|
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ СКАРБ СРІБНИХ
ПРИКРАС ХІ – ХІІ СТОЛІТЬ
 Скарб знайдений у с. Городище Друге Луцького району.
Складається з жіночих срібних прикрас – п’яти шийних гривен, трьох браслетів,
п’яти намистин. Загальна його маса – 1 кг 400 г. Скарб датується ХІ – ХІІ століттями. Це
був період, коли Києворуська держава існувала як ранньофеодальна монархія на
чолі з князем із династії Рюриковичів. Населення – бояри, дружинна знать,
дворяни і феодально залежні від них селяни – проживали в сільській місцевості і
містах, які виникали як центри ремесла і торгівлі. Основними галузями
господарства були землеробство і скотарство, в містах розвивалися ремесла
(понад 60 видів). Давньоруська держава проводила активну зовнішню політику, яка
знаходила свій вияв у встановленні дипломатичних контактів, укладенні
торгівельних договорів, взятті династичних шлюбів з представниками різних
країн, веденні успішних військових походів за межі східнослов’янських земель. Пам’ятку – давньоруське городище – досліджувала
експедиція тоді ще Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки (нині
Волинського національного університету) під керівництвом професора М. М. Кучинка
у 1983 році. Городище знаходилось за південно-західною околицею села. Станом на
1985 рік було досліджено понад 2,5 тис. м2 площі, розкопано 25
житлових і 35 господарських споруд. Тут знайдено уламки гончарної кераміки,
предмети костерізного ремесла, вудила, псалії, наконечники списів і стріл.
 Скарб був знайдений у будівлі № 11 (розкоп № 6) в
східній частині городища. Будівля, розміром 3,6 х 4,2 м, була заглиблена в
материк на глибину 2,2 м,
мала три сходинки у східній стінці. В об’єкті знаходилась піч розміром 1,4 х 1 м. Споруда, де знайдено
скарб, була складовою частиною архітектурного комплексу боярського двору –
садиби феодала.Як вважав дослідник скарбу М. М. Кучинко,
причина, що привела до переховування скарбу, не має сакрального характеру, і
пов’язана з пожежею на рубежі ХІ – ХІІ століть. Скарб зберігався у шкіряному
мішку, про що свідчать залишки зотлілих шматків шкіри.
Типи виробів Городищенського скарбу звичайні для
складу давньоруських скарбів. Гривни та браслети, плетені з дроту відносять до
групи прикрас, для яких простежується безперервна лінія розвитку протягом І
тис. н. е.
Соціальна належність скарбу визначається складом:
набором традиційних прикрас для місцевої знаті, племінної верхівки бояр.
Техніка виготовлення виробів – лиття, зернь, кручення,
скань; матеріал – срібло 500, 916 і 925 проб. Скарб срібних прикрас був
виготовлений у майстерні волинських ювелірів, на  що вказує використання зерні
при виготовленні намистин (комплекс зернених прикрас „волинської традиції”).
Склад речей Городищенського скарбу, окремі риси декору
дають можливість датувати його рубежем XI – XII століть. Так, Г. Корзухіна
вважає, що відмінною рисою подібних скарбів є велика кількість, а часто просто
переважання шийних гривен і браслетів. Вони характерні для скарбів Волині,
Київщини XI століття.
Городищенський скарб – цінна історична і мистецька
пам’ятка, яка зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. Скарб пройшов
жорсткий відбір у 90-х роках минулого століття на участь у виставці „Скарби
України” в Канаді.
Скарби є засобами історичного пізнання, носіями
інформації про місце, період, де і коли вони були виготовлені і побутували.
Їхня матеріальна вартість доповнюється історичною цінністю, тому вони завжди в
центрі уваги кожного музею.
КАТАЛОГ
Городищенський скарб срібних
прикрас ХІ – ХІІ століття
1. Гривна.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 17,5 х 17 см, маса 304,0 г.
ВКМ, інв. № А-10590.
 Гривна шийна сірого кольору, має форму масивного
круглого обруча з кінцями, загнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування.
Прикраса виготовлена з перекручених чотирьох джгутів, з’єднаних попарно.
Наконечники гривні – пластинчасті, один без орнаменту, другий орнаментований
кружечками. Аналоги гривни відомі з розкопок в Пересопниці, Жорнові, Козлині,
Торговиці (Рівненська область), Бужиську (Польща).
2. Гривна.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 17,5 х 17 см, маса 171,0 г.
ВКМ, інв. № А-10591.
 Гривна шийна сірого кольору, має форму круглого обруча
з кінцями, загнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування. Прикраса
виготовлена із перекручених чотирьох джгутів, з’єднаних попарно. Наконечники
гривни пластинчасті. Гачок складають дві спірально закручені кінці. Кручення
досить міцне. Аналоги відомі на Рівненщині – Торговиця, Козлин, Жорнів, у
Польщі – Бужиськ.
3. Гривна.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 18,5 х 17,5 см, маса 207,0 г.
ВКМ, інв. № А-10592.
 Гривна шийна сірого кольору, має форму масивного
круглого обруча, з кінцями, зігнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування.
Виготовлена з п’яти джгутів, попарно з’єднаних. Гривна застібується на замок з
двох заокруглених петель, що мають отвір для шнурка. Наконечники гривни пластинчасті,
неорнаментовані. Аналоги гривні відомі з розкопок у Бужиську (Польща),
Пересопниці, Жорнові, Козлині, Торговиці (Рівненська область).
Використовувалась як жіноча прикраса.
4. Гривна.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 18 х 17 см, маса 341,0 г.
ВКМ, інв. № А-10593.
 Гривна шийна сірого кольору, має форму круглого
обруча, з кінцями, загнутими у вигляді петлі (гачка) для застібування. Прикраса
виготовлена зі чотирьох попарно з’єднаних джгутів, які перевиті чотирма
нитками. Кінці пластинчасті, прикрашені орнаментом у вигляді дуги і крапочок.
Гривна застібувалась на замок з двох спірально закручених петель. Аналоги
гривни відомі з розкопок у Бужиську (Польща), Пересопниці, Жорнові, Козлині,
Торговиці (Рівненська область).
5. Гривна.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 16 х 15,5 см, маса 124,0 г.
ВКМ, інв. № А-10594.
 Гривна шийна сірого кольору має форму круглого обруча
з кінцями, загнутими у вигляді петель (гачка) для застібування. Прикраса
сплетена з трьох джгутів, перевитих трьома нитками. Наконечники пластинчасті,
неорнаментовані. Гривна застібувалась на замок.
6. Браслет.
Срібло, 925 проба.
Техніка лиття.
Розміри 7,5 х 7,5 см, маса 65,5 г.
ВКМ, інв. № А-10595.
 Браслет сірого кольору круглої форми, сплетений з двох
джгутів. Кінці браслета з рубчиками по краю, з трьома напівкульками з
кружечками і мотивом вписаних одна в одну краплеподібних фігур. Заглиблення
браслету заповнене черню. Аналоги відомі з розкопок в Підляшші (Польща);
Дорогочині, Городищі (біля Шепетівки), Дорогобужі (Рівненська область).
7. Браслет.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 7,5 х 7,5 см, маса 60,0 г.
ВКМ, інв. № А-10596.
 Браслет сірого кольору круглої форми, сплетений з двох
джгутів. Наконечники мигдалеподібної форми, з рубчиками по краю, з трьома
напівкульками і кружечками, мають у центрі мотив напівпальметки. Заглиблення на
браслеті заповнене черню. Аналоги – браслети з Городища біля Шепетівки,
Дорогобужа (Рівненщина).
8. Браслет.
Срібло, 500 проба.
Техніка лиття.
Розміри 8,0 х 8,0 см, маса 85,0 г.
ВКМ, інв. № А-10597.
 Браслет сірого кольору круглої форми, сплетений з семи
джгутів. Кінці браслета конусоподібної форми. Заглиблення в браслеті заповнені
черню. Аналоги – браслети з Городища (біля Шепетівки), Підляшшя.
9. Намистина.
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Розміри 3,5 х 2,0 см, маса 5,76 г.
ВКМ, інв. № А-10682.
 Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена
з двох тонких, злегка витягнутих сфер, покритих кульками зерні; від 240 до 400
на кожну з намистин. Зернь – дрібна і більша. Намистина покрита 11-ма рядами
крупної зерні і 2-ма рядами тинку. Належить до комплексу зернених прикрас „волинської
традиції”. Аналоги відомі серед знахідок прикрас в Торговиці, Жорнові
Рівненської області, з курганів на Берестейщині.
10. Намистина.
Срібло, 916 проба. Техніка
лиття.
Розміри 2,5 х 2,0 см, маса 3,85 г.
ВКМ, інв. № А-10683.
 Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена
з двох тонких, злегка витягнутих сфер, покритих кульками зерні. Намистина по
всьому колу прикрашена зерню в 11 рядів. Нанизувались через два отвори.
Належить до комплексу зернених прикрас „волинської традиції”. Аналогії відомі
серед знахідок в Торговиці, Жорнові в Рівненській області, з курганів на
Берестейщині.
11. Намистина.
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Розміри 2,5 х 2,0 см, маса 3,30 г.
ВКМ, інв. № А-10684.
 Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена
з двох тонких, злегка витягнутих сфер, покритих кульками зерні в 11 рядів.
Нитка пронизувалась через трубочку, яка припаяна до однієї з напівсфер.
Трубочка прикрашена кільцями з дроту. Прикраса належить до комплексу зернених
намистин „волинської традиції”. Аналоги відомі серед прикрас з Торговиці,
Жорнові Рівненської області, з курганів на Берестейщині.
12. Намистина.
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Розміри 1,7 х 1,5 см, маса 4,63 г.
ВКМ, інв. № А-10685.
 Намистина срібна, зернена, кулькової форми,
виготовлена з двох тонких злегка вигнутих сфер, покритих кульками зерні в 11
рядів. Нитка протягалась через отвори в намистині. Прикраса належить до
комплексу зернених прикрас „волинської традиції”. Аналоги відомі серед знахідок
в Торговищі, Жорнові Рівненської області, з курганів на Берестейщині.
13. Намистина.
Срібло, 916 проба.
Техніка лиття.
Розміри 1,7 х 1,5 см, маса 1,68 г.
ВКМ, інв. № А-10686.
 Намистина срібна, зернена, овальної форми, виготовлена
з двох тонких злегка вигнутих сфер. По всьому колу прикрашена зерню в 11 рядів.
Нитка протягувалась через два отвори в намистині. Прикраса належить до
комплексу зернених намистин „волинської традиції”. Аналоги – намистини з Торговиці,
Жорнова, з курганів на Берестейщині.
Тамара Садовник, Ігор Маркус
|