботи Я. Матейка. Ж-15
2. Картина на полотні. Папа Пій V. XIX ст. Ж-20
3. Картина на дереві. Учасник єзуїтської конґрегації 1730 р.
кардинал Франциск Ретц. Ж-346
4. Репродукція художнього полотна Яна Матейка «Проповідь
Петра Скарги» з локалізацією промальованих персон. Із книги: Історія поляків у
художніх творах. – Варшава, 2007. Бібліотека музею, № 40416.
VIII. Тема: Мистецькі уподобання волинських магнатів
1. Дзеркало в дубовій рамі у стилі рококо. Поч. ХХ ст.
Р3-2276
2. Килимова доріжка в зелених тонах №-1891
3. Стілець з вставкою зеленого бархату. Кін. XIX ст. Р3-2946
4. Стіл ломбардний. Поч. ХХ ст. Р3-1351
5. Ваза. XIX ст. Р3-630
6. Фруктовниця. XIX ст. Р3-1100/3
7. Стіл. Поч. ХХ ст. Р3-2874
8. Дзеркало в золоченій рамі. XIX ст. Р3-140
9. Кухоль мірний. XVII ст. Р4-342
10. Дзбан. XVII ст. Р4-339
11. Дзбанок. XVII ст. Р4-2401
12. Кубок. XVII ст. Р4-2156
13. Підставка «Колони». XIX ст. Р4-2374
14. Диван в стилікласицизму. Кін. XVIII ст. б/н
15. Гобелен (шпалера) з мотивом райського саду. Голландія
(?). 30-і рр. XVII ст. Старий інв. № 321.
16. Диван в стилі неорококо. 30-і рр. XIX ст. б/н
17. Килим. Ф-ка Завидово. XIX ст. Р2-1893
18. Стілець в стилі неорококо. 30-і рр. XIX ст. б/н
19. Стільці (4 од.зб.) в стилі класицизму. Кін. XVIII ст.
б/н
20. Вазонниця. Поч. XX ст. Р3-1556
21. Столик кований поч. XX ст. з вкладною літографією поч.
XVII ст., на якій зображено італійське місто Серавалле (нині
м.Вітторіо-Венетто). Р4-849
22. Шитво золотою і срібною сухозліткою на вишневому
бархаті, в прямокутній рамі під склом. XVIII ст. Р2-1046
23. Шитво золотою і срібною сухозліткою на зеленому бархаті,
у фігурній рамі під склом. XVIII ст. Р2-1047
24. Гарнітур м’яких меблів:
стіл і два стільця. Поч. XX ст. б/н
25. Килим. Поч. XX ст. Р2-712
26. Дзеркало в металевій оправі, на підставці. XX ст.
Р4-2280
27. Свічник (з двох частин). XX ст. Р4-2124
IX. Тема: Особливості середньовічного весілля
1. Картина на полотні. Вивід до вінчання Миколою Радзивілом
Чорним Катерини Ґонзаго Мантуанської. Ж-260
X. Тема: Дилема української шляхти в часи Хмельниччини:
Адам Кисіль
1. Портрет на полотні. Адам Кисіль. XIX ст. Ж-49.
XI. Тема: Життя і смерть поета Данила Братковського
1. Портрет на полотні. Станіслав Ледуховський. XIX ст. Ж-27
2. Документ. Лист володимирських ґродських урядовців про
відтермінування судового засідання. 1688 р. КДФ-17525
Автографи Франтішка і Станіслава Ледуховських. Волинський
маршалок Ф. Ледуховський був причетний до винесення судового вироку про страту Данила
Братковського.
3. Документ. Квитанція про сплату шелязного податку з
горілчаного виробництва в с.Малин у посесії Данила Братковського. 1693 р.
КДФ-4636
4. Документ. Випис з ґродських книг Луцького замку з
декретом про винесення вироку на баніцію Данилу Братковському. 1687 р. КДФ-5853
XII. Тема: Історія одного нерозділеного кохання
1. Графіка. Портрет Антонія Радзивілла. XIX ст. Г-278
2. Портрет олійний. Луїза Радзивілл з дому Ґогенцоллерн,
дружина Антонія. XIX ст. Ж-30
3. Графіка. Ванда Чорторийська, уроджена Радзивілл, дочка
Антонія. 1836 р. Г-272
4. Скульптура. Фрідерік Шопен. Мармур, 1836 р. С-1
5. Бюст алебастровий. Фердинанд I Радзивілл, син Антонія.
XIX ст. С-73
6. Бюст алебастровий. Еліза Радзивілл, дочка Антонія. XIX
ст. С-12
7. Книга. Еліза Радзивілл. Берлін, 1908. Мова німецька.
Бібліотека музею, №-87
XIII. Тема: Роль німецького Маґдебурзького права у
розвитку волинських міст
1. Документ на пергаменті. Підтвердження ковельським цехам.
1720 р. КДФ-32
2. Графіка Наполеона Орди. Луцьк. ОМ-12430
3. Графіка Наполеона Орди. Дубно. ОМ-5312
4. Графіка Наполеона Орди. Олика. ОМ-1152
5. Графіка Наполеона Орди. Берестечко. ОМ-1125
6. Стілець. ХХ ст. Походить з палацу в м.Берестечко. Р3-1409
7. Стілець. XIX ст. Походить з палацу в м.Вишневець. Р3-101
XIV. Тема: З історії освітніх закладів на Волині
Документи на пергаменті:
1) Фундуш Альбрихта Станіслава Радзивіла на колегіум в
Олиці. 1632 р. КДФ-1262
2) Підтвердження єпископом Акацієм Гроховським фундушу
Альбрихта Станіслава Радзивіла на
колегіум в Олиці. 1638 р. КДФ-3767
3) Підтвердження єпископом Андрієм Ґембіцьким фундушу
Альбрихта Станіслава Радзивіла на
колегіум в Олиці. 1639 р.
КДФ-3720
XV. Тема: Роль особистості у суспільному поступі
1. Книга рукописна. Копії листів короля Стефана Баторія до
Миколая Христофора Радзивіла (70-і рр. XVI ст.) Копіярій XIX ст. КДФ-36
2. Підшивка документів у формі книги. Збірник
леґітимізаційних рукописних документів родини Заґурських, 1754-1898 рр. (у
збірнику – автограф Тадеуша Костюшки). КДФ- 565
3. Плакетка металева. Антоній Мадейський. Надгробна епітафія
на честь майора Станіслава Радзивілла († 1920; м.Малин під Києвом). Рим, 1921.
Р4-783
________________________________________________
Волинський
музейний вісник:
Наук. зб.: Вип. 3. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн.
музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд.
А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 80-85.
|