Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Головна » Колекції

Закрити баннер
Закрити баннер
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ СКАРБ СРІБНИХ ПРИКРАС ХІ – ХІІ СТОЛІТЬ
Скарб знайдений у с. Городище Друге Луцького району. Складається з жіночих срібних прикрас – п’яти шийних гривен, трьох браслетів, п’яти намистин. Загальна його маса – 1 кг 400 г. Скарб датується ХІ – ХІІ століттями. Це був період, коли Києворуська держава існувала як ранньофеодальна монархія на чолі з князем із династії Рюриковичів. Населення – бояри, дружинна знать, дворяни і феодально залежні від них селяни – проживали в сільській місцевості і містах, які виникали як центри ремесла і торгівлі. Основними галузями господарства були землеробство і скотарство, в містах розвивалися ремесла (понад 60 видів). Давньоруська держава проводила активну зовнішню політику, яка знаходила свій вияв у встановленні дипломатичних контактів, укладенні торгівельних договорів, взятті династичних шлюбів з представниками різних країн, веденні успішних військових походів за межі східнослов’янських земель.
Пам’ятку – давньоруське городище – досліджувала експедиція тоді ще Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки (нині Волинського національного університету) під керівництвом професора М. М. Кучинка у 1983 році. Городище знаходилось за південно-західною околицею села. Станом на 1985 рік було досліджено понад 2,5 тис. м2 площі, розкопано 25 житлових і 35 господарських споруд. Тут знайдено уламки гончарної кераміки, предмети костерізного ремесла, вудила, псалії, наконечники списів і стріл.
Скарб був знайдений у будівлі № 11 (розкоп № 6) в східній частині городища. Будівля, розміром 3,6 х 4,2 м, була заглиблена в материк на глибину 2,2 м, мала три сходинки у східній стінці. В об’єкті знаходилась піч розміром 1,4 х 1 м. Споруда, де знайдено скарб, була складовою частиною архітектурного комплексу боярського двору – садиби феодала.
Як вважав дослідник скарбу М. М. Кучинко, причина, що привела до переховування скарбу, не має сакрального характеру, і пов’язана з пожежею на рубежі ХІ – ХІІ століть. Скарб зберігався у шкіряному мішку, про що свідчать залишки зотлілих шматків шкіри.
Типи виробів Городищенського скарбу звичайні для складу давньоруських скарбів. Гривни та браслети, плетені з дроту відносять до групи прикрас, для яких простежується безперервна лінія розвитку протягом І тис. н. е.
Соціальна належність скарбу визначається складом: набором традиційних прикрас для місцевої знаті, племінної верхівки бояр.
Техніка виготовлення виробів – лиття, зернь, кручення, скань; матеріал – срібло 500, 916 і 925 проб. Скарб срібних прикрас був виготовлений у майстерні волинських ювелірів, на що вказує використання зерні при виготовленні намистин (комплекс зернених прикрас „волинської традиції”).
Склад речей Городищенського скарбу, окремі риси декору дають можливість датувати його рубежем XI – XII століть. Так, Г. Корзухіна вважає, що відмінною рисою подібних скарбів є велика кількість, а часто просто переважання шийних гривен і браслетів. Вони характерні для скарбів Волині, Київщини XI століття.
Городищенський скарб – цінна історична і мистецька пам’ятка, яка зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. Скарб пройшов жорсткий відбір у 90-х роках минулого століття на участь у виставці „Скарби України” в Канаді.
Скарби є засобами історичного пізнання, носіями інформації про місце, період, де і коли вони були виготовлені і побутували. Їхня матеріальна вартість доповнюється історичною цінністю, тому вони завжди в центрі уваги кожного музею.
 
КАТАЛОГ
Городищенський скарб срібних прикрас ХІ – ХІІ століття
 
1. Гривна.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 17,5 х 17 см, маса 304,0 г.
ВКМ, інв. № А-10590.
Гривна шийна сірого кольору, має форму масивного круглого обруча з кінцями, загнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування. Прикраса виготовлена з перекручених чотирьох джгутів, з’єднаних попарно. Наконечники гривні – пластинчасті, один без орнаменту, другий орнаментований кружечками. Аналоги гривни відомі з розкопок в Пересопниці, Жорнові, Козлині, Торговиці (Рівненська область), Бужиську (Польща).
 
2. Гривна.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 17,5 х 17 см, маса 171,0 г.
ВКМ, інв. № А-10591.
Гривна шийна сірого кольору, має форму круглого обруча з кінцями, загнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування. Прикраса виготовлена із перекручених чотирьох джгутів, з’єднаних попарно. Наконечники гривни пластинчасті. Гачок складають дві спірально закручені кінці. Кручення досить міцне. Аналоги відомі на Рівненщині – Торговиця, Козлин, Жорнів, у Польщі – Бужиськ.
 
3. Гривна.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 18,5 х 17,5 см, маса 207,0 г.
ВКМ, інв. № А-10592.
Гривна шийна сірого кольору, має форму масивного круглого обруча, з кінцями, зігнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування. Виготовлена з п’яти джгутів, попарно з’єднаних. Гривна застібується на замок з двох заокруглених петель, що мають отвір для шнурка. Наконечники гривни пластинчасті, неорнаментовані. Аналоги гривні відомі з розкопок у Бужиську (Польща), Пересопниці, Жорнові, Козлині, Торговиці (Рівненська область). Використовувалась як жіноча прикраса.
 
