|
Євгенія
КОВАЛЬЧУК (Луцьк)
ФОРМУВАННЯ
ФОНДУ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА У ВОЛИНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ
Важливу
роль у розбудові незалежної української держави, відродженні духовності та
історичної пам’яті відіграє національна культурна спадщина та її складова –
пам’ятки історії та культури. Підвищений інтерес суспільства до джерел
духовності, вивчення багатовікових традицій стимулює потребу в дослідженні
пам’яток культурної спадщини України, в тому числі й пам’яток Музейного фонду
України.
Помітною
тенденцією на сьогодні стало зростання інтересу суспільства до історії та
культури окремих регіонів та пам’яток, які вони представляють. Волинь знана до
недавнього часу лише за окремими цінними пам’ятками, як, наприклад, ікона
Волинської Богородиці ХІV століття, завдяки формуванню в останній чверті XX
століття збірки сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї в
Луцьку, визначилась волинською школою іконопису, зовсім невідомою донедавна.
Тема
формування музейних збірок практично не досліджена в українській історичній
науці, а тому цілком закономірною є спроба автора дати наукову характеристику і
проаналізувати основні шляхи та етапи формування колекції релігійного мистецтва
у Волинському краєзнавчому музеї, визначити місце і роль спадщини релігійного
мистецтва Волині в мистецькій культурі України. Формування фонду сакрального
мистецтва, в тому числі, і у Волинському краєзнавчому музеї не були предметом
спеціального наукового дослідження. В окремих статтях автора [11, 13; 12,
267-273, 13. 59-60] та інших дослідників [20,7-8], опублікованих у наукових
збірниках наукових конференцій з волинського іконопису у Луцьку, які щорічно з
1993 року проводяться на базі Музею волинської ікони, містяться конкретні
матеріали з формування збірок сакрального мистецтва у Волинському і
Рівненському краєзнавчих музеях, у Національному музеї у Львові (частково),
Острозькому історико-культурному заповіднику. Однак, ці окремі дослідження
стосуються останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття. Маловивченими або зовсім
не дослідженими залишаються інші періоди створення збірки, зокрема,
започаткування колекцій сакрального мистецтва в музеях України. Пропонуємо
розглянути формування збірки сакрального мистецтва Волинського музею в цілому.
Об’єктом дослідження виступає історико-мистецьке вивчення формування музейного
фонду релігійного мистецтва, шляхів надходження пам’яток, а також об’єктів
процесу – державних установ, в першу чергу, самого музею, наукових товариств,
окремих меценатів-аматорів і т. інше.
Враховуючи
наукове, теоретичне та практичне значення теми та виходячи з необхідності її
комплексного об’єктивного висвітлення, необхідно цілісно показати процес
формування фонду пам’яток сакрального мистецтва Волині у збірці Волинського
краєзнавчого музею, як невід’ємної частини Музейного фонду України.
Хронологічні
межі статті охоплюють період з 1929 по 2008 роки, період усієї 80-річної
історії закладу з часу заснування Волинського краєзнавчого музею і донині.
Джерельну
базу дослідження становлять документальні матеріали фондів і наукового архіву
Волинського краєзнавчого музею, Державного архіву Волинської області. При
написанні статті використані наукові звіти і щоденники експедицій Волинського
краєзнавчого музею різних років.
Волинь
займає важливе місце в давній мистецькій культурі України. Це, в першу чергу
стосується пам’яток сакрального мистецтва. В останній чверті ХХ століття були
створені значні збірки релігійних пам’яток з Волині в ряді музеїв України,
зокрема, Волинському і Рівненському краєзнавчих музеях, Острозькому
історико-культурному заповіднику, Національному музеї у Львові, Музеї народної
архітектури і побуту України, що викликає нині незмінний науковий інтерес. У
збірці Волинського краєзнавчого музею, яка нараховує майже 138 тисяч експонатів
основного фонду, фонд релігійного мистецтва займає значне місце. До збірки
входять різні види пам’яток церковного (культового) походження, зокрема,
релігійний живопис і скульптура, предмети декоративного різьблення,
металопластики, ковальського ремесла, шитва. Це – ікони, царські врата, виносні
хрести, іконостаси, скульптура, фрагменти різьби, свічники, зразки міднолитої
пластики (іконки, складні, наперсні та напрестольні хрести); оклади ікон
карбовані та штамповані, церковне начиння, зразки ковальського ремесла
(надбанні і надвратні хрести), церковне шитво, художні тканини, церковний одяг,
плащаниці і т.д.
Пам’ятки
сакрального мистецтва належать до різних фондових груп, а саме: живопис –
„Живопис” („Ж”), „Релігія і атеїзм” („РА”), „Ікона” („І”),
„Декоративно-прикладне мистецтво” („Д”); скульптура – „Скульптура” („С”) і
"Релігія і атеїзм” („РА”), предмети дерев’яного різьблення –
"Декоративно-прикладне мистецтво” („Д”) і „Релігія і атеїзм” („РА”);
металопластики – "Декоративно-прикладне мистецтво” („Д”) та „Ікона” („І”).
За конфесійною приналежністю вони відносяться до православ’я, католицизму та
іудаїзму. Волинський краєзнавчий музей володіє великою збіркою ікон,
нечисленними зразками малярства і скульптури латинської релігійної традиції і
поодинокими пам’ятками єврейської культури.
Наукове
комплектування фондів є одним з напрямків наукової роботи музею. Розкриття
шляхів і визначення етапів формування фондової збірки є важливою частиною дослідження.
Серед шляхів надходження експонатів до музею можна виділити наступні: закупка
експонатів, дарунки, збір експонатів під час науково-пошукових експедицій,
передача пам’яток вилучених на митницях. Всі ці шляхи є традиційними для
музейного колекціонування вже протягом століття. Волинь має давні традиції в
збиранні. зберіганні й популяризації пам’яток сакрального мистецтва. В кінці
ХІХ століття в рамках Великої Волині були сформовані музейні колекції церковної
старовини. Було створено церковно-археологічний музей у Холмі, сховища
церковних старожитностей при Свято-Володимирському православному братстві у
Володимирі-Волинському (1887 р.) і Луцькому Хрестовоздвиженському братстві,
Волинське єпархіальне давньосховище у Житомирі. Початком широкого знайомства з
волинськими пам’ятками став ХІ Археологічний з’їзд у Києві (1899 р.), де була
представлена виставка церковних старожитностей з Волині. У ході подій воєнної
історії краю ХХ століття майже всі пам’ятки волинських збірок були втрачені.
Традиція
колекціонування пам’яток релігійного мистецтва була перервана на майже на 20
років. Комплектування фонду сакрального мистецтва на Волині відновлюється з
відкриттям у 1929 році Волинського краєзнавчого музею в Луцьку. Серед головних
статутних завдань новоствореного музею було збирання й зберігання пам’яток
історико-культурної, природничої спадщини краю та оприлюднення й популяризація
музейних надбань [19, 2]. У структурі музею був історико-мистецький відділ.
Комплектування фондів музею проводилось різнопланово і всесторонньо. Поступово
вироблялися науково обгрунтовані критерії комплектування і вивчення пам’яток з
різних ділянок історії, культури, народного побуту і т. інше.
Створенню
музею передувала, організована Волинським товариством краєзнавства та опіки над
пам’ятками минулого у вересні 1928 року у Луцьку Рільничо-промислова виставка,
на якій були представлені як різноманітні вироби народних майстрів з Волині й
Полісся, так і предмети старовини. Значна частина експонатів виставки тоді ж у
1928 році була придбана для майбутнього Волинського музею. Чи були серед них
предмети релігійного мистецтва сказати важко [18, 5-7].
Формування
колекції сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею можна поділити на
кілька етапів, кожен з яких має свою специфіку і вирішував конкретні завдання.
Пропонуємо виділити наступні хронологічні періоди: перший – це польський період
(1929 – 1939 рр.); другий – радянський довоєнний (1940 – 1941 рр.); третій –
окупаційний (1941 – 1944 рр.); четвертий – післявоєнний (1945 – 1950-ті рр.); п’ятий
– (1960-70-ті рр.); шостий – експедиційний (1981 – 1986 рр.); сьомий (1997 –
2008 рр.).
