Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Головна » Статті

Закрити баннер
Закрити баннер
Тетяна Хомова,
старший науковий співробітник відділу
етнографії та народних промислів Волинського
краєзнавчого музею, м.Луцьк
КОЛЕКЦІЯ НАСТІЛЬНИЦЬ І СКАТЕРТИН ГРУПИ «Д» (ДЕКОРАТИВНО – ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО) У ФОНДАХ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Скатертини та настильниці – важлива група тканин інтер’єрного призначення для застеляння столів, скринь. Олена Никорак у книзі «Українські народні тканини» (розділ «Скатертини») провела дослідження із архівних джерел, де назви «столешник», «настільник» використовувались уже в ХІ – ХІІІ ст. А поширена не лише на Волинському Поліссі назва «обрус» часто трапляється в джерелах ХV – XVI ст. [2, 441].
Скатертини та настільниці відігравали в оздобленні інтер’єру не лише утилітарну, побутову функцію, але і сакральну та художньо–естетичну, надавали житлу особливої вишуканості, підсилювали враження урочистості, святковості. Здавна існувала заборона залишати в хаті „голий стіл”, який вважався сакральним центром житла. Тому його обов’язково застеляли „обрусом” . З віруванням у родинний добробут пов’язана традиція тримати на столі хліб і сіль, які вважалися основою життя людини. Хліб загортали у полотняну пілку або прикривали одним кінцем скатерки [3, 105].
Скатертини („обруси”, „настольники”) були неодмінним атрибутом родинних і календарних свят, насамперед Різдва і Великодня. Загальнопоширеною на Волині є традиція застеляння стола чистою скатертиною на передодні великих свят, за яким збиралася ціла родина. В світоглядних уявленнях наших предків домотканий обрус виконував функцію сакрального оберега. Обруси, настільниці та інші тканини на яких святили Паску часто використовували як обереги. У селі Любязь Любешівського району ці вироби вішали в хаті для захисту від грози. Така скатертина в народній уяві охороняла хату від пожежі і всякої біди. З нею у селі Щедрогір Ратнівського району обходили довкола хати [3, 105].
Та все ж першоосновою виникнення та застосування скатертин була їх практична функція. Доцільність форм і розмірів, художнє вирішення були зумовлені конкретним побутовим призначенням . Власне настільниця з однієї пілки більш давня ніж скатертина. Зважаючи на видовжену прямокутну форму стола, вона була практично такого ж розміру, оздоблювалась переважно тканим візерунком, який розташовувався на поперечних кінцях виробу, що звисають зі столу, середня частина не вирізнялася декором.
На початку ХХ ст. з’явилися скатертини іншого типу. Домашнього виготовлення, вони були переважно двопілкові дещо видовженої або квадратної форми. Така скатертина застеляла стіл і звисала з усіх боків. Домоткані вироби задовольняли життєво-побутові потреби та відображали традиції певної місцевості. Гарно орнаментовані скатертини були ознакою дбайливості, господарності, естетичного смаку жінки і заможності родини. Оздоблення речі визначалось її призначенням – для щоденного чи святкового вжитку.
Колекція тканин і настільниць у фондах Волинського краєзнавчого музею налічує більше сотні одиниць збереження. Об’єктом нинішнього дослідження є збірка групи «Д» (декоративно-прикладне мистецтво) відділу етнографії. Ця колекція досить вартісна, свідчить про високу народно-побутову культуру волинян і поліщуків, їх традиції, естетичний смак та майстерність волинських ткаль і вишивальниць.
Оскільки настільниці більш давні і широко побутували на території Волинського Полісся, то відповідно у фондовій колекції їх значно більше – 45 одиниць збереження. Вивчивши збірку, настільниці можна умовно поділити на кілька груп відповідно до техніки ткання, орнаментики виробу та періоду виготовлення. Більша частина цих речей виконані технікою складного саржевого переплетення, яке є похідним від простої саржі і утворюється чергуванням рубчиків різної ширини, мають злом смуги під кутом 90 градусів і рівномірно повторюються. Малюнок переплетення нагадує ялинку, тому в певних місцевостях (Луцький, Локачинський, Маневицький, Камінь-Каширський райони) такий тип ткання часто називають „сосонка”, „в ялинку”, „в поворотку”.