4. Гривна.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 18 х 17 см, маса 341,0 г.
ВКМ, інв. № А-10593.
Гривна шийна сірого кольору, має форму круглого обруча, з кінцями, загнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування. Прикраса виготовлена зі чотирьох попарно з’єднаних джгутів, які перевиті чотирма нитками. Кінці пластинчасті, прикрашені орнаментом у вигляді дуги і крапочок. Гривна застібувалась на замок з двох спірально закручених петель. Аналоги гривни відомі з розкопок у Бужиську (Польща), Пересопниці, Жорнові, Козлині, Торговиці (Рівненська область).
 
5. Гривна.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 16 х 15,5 см, маса 124,0 г.
ВКМ, інв. № А-10594.
Гривна шийна сірого кольору має форму круглого обруча з кінцями, загнутими у вигляді петель (гачка) для застібування. Прикраса сплетена з трьох джгутів, перевитих трьома нитками. Наконечники пластинчасті, неорнаментовані. Гривна застібувалась на замок.
 
6. Браслет.
Срібло, 925 проба. Техніка лиття.
Розміри 7,5 х 7,5 см, маса 65,5 г.
ВКМ, інв. № А-10595.
Браслет сірого кольору круглої форми, сплетений з двох джгутів. Кінці браслета з рубчиками по краю, з трьома напівкульками з кружечками і мотивом вписаних одна в одну краплеподібних фігур. Заглиблення браслету заповнене черню. Аналоги відомі з розкопок в Підляшші (Польща); Дорогочині, Городищі (біля Шепетівки), Дорогобужі (Рівненська область).
 
7. Браслет.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 7,5 х 7,5 см, маса 60,0 г.
ВКМ, інв. № А-10596.
Браслет сірого кольору круглої форми, сплетений з двох джгутів. Наконечники мигдалеподібної форми, з рубчиками по краю, з трьома напівкульками і кружечками, мають у центрі мотив напівпальметки. Заглиблення на браслеті заповнене черню. Аналоги – браслети з Городища біля Шепетівки, Дорогобужа (Рівненщина).
 
8. Браслет.
Срібло, 500 проба. Техніка лиття.
Розміри 8,0 х 8,0 см, маса 85,0 г.
ВКМ, інв. № А-10597.
Браслет сірого кольору круглої форми, сплетений з семи джгутів. Кінці браслета конусоподібної форми. Заглиблення в браслеті заповнені черню. Аналоги – браслети з Городища (біля Шепетівки), Підляшшя.
 



9. Намистина.
Срібло, 916 проба. Техніка лиття.
Розміри 3,5 х 2,0 см, маса 5,76 г.
ВКМ, інв. № А-10682.
Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена з двох тонких, злегка витягнутих сфер, покритих кульками зерні; від 240 до 400 на кожну з намистин. Зернь – дрібна і більша. Намистина покрита 11-ма рядами крупної зерні і 2-ма рядами тинку. Належить до комплексу зернених прикрас „волинської традиції”. Аналоги відомі серед знахідок прикрас в Торговиці, Жорнові Рівненської області, з курганів на Берестейщині.
 
10. Намистина.
Срібло, 916 проба. Техніка лиття.
Розміри 2,5 х 2,0 см, маса 3,85 г.
ВКМ, інв. № А-10683.
Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена з двох тонких, злегка витягнутих сфер, покритих кульками зерні. Намистина по всьому колу прикрашена зерню в 11 рядів. Нанизувались через два отвори. Належить до комплексу зернених прикрас „волинської традиції”. Аналогії відомі серед знахідок в Торговиці, Жорнові в Рівненській області, з курганів на Берестейщині.
 
11. Намистина.
Срібло, 916 проба. Техніка лиття.
Розміри 2,5 х 2,0 см, маса 3,30 г.
ВКМ, інв. № А-10684.
Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена з двох тонких, злегка витягнутих сфер, покритих кульками зерні в 11 рядів. Нитка пронизувалась через трубочку, яка припаяна до однієї з напівсфер. Трубочка прикрашена кільцями з дроту. Прикраса належить до комплексу зернених намистин „волинської традиції”. Аналоги відомі серед прикрас з Торговиці, Жорнові Рівненської області, з курганів на Берестейщині.
 
12. Намистина.
Срібло, 916 проба. Техніка лиття.
Розміри 1,7 х 1,5 см, маса 4,63 г.
ВКМ, інв. № А-10685.
Намистина срібна, зернена, кулькової форми, виготовлена з двох тонких злегка вигнутих сфер, покритих кульками зерні в 11 рядів. Нитка протягалась через отвори в намистині. Прикраса належить до комплексу зернених прикрас „волинської традиції”. Аналоги відомі серед знахідок в Торговищі, Жорнові Рівненської області, з курганів на Берестейщині.
 
13. Намистина.
Срібло, 916 проба. Техніка лиття.
Розміри 1,7 х 1,5 см, маса 1,68 г.
ВКМ, інв. № А-10686.
Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена з двох тонких злегка вигнутих сфер. По всьому колу прикрашена зерню в 11 рядів. Нитка протягувалась через два отвори в намистині. Прикраса належить до комплексу зернених намистин „волинської традиції”. Аналоги – намистини з Торговиці, Жорнова, з курганів на Берестейщині.

Тамара Садовник, Ігор Маркус
Категорія: Колекції | Додав: administrator (02.05.2012) | ОПИС ЗНАКІВ |
Переглядів: 2479 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz