|
Леонід
ПОТАПЧУК
(Луцьк)
МИСТЕЦЬКА
ТВОРЧІСТЬ
Й МУЗЕЙНІ ЕКСПОНАТИ
Ю.І.КРАШЕВСЬКОГО
У ВИСВІТЛЕННІ
КРАЄЗНАВЧОГО
ЧАСОПИСУ «ЗЄМЯ
ВОЛИНСЬКА». 1930-І РОКИ
У краєзнавчому часописі-місячнику за 1938 рік Збігнєв Ревський представляє
цікаве дослідження під назвою «З реставраційних матеріалів». Крашевський, як
відзначає дослідник, у молоді роки навчався малярства у Бонавентури
Домбровського, а потім займався самоосвітою. 1861 року він видав у Варшаві
«Альбом малюнків Крашевського», частина 1, Підляшшя. Частина малюнків
прислужилася йому для ілюстрації деяких його творів, як, наприклад, «Спогадів з
Волині, Полісся і Литви», Париж, 1860.
Відзначається, що альбом має безпосереднє відношення до імпонуючої статті
письменника
«Пейзажі», де він наголошує, що в альбомі можна було б відобразити костели,
хати, придорожні фігури, халупи, двір шляхтича, сільську садибу, сільський
цвинтар, господарський будинок, корчму у лісі, млин над ставом і ту велику
кількість мальовничих закутків краю – береги Вісли, Бугу, Стиру, Горині, Вілії,
Дністра, Дніпра, Нарви, Двіни. Кожний інший, і все разом гарне.
Літературне захоплення від подорожей Крашевського по Волині можна знайти
також у його «Волинських вечорах», виданих у Львові 1859 року. У публічних
зібраннях збереглося чимало малюнків Крашевського, і навіть олійна картина.
Його малюнки відтворюють своєрідний характер архітектури того чи іншого
об’єкту.
Особливо чисельні тут види замку Любарта у Луцьку. Презентують вони вигляд
аттик на вежах, а також випуклість сходової клітки на В’їздній вежі. Очевидно
Крашевський бував досить частим гостем у Луцьку, приїжджаючи зі своєї недалекої
садиби у Городку. Окрім того, є там фрагменти і загальний вигляд замків у
Корці, Острозі, Дубні, Олиці, Чорторийську, міських брам в Острозі та ін.
Особливо цінними, з огляду на цікаву аттикову архітектуру не існуючої нині
будівлі, є два малюнки ратуші в Олиці.
У статті Зб. Ревського йдеться також про десять малюнків відомого художника
Яна Конопацького (1854-1894), що знаходяться у «Пам’ятному альбомі», подарованому
містом Луцьк письменнику у день його ювілею у 1879 році, і який зберігається у
Познані, а Волинське краєзнавче відділення отримало, завдяки старанням
Ревського, добрі фотографії волинських акварелей Конопацького. Ці фото К.
Алькевича ілюструють загальний вигляд Луцька, змальований з боку Красного,
замок Любарта з боку кафедральної площі, фасад луцького кафедрального собору,
руїни домініканського костела і монастиря, руїни василіанської церкви у Луцьку,
міську синагогу.
Нарешті, вигляд чотирьох шляхетських дворів (трьох – з луцького повіту і
одного – з сарненського), пам’ятних тим, що у них проживав Крашевський:
Омельно, Городок, Губин і Городець. З цих будівель без більших змін зберігся
двір у Городку (тобто на 1938 рік – Л.П.). У Городці залишилося тільки крило
палацика і парк.
У другій половині 30-х років ХХ ст. на Волині проживав відомий у наукових
колах археолог Ян Фіцке, який з 1936 року обіймав посаду керівника Волинського
музею. Зі ступінню магістра він закінчив 1932 року Ягеллонський університет у
Кракові, працював у Лодзинському етнографічному музеї, а потім в археологічному
музеї ПАН (Польської Академії Наук) у Кракові. Одночасно здійснював польові
дослідження від імені Державного археологічного музею у Варшаві, а також
воєводського Сілезького музею у Катовицях. На запрошення волинського Товариства
приятелів наук прибув на Волинь, до Луцька, і тут плідно працював до 1939 року,
роблячи чисельні археологічні розкопки і тим самим поповнював експонати
Волинського музею. Йому належить багато статей, що друкувалися у тогочасній
волинській пресі.