Саме тому доцільно поділити настільниці за характером орнаментування. Найбільш поширений орнамент у смуги. Вишуканість візерунка тут досягається за рахунок вмілого добору кольорових смуг різної ширини та вдалого розташування їх на полотні. Смугаста ритміка в жодному випадку не повторюється. Здебільшого найширші смуги розміщені ближче до країв і забарвлені в червоний колір з вкрапленням чорного. Обабіч центрального елемента орнаменту розташовані вужчі смужки, які, як і центральна, можуть бути скомпоновані з вузьких смужечок різної ширини, переткані або іншою барвою приглушених чи яскравих тонів, або світлим кольором основи виробу. У деяких – вузькими кольоровими (домінуючими) смугами заповнене все полотнище.
До цієї групи можна віднести настільниці 20-30-х та 50-х років ХХ ст. із сіл Погулянка, Копилля, Кукли Маневицького, П’ятидні Володимир-Волинського, Заріччя, Білашів Ковельського, Ольшани Камінь-Каширського, Видраниця Ратнівського, Рокита Старовижівсього районів.
Технікою саржевого багаторемізного переплетення „у ромбики”, „у квадратики”, чергуючи нитки білого і сірого кольорів,виготовлені настільниці із сіл Забріддя, Проходи Ратнівського, Рокита, Любохини, Дубечне Старовижівського, Жорнище Ківерцівського, Доросині Рожищенського районів та із Каменя-Каширського.
Вироби описаних вище груп можна віднести до класичних зразків волинського ткацтва, адже в них гармонійно поєднались матеріал і фактура, елементи декору і засоби їх художньої виразності.
Настільниці другої половини ХХ ст. виконані за старими зразками, наслідуючи техніку ткання та кольорову гамму оздоблення. Однак ткалі все частіше використовують бавовняні фабричні нитки, а орнамент виділяється багатобарвністю. Це вироби із сіл Видерта Камінь-Каширського, Видричі, Горники Ратнівського районів.
До фондової збірки настільниць можна віднести близько десяти експонатів із Дорогинич Локачинського, Білашева Ковельського, Нуйна та Пнівна Камінь-Каширського районів, які в інвентарних книгах записані за місцевими назвами як рушники. Виконані вони із лляних ниток простим полотняним і саржевим переплетенням, але розміри та орнаментика відповідають попереднім зразкам і за призначенням виконували функції як настільниць так і побутових рушників.
Скатертини дещо більшого розміру прямокутної та квадратної форми з’явилися значно пізніше й широко побутували на Волині, рідше на Поліссі. У фондах Волинського краєзнавчого музею близько трьох десятків скатертин переважно 30-х років та другої половини ХХ ст. виготовлених із доморобного полотна простим полотняним і саржевим переплетенням та з фабричної тканини: перкалю, сатину, льону. Оздобленні вони вишивкою у техніці „хрестик” та „гладь” кольоровими нитками ( із сіл П’ятидні Володимир-Волинського, Хопнів Ківерцівського, Свійчів Володимир-Волинського, Несвіч, Коршів Луцького, Угринів Горохівського районів). В окрему групу можна виділити скатертини в’язані гачком із лляних та бавовняних ниток ( із сіл Сьомаки Старовижівського, Голоби Ковельського районів, Конюхи Грубешівського повіту (нині Республіка Польща)). Особливо вишукані зразки середини ХХ ст. оздоблені мережкою та мереживом ручної роботи ( із сіл Городок, Троянівка Маневицького, Свинарин Турійського, Немир Рожищенського районів). А дві скатертини із села Вітоніж Рожищенського району можна вважати зразками ажурного ткацтва.
Різноманітність скатертин і настільниць багатство фактури і декору відображають майстерність волинських ткаль, народне розуміння доцільності і краси. У виробах проявились національні традиції, що складалися протягом століть. Каталог скатертин, поданий нижче, не охоплює всіх матеріалі з цієї теми які знаходяться у фондах Волинського краєзнавчого музею. Як уже зазначалось, предметом дослідження є колекція групи «Д» ( декоративно-прикладне мистецтво), всього 72 одиниці.
Структура каталогу така: назва експоната, матеріал, техніка виготовлення і оздоблення, розміри, автор, рік виготовлення, населений пункт, інвентарний номер експоната. Після назви виробу додається місцева назва, якщо вона є.
Каталог
1. Настільниця ( „порток”) .
Бавовна, ткання саржеве, репсове, перебірне. 182х64 см
Автор Дарія Климарчук. 1960-ті роки, с. Видерта Камінь-Каширського району.
Д-64
2. Настільниця ( „порток” ) .
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, перебірне. 164х70 см
Автор Марія Кошелюк. 1950-ті роки, с. Ольшани Камінь-Каширського району.
Д-70
3. Настільниця ( „порток” ) .
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне, мережка. 130х66 см
Автор Марія Повх. 60-ті роки XX ст., с. Велимче Ратнівського району.
Д-78
4. Настільниця ( „порток” ).
Бавовна, ткання саржеве, репсове, чиновате, перебірне, мережка. 145х64 см
Автор Єфросинія Павлович. 1970-ті роки, с. Видричі Ратнівського району.
Д-127
5. Настільниця.
Льон, бавовна,ткання саржеве,перебірне. 186х70 см
Автор Тетяна Антонюк. 1960-ті роки, с. Яблунька Маневицького району.
Д-140
6. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, просте полотняне. 216х70 см
Автор Федора Шипшук. Друга половина 1930-х років, с. Журавичі Ківерцівського району.
Д-143
7. Настільниця ( „скатерка” ).
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне, мережка. 177х78 см
Автор Меланія Лавренюк. Початок 1950-х років, с. Видраниця Ратнівського району.
Д-202
8. Настільниця ( „скатерка” ).
Льон, ткання полотняне, репсове, перебірне, мережка. 140х89 см
Автор Матрона Гуль. 20-ті роки XX ст., с. Лучичі Ратнівського району.
Д-214
9. Настільниця ( „порток” ).
Льон, бавовна, ткання саржеве , репсове, перебірне. 158х70 см
Автор Ніна Тарасюк. 1950-ті роки, с. Забріддя Ратнівського району.
Д-224
10. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне. 217х70 см
Автор Пистина Воробей. 1930-ті роки, с. Копилля Маневицького району.
Д-262
11. Настільниця ( „порток” ).
Льон, бавовна, ткання полотняне, репсове, перебірне. 175х70 см
Автор Ольга Шліхта. Друга половина XX ст., м. Камінь-Каширський.
Д-290
12. Настільниця.
Льон, ткання саржеве. 103х100 см
Автор Єва Прокопчук. 1950-ті роки, с. Рокита Старовижівського району.
Д-314
13. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове. 138х83 см
Автор Єва Прокопчук. 1950-ті роки, с. Рокита Старовижівського району.
Д-315
14. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне. 180х79 см
Автор невідомий. 20-ті роки XX ст., с. П’ятидні Володимир-Волинського району.
Д-369
15. Настільниця.
Бавовна, ткання саржеве, репсове, перебірне. 156х67 см
Автор Р. Ліщук. 1960-й рік, с. Гірники Ратнівського району.
Д-370
16. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве,просте полотняне. 166х75 см
Автор невідомий. 1920-ті роки, с. Заріччя Ковельського району.
Д-376
17. Настільниця ( „скатерка” ).
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, перебірне, мережка. 135х102 см
Автор Акулина Дмитрук. Початок 1950-х років, с. Рокита Старовижівського району.
Д-453
18. Настільниця ( „скатерка”).
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, мережка. 155х96 см
Автор Акулина Дмитрук. Початок 1950-х років, с. Рокита Старовижівського району.
Д-454
19. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, мережка. 142х72 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, с. Дубечне Старовижівського району.
Д-578
20. Настільниця (фрагмент).
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове. 80х70 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, с. Дубечне Старовижівського району.
Д-579
21. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве. 164х88 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, с. Жорнище Ківерцівського району.
Д-612
22. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, перебірне. 118х65 см
Автор Олена Темонюк. 1930-ті роки, с. Білашів Ковельського району.
Д-667
23. Настільниця.
Льон, ткання саржеве, перебірне. 176х66 см
Автор Парасковія Смаль. 1930-ті роки, с. Кукли Маневицького району.
Д-669
24. Настільниця ( „скатерка” ).
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, перебірне. 128х64 см
Автор Текля Картач. 1970-й рік, с. Проходи Ратнівського району.
Д-717
25. Настільниця.
Льон, ткання саржеве. 179х74 см
Автор Парасковія Басамега. 30-ті роки XX ст., с. Кукли Маневицького району.
Д-955
26. Настільниця ( „портовина” ).
Льон, коноплі, ткання саржеве, мережка. 134х88 см
Автор Олена Мороз. 1960-ті роки, с. Любохини Старовижівського району.
Д-1048
27. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне, мережка. 140х94 см
Автор Р. Яцуник. Середина XX ст., с. Дубечне Старовижівського району.
Д-1052
28. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве. 132х70 см
Автор невідомий. 20-ті роки XX ст., Старовижівський район.
Д-1100
29. Настільниця ( „скатерка” ).
Льон, бавовна, ткання, саржеве, перебірне, репсове, мережка. 156х83 см
Автор Марія Мороз. 50-ті роки XX ст., с. Рокита Старовижівського району.
Д-1166
30. Настільниця.