Польський
період в історії музею, який тривав з часу заснування музею (1929 рік) до
початку Другої світової війни і окупації Волині Червоною Армією (1939 рік), характеризувався
надходженням в основному археологічних та етнографічних пам’яток, документів.
На початковому етапі створення фонду релігійного мистецтва, згідно інвентарних
книг у музеї нараховувалось 4 375 експонатів. У 1935 році було уже близько 9
тисяч [22, 51-52]. Серед експонатів музею були рідкісні й раритетні.
Надходження пам’яток релігійного мистецтва мало поодинокий характер і
відбувалося шляхом закупки або дарунків. Архівні документи свідчать, що в
1929-1933 роках щорічний бюджет музею складав 30 тисяч злотих. Частина
бюджетних коштів використовувалась на закупку експонатів.
У
документах за 1929-1933 роки є відомості про людей, які офірували перші
експонати до Волинського краєзнавчого музею. В переліку зустрічаємо і пам’ятки
релігійного мистецтва, подаровані меценатами. Так, зокрема, Станіслав
Чернецький з Луцька подарував – ікону Почаївської Божої Матері [21,49].
Різноманітні знахідки, матеріали з власнихколекцій передавали музеєві
жертводавці. Станом на 1 січня 1938 року 137 благодійників передали до музею
864 експонати [15,8]. Дані про пам’ятки релігійного мистецтва в колекції музею
знаходимо в описі експонатів, які представляв історико-мистецький відділ. Тут
були зібрані різноманітні експонати, як за своїм змістом, так і за
історико-мистецькою вартістю, різних хронологічних періодів. У збірці рукописів
ХVІ – ХVІІ століття були подані дві рукописні Євангелія ХVІ століття,
Осьмигласник, Діяння апостолів. Тут вперше згадуються пам’ятки іконопису, які
були в експозиції музею. Волинське малярство було представлено образом
Св.Покрови з Межиріччя Острозького ХVІ століття, вишитим на шовку образом
Почаївської Божої Матері (1774 р.), олійними портретами на полотні єпископа
Афанасія Шептицького, Яноша і Беати Острозьких ХVІІІ століття.
Пам’ятки
мистецтва, в тому числі й релігійного були зафіксовані в перших інвентарних
книгах музею з 1929 по 1939 роки, які збереглися. Це перші 10 років діяльності
Волинського музею. Інвентарні книги велися по певних групах пам’яток. Предмети
релігійного мистецтва проходять по двох інвентарних книгах. Це – інвентарні
книги Том ІV і Том V, орієнтовно 1929 – 1939-і роки (книги не датовані). У
книгах записані нумізматика, кераміка і образотворче мистецтво (релігійне і
світське). Опис предметів відсутній; записи обмежуються лише їх назвою, часто
не датовані зовсім або датовані в межах історичної епохи; розміри і вага в ряді
випадків не вказані; є групові записи різноманітних матеріалів; оригінал чи
копія – невідомо. По Книзі вступу (надходжень) номери відсутні (Книги
надходжень не велися). У графі „Примітка” в окремих випадках зафіксовано
(олівцем) інвентарні номери присвоєні предметам під час наступних переписувань
інвентарних книг (1940-1948 роки); вартість предметів не зафіксована. Акти
прийому за 1929-39 роки відсутні. Джерела надходжень експонатів в більшості
випадків не вказано. Документи, що фіксують стан збереження, обставини втрат та
пошкоджень предметів відсутні. За Інвентарною книгою Т.ІV значиться 1572
предмети під 999 номерами. Від номеру 291 по 313 і з 331 по 342 зроблено записи
пам’яток релігійного змісту. Всього 34 пам’ятки. Це – 11 ікон, 15 скульптур,
гравюри, церковне начиння і таке інше. У переліку: ікона на дошці „Ісус
Христос”, 21,9х17 см, інв.№1734; ікона на дошці „Богородиця з Ісусом”,
20,4х15,6 см, інв.№1753; ікона „Ісус Христос–Вседержитель”, 81,5х66,5 см, інв.№
1744 і т.д. За інвентарною книгою Волинського музею за 1929 – 1939 років, том V
зафіксовано 80 пам’яток, які належали до фонду сакрального мистецтва, з них 47
ікон різного часу з XVІІ по ХІХ століть. Таким чином, в перших інвентарних
книгах музею (1929 -1939 рр.) значиться 114 пам’яток релігійного змісту, з них
58 ікон. музеї.
Більшість
пам’яток зафіксованих у перших інвентарних книгах музею були втрачені в роки
Другої Світової війни, що підтверджується архівними документами [10, 6].
Відсутні також їх світлини.
Другий
період в історії формування колекції – радянський довоєнний (1940 – 1941 роки).
Характеризувався надходженням до фондів музею колекції князів Радзивілів з
Олицького замку. Радянський період в історії Волинського музею розпочинається у
вересні 1939 року. У цей час історичні та мистецькі цінності зібрані за перші
10 років існування музею залишалися в його експозиції і фондах. 8 травня 1940
року згідно постанови Раднаркому УРСР «Про організацію державних музеїв і
бібліотек у західних областях України» передбачалось організувати «державний
обласний музей в м. Луцьку з такими відділами: краєзнавчий, історичний,
етнографічний, археологічний, надавши йому приміщення колишнього Луцького
музею» [17, 137].
У
1940-х роках радянський уряд звернув увагу на збереження історико-культурних
цінностей. 31 серпня 1940 року при РНК України засновується Комітет охорони та
збереження історико-культурних, архітектурних і археологічних пам’ятників
УРСР., до складу якого увійшли визначні діячі української культури та науки.
Урядовою постановою передбачалося створення відповідних комітетів охорони
пам’яток при всіх виконавчих комітетах обласних рад депутатів трудящих. Факти
свідчать про активізацію роботи Волинського краєзнавчого музею в
пам’яткоохоронній сфері. Так, в 1940 році працівники музею здійснили обстеження
Луцька і склали перелік історичних пам’яток та будинків, що мали
архітектурно-художню
цінність і формували історичний вигляд міста. У список було включено 14 історичних
і 34 архітектурні пам’ятки. У цей час до музею надійшло ряд пам’яток
релігійного мистецтва, в тому числі й іконопису, виявлених в ході обстеження
пам’яток культової архітектури. Восени 1940 року до Волинського краєзнавчого
музею було передано колекцію творів мистецтва націоналізованих в Олицького
замку князів Радзивілів. Серед переданих до музею пам’яток були твори живопису
ХVII – XIX століття, в тому числі картини релігійного змісту.
Наступний
період в історії музею, який знайшов своє відображення в стані збереження
колекції – окупаційний з 1941 по 1944 роки, характеризувався втратою частини
пам’яток, що підтверджується документами, які зберігаються у Державному архіві
Волинської області та фондах Волинського краєзнавчого музею. Це – матеріали періоду
окупації Луцька німецькою армією; матеріали про результати роботи Волинської
обласної комісії з обліку збитків, завданих німецько-фашистськими загарбниками
народному господарству та населенню; загальні матеріали про прийняття фондів
Волинського краєзнавчого музею і дані про його втрати в період окупації; акти й
списки втрачених культурних цінностей.
Завданням
працівників музею у цей складний час було зберегти історичні і культурні
цінності. За спогадами Анатолія Дублянського найбільш цінні експонати були
вилучені з експозиції і заховані. Однак, запобігти втратам експонатів не
вдалося, про що свідчать акт і протокол перевірки та інвентаризації музейного
майна від 8 червня й 13 вересня 1942 року та 27 й 30 липня 1943 року . Серед
наведених втрат немає пам’яток релігійного мистецтва. В останні дні перебування
німецької армії в Луцьку Волинський музей був пограбований . У постанові
Волинського облвиконкому від 15 червня 1944 року «Про відкриття Волинського
державного обласного історико-краєзнавчого музею» вказувалося:
«Німецько-фашистські варвари пограбували історичні цінності обласного
історико-краєзнавчого музею, вивезли безліч картин знаменитих художників,
римські та грецькі золоті і срібні монети»[17, 317]. У серпні 1944 року почала
діяти Волинська обласна комісія з обліку збитків, завданих
німецько-фашистськими загарбниками народному господарству та населенню. Комісія
зібрала 5 відповідних актів по відділу в справах мистецтва. В підсумковій
доповіді про наслідки збитків і розслідування злодіянь німецько-фашистських
загарбників та їхніх спільників у Волинській області втрати музею не
приводяться, а подається лише загальна теза : «…частково зруйнували та
розграбували Луцький краєзнавчий музей» [2, 1-8]. У зведеній відомості про
збитки, завдані окупантами, форма якої включала вартість майна, втраченого або
пошкодженого внаслідок окупації, а також при евакуації та реевакуації, витрати
на ремонт тощо, в графі «Твори мистецтва, бібліотеки, окремі рідкісні книги,
рукописи та інші культурні цінності» стоїть прочерк [3, 3].
Акт
від 30 травня 1944 року про прийняття музею представником радянської
адміністрації, згодом директором музею В. П. Засядчуком [7, 6-7], загальний акт
комісії реєстрації збитків, нанесених німецько-фашистськими загарбниками музею,
списки й акти, що фіксують втрати музейних експонатів за окремими відділами
відповідно до інвентарної книги надходжень за 1940 рік засвідчують, що в
останній період окупації музей втратив 4094 експонати, серед них: 1776
археологічних пам’яток, 607 – з історичного відділу, 1209 монет з нумізматичної
колекції .
Щодо
втрат мистецького відділу музею, то дослідниками С. Котом і О. Ошуркевичем у
фондах Державного архіву Волинської області виявлено три варіанти реєстрів
втрачених і пошкоджених пам’яток. Реєстр складений протягом 18-20 липня 1944
року включає 73 експонати (твори станкового живопису, акварелі, малюнки,
літографії, гравюри, різьблення на кості й дереві, килими-гобелени, старовинні
ризи, ікони, кілька фоторепродукцій. Згідно акту від 25 листопада з художніх
творів зафіксованих в інвентарній книзі надходжень музею за 1940 рік, у фондах
було відсутньо 58 експонатів. Порівняльний аналіз цих двох списків показав що в
пізнішому документі відсутні дані про 19 пам’яток: 16 ікон та 3 церковні ризи.
Натомість цей перелік доповнено двома новими експонатами – дерев’яними
різьбленими дверцятами від вівтаря (інв. № 130) та іконою Св.Миколая (інв. №
341). На основі переліку від 25 липня 1944 року складено ще один недатований
реєстр, який наводить дані про музейні експонати, що потребують реставрації і
згідно якого загальна сума збитків, заподіяних лише відділу мистецтв, становила
62 млн. 454 тис. крб. У документі також наводиться пам’ятка, яка не
зазначається в попередніх списках втрат. Це триптих краківської школи ХVІ
століття.
Виявлені
архівні документи вимагають продовжити розпочату роботу щодо розшуку історичних
і культурних пам’яток, втрачених Волинським краєзнавчим музеєм у період Другої
світової війни.
У
післявоєнний період проводилась звірка фондової збірки музею та
переінвентаризація експонатів у фондах музею. Однак, ця робота до кінця не була
завершена і точних результатів не дала, її результати не можуть бути
використані в даному дослідженні.
Період
1960-70-ті років в історії Волині характеризувався надходження релігійних
пам’яток із закритих церков, адже в кінці 1950 – 1960-х роках йшло масове
закриття храмів. Культове майно передавалося або в діючі церкви або поступово
нищилося, залишаючись у закритих безгосподарних храмах.
Це
був період активної збиральницької роботи музеїв України. У 1960-ті роки на
Волинь зробили експедиційні виїзди Львівська картинна галерея з участю Бориса
Возницького і Львівський музей етнографії та художнього промислу з Павлом
Жолтовським. До роботи в експедиціях з цими відомими дослідниками долучилися
наукові працівники Волинського краєзнавчого музею Олекса Ошуркевич та Йосип
Струцюк. У результаті спільних експедицій по Волині 1965-68 років до
Волинського краєзнавчого музею було передано пам’ятки іконопису і
декоративно-прикладного мистецтва. У 1970- х роках на Волині працювали
експедиції ряду наукових закладів та музеїв з Києва та Львова.