На увагу, зокрема, заслуговує його стаття у часописі «Ziemia Wołyńska»
(«Зємя Волинська»), № 5, за 1939 рік. Вона називається «Пам’ятки, пов’язані з
Крашевським, у Волинському музеї». Цей відомий польський письменник жив і
творив на Волині у 1937-1859 роках, і тут він почергово володів кількома
маєтками, як Омельно, Городок, Губин біля Луцька. Через непорозуміння й
прикрощі, яких він зазнав від місцевих поміщиків, з жалем залишив дорогу для
нього Волинь, щоб більше ніколи до неї не повернутися. Зібрання матеріалів,
пов’язаних з Крашевським, як зазначає Фіцке, до недавнього часу у Волинському
музеї не було багате. Один єдиний лист, написаний з Житомира у 1854 році до судді
Антона Перетяткевича з Пілганова після смерті пані Урбанської, тьотки дружини,
з проханням, щоб зайнявся її інтересами і справами щодо Губина, – давав знати
про існування матеріалів Крашевського у цьому музеї. «А нині, – пише автор, –
збір пам’яток стосовно Крашевського, наштовхується на значні труднощі, бо
більшість їх знаходиться у великих загальнопольських музеях і бібліотеках».
Наприкінці 1938 року керівництво Товариства приятелів наук, яке опікувалося
Волинським музеєм, придбало у пана Оссовського у Луцьку мідну медаль, якою був
відзначений письменник до 50-річчя літературної діяльнос- ті. На аверсі медалі
зображена голова ювіляра з навколишнім написом: «Íozef-Ignacy Kraszewski”, а на
реверсі напис: "MDCCCLXXIX (у п’ятдесяту Річницю літературної праці. Поляки у
Дрездені”), огорнутий лавровим вінком. Крім того, закуплено три медальйони
різної величини. На них видніється сива голова письменника у профільному
зображенні. На медальйоні, який був вилитий із заліза, внизу позначено рік
1879.
Внучка Ю.І.Крашевського, яка на той час проживала у Луцьку, як згадує Ян
Фіцке, відомий волинський археолог і керівник Волинського музею, передала для
музейного зібрання кільканадцять предметів, серед них медаль, вибита на пам’ять
50-літнього ювілею 3 жовтня 1879 року містом Краків, літографію Ашенбреннера
1852 року, що представляє Крашевського у зрілому віці, літографію Фаянса, друк
П. Піллера і сина у Львові 1854 року, напевне з часів перебування письменника
на Волині, олійну картина, намальовану Крашевським на дошці розміром 13,2х23
см, що змальовує у гарних кольорах один із характерних куточків Сан-Ремо,
невеликий альбом у шкіряній обкладинці, оздоблений тисненими стилізованими
листками, подарований синові Францішкові. Цей альбом містить частину малюнків
знаного літератора. На одному зображені руїни якогось, напевно, волинського
замку, з присвятою: "19 березня 1858. Ясьові Крашевському Ю.І.Крашевський”, три
пейзажі; малюнок, на якому у профіль видно чоловіка в кунтуші, і на аркуші
паперу виконаний тушшю невеликий малюнок – шляхтич на коні у розмові з хлопцем,
- потім наклеєний в альбом. Цінність малюнків є тим більша, що очевидно вони
виконані на Волині. Також невеликий медальйон з погруддям Крашевського.
Вище названу колекцію доповнює альбом сина письменника і батька
дарувальниці Францішка Крашевського, у якому кільканадцять малюнків. І нарешті
за посередництвом реставратора Зб. Ревського, Товариство розвитку східних
земель передало для Волинського музею невеликий портрет Крашевського.
Згадану збірку доповнюють фотографії малюнків Крашевського ряду волинських
пам’яток, а особливо луцьких, які тепер знаходяться у Національній бібліотеці у
Варшаві.
________________
1. Zbiqniew Rewski. Z
materialow konserwatorskich // «Ziеmia Wołyńska”. – Łuck. – 1938. - № 11. - S.
149 - 150.
2. Ιan Fitzke. Pamiẹtki
po Í.I.Kraszewskim w Muzeum Wołuńskim. // «Ziеmia Wołyńska” - Łuck. – 1939. - №
5. - S. 66.
3. Z Wołyńskiego
Towarzystwa Przyjació
_________________________________________
Минуле
і сучасне Волині та Полісся : Науковий збірник : Випуск 43 : Юзеф Ігнацій
Крашевський і Волинь. Матеріали XLIII наукової історико-краєзнавчої
конференції, м. Луцьк. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2012. – С. 79-80.
|