Льон, ткання саржеве, репсове, перебірне. 265х68 см
Автор Ніна Чикалюк. Перша половина XX ст., с. Погулянка Маневицького району.
Д-1173
31. Настільниця( „скатерка” ).
Льон, коноплі, ткання саржеве, репсове, перебірне. 148х72 см
Автор Марія Ховень. 1940-і роки, с. Рокита Старовижівського району.
Д-1217
32. Настільниця ( „портовина” ).
Льон, ткання саржеве, вишивка „хрестик”. 160х62 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, Волинь.
Д-1375
33. Настільниця.
Льон, ткання саржеве, вишивка „гладь лічильна”. 105х65 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, Холмщина.
Д-1861
34. Настільниця.
Льон, бавовна, ткання саржеве, репсове, мережка. 134х68 см
Автор Наталія Бондарук. 50 – 60- ті роки XX ст., с. Доросині Рожищенського району.
Д-2043
35. Настільниця ( „обрус” ).
Льон, бавовна, ткання саржеве, вишивка „лічильна гладь”, „качалочка”.
Автор Галина Вільчинська. Початок XX ст., с. Голоб’є Грубешівського повіту (нині Республіка Польща).
Д-2115
36. Настільниця.
Льон, ткання саржеве, макраме. 148х74 см
Автор невідомий. Середина XX ст., с. Немир Рожищенського району.
Д-2126
37. Настільниця.
Льон, ткання саржеве, в’язання гачком, мереживо, макраме. 180х75 см
Автор невідомий. Середина XX ст., с. Немир Рожищенського району.
Д-2127
38. Рушник.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне. 182х63 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, Іваничівський район.
Д-437
39. Рушник.
Льон, ткання полотняне, перебірне. 276х68 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, с. Дорогиничі Локачинського району.
Д-623
40. Рушник.
Льон, ткання полотняне, перебірне. 200х64 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, с. Дорогиничі Локачинського району.
Д-624
41. Рушник.
Льон, ткання полотняне, перебірне. 178х64 см
Автор Олена Темонюк. 1930-ті роки, с. Білашів Ковельського району.
Д-664
42. Рушник.
Льон, ткання полотняне, перебірне. 212х66 см
Автор Олена Темонюк. 1930-ті роки, с. Білашів Ковельського району.
Д-665
43. Рушник.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне. 106х60 см
Автор Марія Степанена. Початок XX ст., с. Пнівно Камінь-Каширського району.
Д-744
44. Рушник.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне. 142х65 см
Автор Валентина Волок. Початок XX ст., с. Нуйно Камінь-Каширського району.
Д-745
45. Рушник.
Льон, ткання саржеве, репсове, перебірне. 140х61 см
Автор невідомий. 20-ті роки XX ст., Старовижівський район.
Д-1099
46. Скатертина ( „скатерка” ).
Льон, ткання полотняне, вишивка „гладь”. 196х122 см
Автор О.Марчук. 1938 рік, с. Одеради Луцького району.
Д-128
47. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, в’язання гачком, мережка, мереживо. 170х100 см
Автор Степанида Лайтер. 1940-ті роки, с. Городок Маневицького району.
Д-196
48. Скатертина.
Льон, бавовна, ткання саржеве, перебірне. 160х140 см
Автор невідомий. 30-ті роки XX ст., с. П’ятидні Володимир-Волинського району.
Д-368
49. Скатертина.
Льон, ткання полотняне, вишивка „хрестик”. 130х127 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, Горохівський район.
Д-431
50. Скатертина.
Льон, бавовна, ткання саржеве, вишивка „гладь”, „стібок”. 185х120 см
Автор П. Поліщук. 30-ті роки XX ст., с. Хопнів Ківерцівського району.
Д-1112
51. Скатертина.
Льон, бавовна, ткання саржеве, вишивка „гладь”, „стібок”, „ретязь”, мережка. 204х134 см
Автор П. Поліщук. 30-ті роки XX ст., с. Хопнів Ківерцівського району.
Д-1113
52. Скатертина.
Льон, в’язання гачком. 160х160 см
Автор Ольга Рябун. 30-ті роки XX ст., с. Сьомаки Старовижівського району.
Д-1303
53. Скатертина ( „портовина” ).
Льон, ткання саржеве перебірне, в’язання гачком, мережка. 156х118 см
Автор Надія Дубінчук. 1940-і роки, с. Свинарин Турійського району.
Д-1674
54. Скатертина ( „портовина” ).
Льон, бавовна, ткання саржеве, вишивка „хрестик”. 155х116 см
Автор Наталія Дубінчук. 1930-ті роки, с. Свійчів Володимир-Волинського району.