У
1970 році були організовані експедиції Волинського краєзнавчого музею у
Ратнівський, а в 1974 – в Ківецівський і Маневицький райони. В результаті
експедиції 1970-х років йшло комплектування фондів музею
історико-етнографічними матеріалами.
Зі
створенням 1973 році художнього відділу Волинського краєзнавчого музею
розпочинається активна збиральницька робота в двох напрямках — збір творів
традиційного народного мистецтва і творів сучасних майстрів
декоративно-прикладного мистецтва з центрів художніх промислів. У 1970 – 80-ті роки
в результаті експедиційних виїздів працівників художнього відділу Миколи
Чернюка, Лариси Войницької і Тамари Левицької було зібрано більше 1500
експонатів (народний одяг, зразки вишивки, ткацтва, кераміки, виробів з дерева,
лози, соломи, писанки).
Протягом
1976-77 років було проведено перші експедиції відділу атеїзму, створеного у
1973 році, по виявленню пам’яток у церквах Волині. Було обстежено окремі церкви
у Ратнівському і Камінь-Каширському районах і зібрано до фондів музею цінні
пам’ятки релігійного мистецтва в тому числі й ікони, а також предмети
церковного вжитку (різноманітне начиння культового призначення).
Слідуючий
період в історії комплектування фондової збірки сакрального мистецтва
Волинського краєзнавчого музею з 1981 по 1986 роки, коли було проведено перше
повне обстеження культових споруд області на предмет виявлення обліку і збору в
них цінних історичних і мистецьких пам’яток. Цей період дав найбільше предметів
релігійного мистецтва. Експедиції були першим детальним дослідженням об’єктів сакрального
мистецтва, які зберігались у волинських храмах. Робота проводилась під
керівництвом доктора мистецтвознавства П.М.Жолтовського. Власне, завдяки цим
експедиціям була сформована основна частина колекції Волинського краєзнавчого
музею. Експедиціями з участю П.Жолтовського було проведено первинний облік і
атрибуцію історичних і мистецьких пам’яток у волинських храмах.
Перший
етап експедицій проходив у травні-липні 1981 року і в травні – червні 1982
років. Другий етап — у 1983 – 84 роках, коли уточнювався досліджуваний
матеріал. За цей час були обстежені практично всі існуючі на той час в області
храми — 370 культових споруд; з них: 170 — діючих і 200 — знятих з реєстрації.
Стан збереження пам’яток часто був незадовільним. Експедиції 1981–82 років носили
рятувальний характер. Робота експедицій велася комплексно у двох напрямках:
виявлення і облік цінних історичних і мистецьких пам’яток у знятих з реєстрації
і діючих культових спорудах Волині та збір експонатів для фондів музею.
По
результатах лише експедицій 1981 – 82 років було зібрано і прийнято на
збереження у фонди музею 1109 експонатів. Зібрані пам’ятки — в основному
предмети живопису і скульптури, які характеризують мистецтво України XVII –
XVIII століть. Це – ікони, царські врата, картуші, підсвічники, рами та оклади
до ікон, вироби з художнього металу, книги, рукописи, стародруки Львівської,
Київської, Унівської та Почаєвської друкарень. Було зібрано значну кількість
етнографічних матеріалів: зразки ткацтва та вишивки (рушники, килими, доріжки);
зразки церковних тканин XVII – XIX століття; предмети металопластики (церковне
начиння, підсвічники, хрести, розп’яття, потири, дарохранительниці, складні
металеві) зразки ковальського ремесла (надбанні хрести) і т.д. Основна
кількість переданих до музею ікон виконана в техніці темперного живопису і
належить до волинської школи іконопису. Серед них такі унікальні твори, як
„Преображення” XVII століття з с.Садів Луцького району, ікона „Розп’яття”
кінець XVII - початок XVIII століття з с.Сокіл Рожищенського району, ікона
„Христос” I половини XVII століття з м.Каменя-Каширського, ікони „Юрій
Змієборець” і „Покрова Богородиці” з с.Бобли Турійського району Волинського
іконописця 1630 року.
Зібрані
пам’ятки заклали основу музейної збірку волинської ікони і декоративної
скульптури XVI – XVIII століть, значно поповнили фонд стародруків і рукописів.
Наступним етапом дослідницької праці була обробка матеріалів експедиції. Це –
паспортизація пам’яток, виявлених у діючих храмах, укладення охоронних
договорів на них і опис цінностей зібраної фондової колекції. На основі
зібраної колекції творів іконопису Волинського краєзнавчого музею більше 300
одиниць збереження у 1993 році було відкрито Музей волинської ікони в Луцьку.
Період
з 1995 по 2008 роки характеризується продовженням збиральницької роботи по
комплектуванню фонду сакрального мистецтва. Поповнення фонду йде шляхом
експедицій, дарунків, передачі пам’яток вилучених на митницях.
Основним
шляхом комплектування фонду релігійного мистецтва залишаються
експедиції,відновлені у 1997 році. Значні надходження до фондів музею, в тому
числі 105 ікон ХVI – XVIII століть, припадають на період з 1999 по 2004 роки
За
результатами експедиції 1999 року по Локачинському, Рожищенському і Луцькому
районах до музею надійшло 43 пам’ятки; по експедиції 2000 року по Горохівському
і Луцькому районах – біля 100 пам’яток.
Успішна
збиральницька робота музею – це результат співпраці Волинського краєзнавчого
музею і релігійних організацій Волинської області у справі збереження і
вивчення пам’яток сакрального мистецтва. Експедиції Волинського краєзнавчого
музею по обстеженню храмів Волині 1999 – 2003 років проводились з благословіння
православних владик митрополита УПЦ КП Якова – керуючого Луцько-Волинською
єпархією Української Православної Церкви Київського патріархату, митрополита
УПЦ Ніфонта – керуючого Волинською єпархією Української Православної Церкви та
архієпископа Симеона – керуючого Володимир-Волинською єпархією Української
Православної Церкви і при організаційній допомозі відділу в справах національностей,
міграцій та релігій Волинської облдержадміністрації.
Експедиції
1997 – 2008 років суттєво поповнили колекцію сакрального мистецтва Волинського
краєзнавчого музею, врятувавши від подальшого руйнування і загибелі сотні
пам’яток історії і культури Волині. Робота відновлених з 1997 року щорічних
наукових експедицій Волинського краєзнавчого музею була спрямована на
збереження історичних і мистецьких пам’яток, які знаходяться в церквах Волині,
складової частини культурної спадщини України. У складі експедицій працювали
наукові співробітники Волинського краєзнавчого музею та його відділу – Музею
волинської ікони. Обстеження Камінь-Каширського і Маневицького районів
проводилось спільно відповідно з Камінь-Каширським і Маневицьким краєзнавчими
музеями. Науковим консультантом експедицій був відомий дослідник давнього
мистецтва, доктор історичних наук Володимир Александрович. Робота велася
системно, паралельно у двох напрямках: по-перше, перевірка наявності пам’яток
раніше облікованих, фіксація їх руху з однієї церкви в іншу і в межах храму
(переміщення пам’ятки в інтер’єрі), облік нововиявлених пам’яток,
характеристика стану їх збереження і збір пам’яток (комплектування фондів
музею); по-друге, подальше дослідження творів сакрального мистецтва Волині, теренів
побутування пам’яток, джерел творчості малярів, уточнення авторства, датування,
виявлення нових пам’яток.
Одним
з нових шляхів надходження експонатів до фондів музею є передача пам’яток,
вилучених на Волинській митниці. З 1995 по 2005 роки до музею Управлінням СБУ
по Волинській області було передано 1634 предмети з вилучених на митниці. Серед
цих експонатів майже 500 пам’яток сакрального мистецтва ХVIII – XIX cтоліття
Ще
один з шляхів надходження експонатів є дарунки. Найбільш цінна пам’ятка –
Чудотворна ікона Холмської Божої Матері, візантійського письма ХІ –ХІІ
століття, одна з найдавніших в Україні православних ікон було подаровано 15
вересня 2000 року Волинському краєзнавчому музею жителькою Луцька, членом
товариства „Холмщина” Надією Горлицькою, в родині якої ікона, яка вважалася
втраченою в роки Другої світової війни, зберігалася протягом 50 років.
Збірка
сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею створена на основі
збережених на території нинішньої Волинської області оригінальних пам’яток
малярства, скульптури, дерев’яного різьблення ХVІ-ХVІІІ століть демонструє
послідовні етапи еволюції мистецької традиції у конкретному
культурно-історичному регіоні. Переважна більшість пам’яток зформованої
колекції були невідомими, їх впровадження до наукового обігу стало одним з
найважливіших відкриттів у дослідженні давнього українського мистецтва останніх
трьох десятиліть.
Дослідження
проведені Волинським краєзнавчим музеєм, детальний порівняльний аналіз
пам’яток, пошукова робота в храмах дозволить з часом визначити місце кожної
пам’ятки в мистецькій спадщині Волині. Актуальним завданням сьогодні в галузі
дослідження і збереження церковних старожитностей в Україні є продовження
роботи з пам’ятками сакрального мистецтва на предмет їх подальшого вивчення,
введення до наукового обігу нововідкритих творів, створення належних умов для
реставрації і збереження пам’яток.
________________________
1.
ДАВО. – Ф.Р – 6. – Оп. 1. – Спр. 21. – Арк. 1 – 6.
2. Там
само. – Ф.Р – 164 – Спр.349. – Арк. 1 – 8.
3. Там
само. – Ф.Р -164. – Оп. 1. –Спр. 225. – Арк.. 3.
4. Там
само. – Ф.Р – 6.
5. Там
само. – Оп.3. – Спр. 13.
6. Там
само. – Ф.Р – 164.
7. Там
само. – Оп. 1. – Спр. 6 - -Арк. 6 – 7.
8. Там
само. – Оп. 1 – Спр. 4 а. – Арк. 4.
9. Там
само. – Оп. 1- Спр. 7. – Арк. 1 – 29 зв.
10. Там
само. – Ф. Р – 164. – Оп. 1. – Спр. 349. – Арк. 6.
11.
Ковальчук Є. До питання комплектування збірки сакрального мистецтва у
Волинському краєзнавчому музеї // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі
тисячоліть. Науковий збірник. Випуск 7. Матеріали VІІ міжнародної наукової
конференції з волинського іконопису. – Луцьк: Надстир’я, 2000. – С. 13 – 18;
12.Ковальчук
Є. Фонд сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею: комплектування і
дослідження // Do piękna nadprzyrodzonego. Т. І. – Chełm, 2003. – С. 267–273.
13.Ковальчук
Є. Започаткування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї
// Волинська ікона : дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 13.
Матеріали ХІІІ міжнародної наукової конференції, м.Луцьк –
м.Володимир-Волинський, 2-3 листопада 2006. – Луцьк. – 2006. - С. 59 - 62.
14. Кот
С., Ошуркевич О. Волинський краєзнавчий музей. Доля культурних скарбів України
під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї. Випуск 1. –
Київ-Бремен: Українознавство, 1996.
15.
Кравчук А. Історія Волинського музею в документах обласного архіву (1929-1933
рр.) // Волинський музей. Історія і сучасність. Тези та матеріали І
науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Волинського краєзнавчого
музею та 45-річчю Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі
Українки. 16 – 17 червня 1994 року м.Луцьк. –Луцьк, 1998. – С. 8.
16.
Культурне будівництво в Українській РСР: Важливіші рішення Комуністичної партії
і Радянського уряду: 1917-1959; Збірник у 2-х т. – Т.1.
17.
Луцьку 900 років: 1085-1985: Збірник документів і матеріалів.- К., 1985. –
С.137.
18.
Ошуркевич О. З історії Волинського краєзнавчого музею // Там само. – С. 5 – 7.
19.
Przegląd Volyński. – 1929. - № 26. – С.2.
20.
Силюк А. Волинський краєзнавчий музей: сторінки історії формування колекції //
Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск ІІ. – Луцьк,
1999. – С. 7 – 8.
21.
Spravozdanie z dialnosci Volyńskiego Tovarzystva Przujaciel nauk. – Luck, 1938.
– С.49.
22. Там само. – С. 51-52.
_____________________________
Волинський музей: історія і сучасність:
Науковий збірник: Вип. 4. – Луцьк, 2009. – С. 118-123.
|