 Качинський скарб срібних речей датується приблизно 420
роком і належить готам – одному із східногерманських племен. До появи готів на Волині мешкали носії зубрицької
культури, що належали до західного відгалуження венедсько-слов’янського масиву.
В останній чверті ІІ століття населення цієї культури припинило існування і
змінилося племенами вельбарської культури. Деякі дослідники (Ю. В. Кухаренко,
Д. Н. Козак, В. Д. Баран, Б. В. Магомедов)
ототожнюють готів з носіями вельбарської культури, які в IV – V століттях
активно втрутилися в процеси культурної інтеграції, що супроводжували
формування черняхівської культури. У ІІІ – IV століттях компактний вельбарський
масив існував на Волині, де пам’ятки репрезентовані поселеннями та могильниками
в Любомлі, в селі Баїв під Луцьком.
Качинський скарб було знайдено випадково в 1961 році,
під час копання силосної ями. Знаходився він у горщику, перевернутому догори
дном; при спробі його підняти горщик розпався на окремі фрагменти. З 1974 року
скарб зберігається у Волинському краєзнавчому музеї і є окрасою експозиції
відділу давньої історії. Унікальність підсилюється гармонійним поєднанням
елементів орнаменту, функціональністю і естетикою кожної речі. Всі вони, окрім
бурштинової намистини, виконані зі срібла 700, 860, 875 і 916 проб, залежно від
вмісту в них лігатури.
Скарб складався з жіночих прикрас (пари
двоплатівчастих фібул, велика щиткова пряжка з позолотою, сережка); фрагментів
обладунку коня (вудила з чотирма срібними бляшками, дванадцятипелюсткова кругла
бляшка, бляшки-підвіски), бурштинової намистини і злитку срібла, що є деталлю
якогось невідомого предмета.
Згідно досліджень археологів Ю. В. Кухаренка
та О. К. Амброза, точних
аналогій речам з Качинського скарбу знайти не вдалося. Кожен предмет є
індивідуальним за виконанням. Качинські фібули (за О. К. Аброзом)
належать до групи гладеньких інкрустованих великих двоплатівчастих фібул з
сильно видовженою ромбічною ніжкою, розширеною дещо вище середини (фібули
Унтерзібенбрунна).
Ширші рамки датування великої поясної щиткової пряжки
з позолотою. Вона аналогічна  розкішним виробам, що були популярними серед
варварської знаті Європи у V столітті і виготовлялися римськими ремісниками.
Аналоги предметам кінського обладунку відомі з багатьох могил на території
Румунії, Угорщини, Польщі. Як вважає Я. Тейрал, вони виготовлялися в майстернях Рейну і
Північної Італії; датуються рубежем IV – V століть і особливо поширені в перших
десятиліттях V століття. Дослідниками виділено цілу групу знахідок під назвою
„скарби типу Качина – Кошована”, де співіснують багаті набори жіночих прикрас і
кінської упряжі, виготовлені в пунсонній техніці.
Качинський скарб – коштовна перлина Волині, гордість
Волинського краєзнавчого музею, тож недаремно музей отримав запрошення для його
експонування на виставці „Історія готів” в Німеччині для більш повної
реконструкції їх життя у V століття від Різдва Христового.
КАТАЛОГ
Качинський скарб срібних речей V
століття
1. Фібула двоплатівчаста.
Срібло, 860 проба.
Техніка лиття.
Довжина 120 мм, маса 36 г.
ВКМ, інв. № А-1.
 Фібула двоплатівчаста сірого кольору. Складається з
двох пластин, верхня – еліпсоподібної, нижня – ромбоподібної форми. Пластини
з’єднані між собою дужкою, яка з двох сторін прикрашена різьбленим шнуром.
Верхня пластина фібули увінчана гвіздком-голівкою з різьбою. З внутрішнього
боку фібула має залишки елементів кріплення. Фібула виконувала роль жіночої
прикраси. Жіночі прикраси з скарбу Качина мають аналоги серед речей, які
належали готам Італії, Іспанії, Криму.
2. Вудила кінські.
Срібло, 700 проба.
Техніка лиття.
Довжина 240 мм, діаметр (1) 65 мм, діаметр (2) 17 мм, маса 458,2 г.
ВКМ, інв. № А-2.
 Вудила кінські сірого кольору. Складаються з двох
великих кілець, скріплених дужкою-шарніром, яка кріпилась до великих кілець
малими кільцями. До кожного з великих кілець прикріплено по дві пластини,
поверхня яких розділена трьома парами маленьких гвіздків з круглими голівками.
Пластини вкриті орнаментом у вигляді кілець, ромбів, крапочок, риб’ячої луски,
виконаним у стилі пунсонної техніки. Дужка-шарнір вудила розламана на дві
частини. Вудила, як і загалом предмети кінської упряжі, мають аналоги з
території Румунії, Угорщини, Польщі.
3. Бляшка (підвіска).
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Довжина 60 мм, маса 14,5 г.
ВКМ, інв. № А-3/1.
 Бляшка, прикраса до кінської збруї жовтого кольору.
Складається з двох пластинок якореподібної форми, з’єднаних між собою кільцем.
Обидва краї пластинок відлиті у формі метеликів. Верхня пластинка має два
невеликих отвори. Бляшка покрита геометричним орнаментом у вигляді трикутників,
насічок, кілець, виконаним у стилі пунсонної техніки.
4. Бляшка (підвіска).
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Довжина 76 мм, маса 13,8 г.
ВКМ, інв. № А-3/2.
 Бляшка, прикраса до кінської збруї, жовтого кольору.
Складається з двох пластинок якореподібної форми, з’єднаних між собою кільцем.
Обидва краї пластинок відлиті у формі метеликів. Верхня пластинка має два
невеликих отвори. Бляшка покрита геометричним орнаментом у вигляді трикутників,
насічок, кілець, виконаним у стилі пунсонної техніки.
5. Бляшка (підвіска).
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Розміри: 100x45 мм, маса
7,4 г.
ВКМ, інв. № А-4/1.
 Бляшка, прикраса до кінської збруї, жовтого кольору.
Верхня частина бляшки прямокутної форми з двома круглими отворами, нижня
частина – якореподібної форми. Вся поверхня бляшки покрита орнаментом у вигляді
риб’ячої луски.
6. Бляшка (підвіска).
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Розміри: 100x45 мм,
маса 7,8 г.
ВКМ, інв. № А-4/2.
 Бляшка, прикраса до кінської збруї, жовтого кольору.
Верхня частина бляшки – прямокутна з двома гвіздками, нижня частина –
якореподібної форми. Вся поверхня бляшки покрита орнаментом у вигляді риб’ячої
луски.
7. Фібула двоплатівчаста.
Срібло, 860 проба.
Техніка лиття.
Довжина 120 мм, маса 41,4 г.
ВКМ, інв. № А-5.
 Фібула двопластівчата сірого кольору. Складається з
двох пластин, з’єднаних між собою дужкою. Верхня пластина має еліпсоподібну
форму, до неї прикріплена прикраса прямокутної форми з трьома гвіздками.
Гвіздки мають круглі голівки з різьбою. Нижня пластина має ромбовидну форму. На
полях пластин прокреслені лінії утворюють стилізовані еліпс і ромб. Дужка
фібули поламана, у результаті чого вона розділена на дві частини. Фібула
виконувала роль жіночої прикраси. Аналоги зустрічаються серед речей, які
належали готам Італії, Іспанії, Криму.
8. Злиток срібний.
Срібло, 875 проба.
Техніка лиття.
Розміри 110x17 мм,
маса 104,7 г.
ВКМ, інв. № А-6.
 Злиток срібла продовгуватої форми сірого кольору. Один
бік злитку плоский, другий – опуклий. Обидва кінці злитка заокруглені. Злиток,
очевидно, є фрагментом невідомого предмета, оскільки на плоскому боці є залишки
елементів кріплення.
9. Фібула (фрагмент).
Срібло, 700 проба.
Техніка лиття.
Розміри 32 х 30 мм, маса 6,4 г.
ВКМ, інв. № А-7.
 Фрагмент верхньої частини фібули. Складається з двох
прямокутних, зазубрених по краях пластинок, з’єднаних під прямим кутом. На кожній
пластинці розміщені по дві круглі пластинки з різьбою. Фрагмент частково
покритий патиною.
10. Голка.
Срібло, 800 проба.
Техніка лиття.
Довжина 39 мм, маса 4,4 г.
ВКМ, інв. № А-8.
 Голка до фібули сірого кольору, продовгуватої форми.
Один кінець голки загострений, другий – із дужкою, закінчується спіраллю з
восьми витків, розділених на чотири попарно.
11. Пряжка.
Срібло, 875 проба
(щиток), 700 проба (пряжка). Техніка лиття.
Довжина 77 мм, маса 129,5 г.
ВКМ, інв. № А-9.
 Пряжка жіноча поясна складається з двох частин –
прямокутного щитка жовтого кольору і овального круга з дужкою сірого кольору.
Щиток утворений двома пластинами, скріпленими двома гвіздками (два відсутні) і
прикріпленими до овалу виступами у формі кілець. Дужка виступає за овал. На
обох кінцях дужки є орнамент у вигляді рельєфних борозен. На поверхні щита
нанесені три чорні смуги у вигляді літери «Ш». Щиток прикрашений орнаментом у
вигляді насічок, розміщених під кутом, кілець у стилі пунсонної техніки.
Аналоги зустрічаються серед речей, які належали готам Італії, Іспанії, Криму.
12. Бляшка (підвіска).
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Довжина 75 мм, маса 20,6 г.
ВКМ, інв. № А-10.
 Бляшка, прикраса до кінської збруї. Складається з двох
пластинок різних розмірів якореподібної та метеликоподібної форми, скріплених
між собою кільцями. В центрі пластини у вигляді метелика розташовані два отвори
овальної форми і два гвіздки з головками. Поверхня покрита орнаментом у вигляді
овальних кілець, риб’ячої луски, трикутників, розташованих симетрично.
13. Пряжка.
Срібло, 999,9 проба
(кільце), 916 проба (замок). Техніка
лиття.
Довжина 35 мм, маса 12,2 г.
ВКМ, інв. № А-11.
 Пряжка сірого кольору. Складається з рамки овальної
форми і дужки, на якій розміщені три гвіздки. Двома гачками дужка кріпиться до
рамки.
14. Бляшка.
Срібло, 860 проба.
Техніка лиття.
Діаметр 42 мм, маса 11,5 г.
ВКМ, інв. № А-12.
 Бляшка, прикраса до кінської збруї,
дванадцятилопатева, круглої форми, жовтого кольору. В центрі бляшки знаходиться
круглий виступ з чотирма гвіздками по краях. Бляшка має чотири еліпсоподібні
отвори. З внутрішнього боку бляшки є залишки елементів кріплення. Аналоги
зустрічаються при розкопках багатьох могил на теренах Румунії, Угорщини,
Польщі, які належали готам.
15. Сережка.
Метал. Техніка лиття.
Діаметр 19 мм, маса 6,7 г.
ВКМ, інв. № А-13.
 Сережка жіноча круглої форми, виготовлена з дроту,
круглого в поперечному січенні. Товщина дроту нерівномірна, звужується на
кінцях.
16. Намистина.
Бурштин.
Довжина 27 мм, діаметр 22 мм.
ВКМ, інв. № А-14.
 Намистина бурштинова жовтого кольору, неправильної
круглої форми. Посередині має отвір для нанизування. Виконувала роль прикраси.
17. Горщик (фрагмент).
ВКМ, інв. № А
15/1-15.
 Фрагменти горщика глиняного коричневого кольору;
товстостінного, ліпного; глина з домішками. Горщик виконував роль схованки
всього скарбу. Був перевернутий догори дном, потім розпався на п’ятнадцять
окремих фрагментів.
Тамара Садовник, Ігор Маркус
|