Д-1677
55. Скатертина.
Льон, ткання полотняне просте, вишивка „художня гладь”, „стібок”,  „ланцюжок”. 138х95 см
Автор невідомий. 1930-ті роки, Холмщина.
Д-1860
56. Скатертина.
Бавовна, ситець, вишивка „гладь”, „стібок”. 169х148 см
Автор Євгенія Тиха. Друга половина XX ст., с. Несвіч Луцького району.
Д-1925
57. Скатертина.
Бавовна, в’язання гачком. 135х108 см
Автор Марія Коменда. 1940-й рік, с. Конюхи Грубешівського повіту Люблінського воєводства (нині Республіка Польща).
Д-1928
58. Скатертина.
Бавовна, в’язання гачком. 196х158 см
Автор Катерина Бенесько. 50-ті роки XX ст., с. Голоби Ковельського району.
Д-1942
59. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, мережка. 150х128, 5 см
Автор Надія Серватовська. 1930-ті роки, с. Угринів Горохівського району.
Д-1952
60. Скатертина.
Льон, ткання полотняне, вишивка „хрестик”. 157х68 см
Автор Надія Серватовська. 1930-ті роки, с. Угринів Горохівського району.
Д-1953
61. Скатертина.
Льон, ткання полотняне , вишивка „хрестик”, „лічильна гладь”. 170х166 см
Автор Ніна Мулярчук. 30-ті роки XX ст., с. Коршів Луцького району.
Д-1959
62. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, вишивка „гладь”, „стібок”, в’язання гачком, мереживо, мережка. 182х136 см
Автор Текля Ульянова. 1950-ті роки, с. Вітоніж Рожищенського району.
Д-1992
63. Скатертина.
Льон, ткання полотняне ажурне, в’язання гачком, мереживо. 174х140 см
Автор Текля Ульянова. Початок 50-х років XX ст., с. Вітоніж Рожищенського району.
Д-1994
64. Скатертина.
Льон, ткання полотняне ажурне, в’язання гачком. 170х142 см
Автор Текля Ульянова. Початок 50-х років XX ст., с. Вітоніж Рожищенського району.
Д-1995
65. Скатертина.
Льон, ткання полотняне, вишивка „лічильна гладь”, „вирізування”. 214х133 см
Автор Марія Орел. 1930-ті роки, м. Луцьк.
Д-2002
66. Скатертина.
Бавовна, ситець , вишивка „гладь”, „стібок”. 160х131 см
Автор Валентина Деркач. 1960-ті роки, с. Грузятин Маневицького району.
Д-2058
67. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, вишивка „гладь”, „стебловий шов”, в’язання гачком, мережка. 174х107 см
Автор Ганна Дорощук. Перша половина ХХ ст., с.Троянівка Маневицького району.
Д-2116
68. Скатертина.
Льон,ткання саржеве,вишивка гладь,в’язання гачком, мережка. 154х100 см
Автор Ганна Дорощук. Перша половина ХХст., с.Троянівка Маневицького району.
Д-2117
69. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, в’язання гачком, мереживо. 110х100 см
Автор Ганна Дорощук. Перша половина XX ст., с. Троянівка Маневицького району.
Д-2118
70. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, в’язання гачком, мереживо. 126х104 см
Автор Ганна Дорощук. Перша половина XX ст., с. Троянівка Маневицького району.
Д-2119
71. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, в’язання гачком. 178х126 см
Автор невідомий. Перша половина XX ст., с. Немир Рожищенського району.
Д-2129
72. Скатертина.
Льон, ткання саржеве, мережка, в’язання гачком, мереживо. 178х126 см
Автор невідомий. Перша половина XX ст., с. Немир Рожищенського району.
Д-2130
_____________________
1. Інвентарні книги Волинського краєзнавчого музею групи фондів „Д” (декоративно-прикладне мистецтво) №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 за 1977-2011 роки.
2. Никорак О. Українська народна тканина / О. Никорак. – Львів: ВФ „Афіша”, 2004. – 583 с.
3. Никорак О. Традиційні тканини в світоглядних уявленнях поліщуків і волинян / О. Никорак //Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура – шлях до себе. Матеріали Волинської обласної науково-етнографічної конференції, 10-11 квітня 2003 року, м. Луцьк. Збірник наукових праць. Луцьк: Б. в., 2003. – Вип. 11. – С. 105-107.
__________________________________
Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки ; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 54-63.
Категорія: Статті | Додав: administrator (16.09.2012) | ОПИС ЗНАКІВ |
Переглядів: 1745 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz