Волинський краєзнавчий музей зберігає пам’ятки історії, культури, мистецтва, літератури. Забезпечує можливість користування фондами, детальне вивчення окремих блоків матеріалів, здійснює популяризацію зібрань. У фондах музею зберігаються матеріали, які дозоляють нам більше дізнатися про життєвий шлях та науковий доробок Івана Івановича Огієнка (Митрополита Іларіона).

2012 рік для частини суспільства, яка знайома з постаттю Івана Івановича Огієнка, є одночасно ювілейним і пам’ятним. Січень подарував нам світлий ювілей – 130 років від дня народження Великого українця, церковного і громадського діяча, мовознавця, історика церкви, педагога, дійсного члена Наукового Товариства імені Т.Г.Шевченка. В березні ж цього року сповняється 40 років від часу відходу Митрополита Іларіона у вічність. Сьогодні у Луцьку відкрита меморіальна дошка Івана Огієнка, яка розміщена на корпусі історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, який знаходиться на розі вулиці яка носить його ім’я. Урочисте відкриття відбулося 17 січня за участі представників влади, науковців Волинського національного університету, Волинського краєзнавчого музею, членів Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», яке власне і було ініціатором встановлення цього пам’ятного знака. Передувала відкриттю урочиста академія, проведена на історичному факультеті ВНУ де експонувалась фотодокументальна виставка «Служити Богові та Україні», підготовлена працівниками відділу новітньої історії ВКМ. У ході підготовки виставки були опрацьовані матеріали фондів музею по двох тематичних розділах: власне фонд Івана Огієнка та матеріали товариства «Холмщина», де зберігаються ряд документів та фотографій дотичних до особи Митрополита Іларіона. На виставці експонувалася 101 одиниця збереження: власне матеріали з фондів музею – 72, книги з бібліотеки Волинського краєзнавчого музею – 29 одиниць. Ряд матеріалів ілюструють життєвий та творчий шлях відомого науковця, церковного діяча, професора Івана Огієнка. Серед них фотографії пам’ятних місць, пов’язаних з його пастирською діяльністю, зокрема види міста Холма, Данилової Гірки, собору Різдва Богородиці, фотографія Благословення Митрополита Іларіона після обряду хіротонії, та фото на якому Митрополит Іларіон благословення мирян. Великий комплекс матеріалів присвячено одній з найбільших святинь православ’я – Чудотворній Іконі Холмської Богородиці, яка стараннями Митрополита Іларіона була відшукана, реставрована і повернута до храму у Холмі у 1943 році. Сьогодні ця одна з найбільших святинь православ’я знаходиться у Музеї волинської ікони у місті Луцьку.

Огієнко Іван Іванович народився у містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині – селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній багатодітній родині. У 1896 році закінчив початкову школу, навчання продовжив у Київській військово-фельдшерській школі. Коло інтересів Огієнка не обмежувалося військовою медициною, у 1909 він закінчив університет св. Володимира. Ще навчаючись в університеті перейнявся проблемами українства, вся подальша діяльність була спрямована на поглиблене вивчення питань історії та культури. В цей період вже був внесений його власний вклад: співпраця з редакціями українських газет «Громадська думка», «Рада», друком виходять книги молодого вченого: «Краткий курс украинского язика», «Рідне писання», «Українська граматика». У 1918 році у світ виходить книга Івана Огієнка «Українська культура», яка була написана на основі курсу лекцій прочитаних в Українському народному університеті. У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається книга Професор Іван Огієнко «Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народа», видана в українському видавництві у Катеринославі у 1923 році. Видання ілюстроване малюнками і портретами українських культурних діячів. Це пізніше видання здійснене методом фотодруку з 1-го видання Є. Череповецького 1918 року, друковано в друкарні К.Редера, тов. з обмеженою порукою в Ляйпцігу ( ВКМ КДФ-16398). Під час революції у Києві було сформовано Центральну раду, тоді Івана Огієнка було призначено викладачем історії української мови в Університеті св. Володимира, в цей самий час він отримує професорську ступінь, та очолює кафедру української мови та літератури. У 1917-1918 роках відіграє значну роль в українізації вищих навчальних закладів шкільництва. У фондах ВКМ зберігається книга, яка частково ілюструє нам цей період у житті вченого це Іван Огієнко, приват-доцент Київського Університету «Українська граматика. Частина друга. Основи вкраїнського правопису. Підручник для другого й третього року навчання в народних школах та для підготовчого й першого класу шкіл середніх». Видавництво Книгарні Є. Череповецького. Київ, Фундуклієва улиця, № 4. 1918. Книга у м’якій обкладинці, налічує 126 сторінок, на звороті обкладинки з обох сторін розміщена передмова автора. Стан збереження: обкладинка тонка паперова, пожовкла, загальне забруднення, корінець потріпаний, краї нерівні, загнуті. У правому нижньому кутку проглядається прямокутний штамп ( відтиск зроблено фіолетовим чорнилом ) напис читається «Книгарня Українського Товариства «ПРОСВІТА» у Кременці на Волині». Експонат віднесено до основного фонду (ВКМ КДФ - 17317).

У серпні 1918 року урядом Павла Скоропадського Огієнко був призначений ректором утвореного Кам’янець-Подільського державного українського університету. З січня 1919 року виконував обов’язки міністра освіти в уряді УНР, а вересня був призначений міністром віросповідань, цю посаду він обіймає навіть тоді , коли вже уряд Української Народної Республіки опинився в еміграції. У 1920 році проживаючи у місті Тарнові, заснував видавництво Української Афтокефальної Церкви, що випускало брошури і невеликі за обсягом книги, автором яких був і сам Іван Огієнко. Регулярно друкував свої праці в уніатській друкарні в Жовкві. Власне найперші експонати, які стосуються Івана Огієнка і які зберігаються у фондах ВКМ стосуються цього періоду. Це «Наглядна таблиця милозвучности української мови. Для школи й самонавчання» Жовква. Печатня ОО.Василіян. 1923. Розмір таблиці у складеному стані 20 на 21 сантиметр, в розгорнутому 64 на 60 сантиметрів. Стан збереження: папір пожовклий від часу, наявність лисячих плям, розриви по вертикалі, загнуті кути. Експонат віднесено до основного фонду( ВКМ КДФ-14524). Та «Наглядна таблиця українського правопису. Для школи й самонавчання професора Івана Огієнка» (фрагмент з двох аркушів, стан збереження незадовільний загальне забруднення, наявність лисячих плям, надриви по вертикальному краю) експонат віднесено до науково-допоміжного фонду (ДМ – 41650) (2). Ці дві таблиці зберігалися в збірці Волинського музею у 30-х років XX століття, «пережили» радянський час ісьогоднічекають свого дослідника.

У фондах музею також зберігається книга, яка виходить друком у 1935 році так само у друкарні ОО . Василіан у Жовкві. Це четверта частина науково - популярного тримісячника «БІБЛІОТЕКА РІДНОЇ МОВИ», який видавав професор Іван Огієнко у 1933-1935 роках. Назва книги - «Рідне слово. Початкова граматика української літературної мови. Частина перша : фонетика й правопис». Стан збереження добрий, лише відмічається пожовтіння паперу та надриви у нижній та верхній частинах корінця. Номер книги - ВКМ КДФ – 4070.

У Львові у 1925 з друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка у видавництві «Видання книгарні Арнольда Бардаха» виходить брошура професора Івана Огієнка «Український правопис з словничком. Підручна книжка для учнів та самоосвіти, а також для вжитку широкого громадянства» (ВКМ ДМ-10852). Обкладинка паперова , пожовкла , кути загнуті, корінець надірваний у верхній та нижній частині. На першій сторінці у правому верхньому куті напис чорнильною ручкою «Євгені Вознюк», ймовірно здійснений дитячою рукою.

З 1921 року Іван Огієнко був членом Ради Республіки, а до 1924 року продовжував працювати міністром в уряді у справах віровизнання УНР в еміграції. З 1922 року – дійсний член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Від 1924 року викладав українську мову у Львівській учительській семінарії. З 1926 р. працює викладачем церковнослов’янської мови на богословському факультеті Варшавського університету. У1932 році був звільнений польськими властями як активний прихильник українізації православної церкви. Під час перебування у Варшаві розгорнув активну просвітницьку діяльність: заснував науково-популярні місячники «Рідна мова» (1933-1939), «Наша Культура» (1935-1937). Серед найпомітніших досліджень цього періоду – десятитомна «Історія церковнослов’янської мови». У фондах музею зберігається два видання цього періоду – «Євангеліє від св. Матвія» Варшава, 1937., (ВКМ ДМ - 37783) та «Похорон світських людей» Варшава, 1935., (ВКМ ДМ - 37781).

Будучи вдівцем спочатку приймає чернечий постриг, а 19 - 20 жовтня 1940 року, на Холмському Соборі був хіротонований (під ім’ям Іларіон) у сан єпископа. Перебуваючи на цій високій посаді зміцнював українську церкву на Холмщині за допомогою введення української мови в богослужіння. Виголосив сотні проповідей, багато з яких були видані, або розійшлися в рукописних списках. У фондах музею зберігається «Холмський Православний Народний календар на 1944 рік», виданий в українській друкарні, заснованій Митрополитом Іларіоном на Святій Даниловій Горі ( ВКМ КДФ - 17485) стан збереження незадовільний; обкладинка відокремлена, частково порвана, папір пожовклий, загальне забруднення,наявність лисячих плям. На 35 - 37 сторінках цього календаря друкується проповідь виголошена «Смиренним Іларіоном, з ласки Божої Архієпископом Холмським і Підляським до всього Всечесного Духовенства, Преподобного Монашества та до всіх Боголюбивих вірних нашої Холмсько-Підляської Православної Єпархії перші слова проповіді звучать так: « Радісна подія трапилася в нашому невимовно тяжкому житті, радісна і велика: Пречиста вернулася знов до Холма». Варіант до друку було надано «В Богоспасаємому місті Холмі, в Архиєпископській палаті,на Святій Даниловій Горі, року Божого 1943-го, вересня 14 (27)-го дня, на день Воздвиження Святого Хреста й на день повернення Чудотворного Образа Пречистої Божої Матері до міста Холма». На сторінках 38 - 45 розміщена стаття «Три роки!...», написана протоієреєм Григорієм Метюком, це своєрідний звіт про роботу Митрополита Іларіона на посаді архієпископа Холмського і Підляського.

Серед родинних матеріалів Надії Гаврилівни Коробчук (Горлицької) зберігається дуже цікавий документ, який напряму пов’язаний з пастирською діяльністю Івана Огієнка. Це Владича Грамота з власноручним підписом і печаткою Архієпископа Холмського і Підляського Іларіона, якою був нагороджений священик Холмської парафії Холмсько-Підляської Єпархії Протоієрей Гавриїл Коробчук, за його «ревну й чесну службу на користь Св. Православної Української Церкви», документ виданий 10 листопада 1943 року. У правому нижньому кутку розміщена кругла іменна печатка червоного кольору, над нею напис чорним чорнилом, яке посвітліло від часу, «Іларіон». Напис зроблено писаними літерами, ймовірно він належить руці самого Владики. Номер документу ВКМ КДФ – 17507.

Серед матеріалів збережених у родинах депортованих з території Холмщини українців зберігаються видання, здійснені у 1940-1944 роках за пастирської підтримки Митрополита Іларіона, а саме «Літургія Святого Отця нашого Івана Золотоустого», Холм, 1942, (ВКМ КДФ - 16176), «Чин Божественних Страстей Христових або Пассії.», Холм, 1943, ( ВКМ ДМ - 37779), «Молебень на Новий рік» Холм 1943, (ВКМ ДМ-37780 ), «Холмський Богогласник.Частина перша: колядки й щедрівки», Холм, 1942, (ВКМ ДМ - 37782). Всі ці видання це переклади Івана Огієнка з грецької мови. Вперше українських землях Холмщини і Підляшшя здійснювали відправи рідною мовою.

Влітку 1944 року Іван Огієнко змушений був емігрувати в Словаччину, потім до Швейцарії, а з вересня 1947 до Канади. Проживав у місті Вінніпезі, де продовжував свою просвітницьку діяльність, редагуючи літературно-науковий місячник «Слово істини». 8 серпня 1951 року на Надзвичайному Соборі у Вінніпезі обраний предстоятелем Української Греко-Православної Церкви у Канаді та митрополитом Вінніпегу. Велика частина наукового доробку Івана Огієнка цього періоду була передана до музею у 90-х роках Миколою Вороном працівником української бібліотеки у Калгарі (Канада). Ці наукові твори, а їх понад три десятки, також зайняли своє місце у фондах та бібліотеці Волинського краєзнавчого музею.

__________________________________

Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки ; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 150-157.

Категорія: Статті | Додав: administrator (17.09.2012) | ОПИС ЗНАКІВ |

Переглядів: 1710 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Зробити безкоштовний сайт з uCoz

Волинь туристична

Волинь туристична

Агросадиби Волині

Туристичні райони

МАТЕРІАЛИ ІВАНА ОГІЄНКА У ФОНДАХ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ.