Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Головна » Експозиція

Закрити баннер
Закрити баннер
Охоплює період історії волинського краю від найдавніших часів до 1917 року.
 
ПЕРВІСНА ІСТОРІЯ
Експозиція характеризує процес розвитку первісної людності від початку інтенсивного заселення території сучасної Волині у пізньому палеоліті (35 тис. років тому). Виділяються найдавніші археологічні культури, які тут побутували: культура лінійно-стрічкової розписної кераміки (V–IV тис. до н. е.) доби неоліту, енеолітичні культури – волино-люблінська (IV–III тис. до н. е.) та лійчастого посуду (III тис. до н. е.). Експонуються фрагменти енеолітичної кераміки з пізньотрипільського поселення в с. Голишів Луцького району (IV–III тис. до н. е.). Кам’яні знаряддя праці та мідні і бронзові прикраси бронзової доби з поселень та могильників із Луцька, Торчина, Коршева, Амбукова і Лища репрезентують племена, що входили до ареалу культур шнурової кераміки: городоцько-здовбицької (III – перша половина II тис. до н. е.), стжижовської (XVIII–XVI ст. до н. е.), а також тшинецько-комарівської (XVI–IX ст. до н. е.). Ранній залізний вік представлений артефактами лужицької (ульвівецька група; XII–IX cт. до н. е.) з Рованець та поморсько-кльошової (кін. IV–II ст. н. е.) з Городка і Головного культур. Пшеворська культура (I ст. до н. е. –70-ті рр. I ст. н. е.) показана цікавим рядом знахідок з Боратина і Линева: ножі, рибальські гачки, бронзові пряжки, кістяні гребінь і голка, керамічні грузила, глиняний світильник, ритуальний хлібець, курильниця.
Життя первісних людей ілюструють діорами „Мисливство і рибальство в епоху мезоліту” та „Виплавка металу в епоху бронзи”, а також реконструкція жіночого поховання ранньозалізного часу.

 

Поховальний інвентар з могильника Баїв-I (III–IV ст. н. е.) одночасно представляє дві різні місцеві  етнокультури – протогерманську вельбарську і ранньослов’янську черняхівську, з помітною трансформацією першої в останню.
Грецькі та римські монети, Качинський скарб готських срібних речей  (V ст. н. е.), подані в експозиції, свідчать про зовнішньоекономічні зв’язки племен, які населяли Волинь.
 
ВОЛИНЬ У ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (VІ–ХVІ ст.ст.)
VІ-ІХ ст.ст. були важливим етапом в історії слов’ян, коли завершився період їх розселення. Цей час представлений Зимненським городищем (VI–VII ст.). Розташоване у верхній течії Західного Бугу, воно є класичним пам’ятником ранньослов’янського періоду, адміністративним центром племені, що входило до складу племінного союзу дулібів. В експозиції показано схему городища, знаряддя праці, предмети побуту, зброю.
Експозиція розповідає про утворення давньоруської держави у ІХ ст., економіку Київської Русі, прийняття християнства у 988 році, боротьбу київських князів з кочівниками (в експозиції – знаряддя праці, вироби ремісників, атрибути язичництва і християнства, спорядження руського воїна, глиняна піч для опалення житла XII ст.).

 

У першій половині ХII ст. Київська Русь розпалася на 15 незалежних князівств. У 1199 році князь Роман Мстиславович (1173–1205 рр.) об’єднав волинські і галицькі землі в єдине Галицько-Волинське князівство, проводячи активну зовнішню політику. На кінець ХIII ст. за літописними та археологічними даними лише на території Волинської землі в межах сучасної Волині було не менше 14 міст (стольний «град» Володимир, удільний центр Луцьк, а також міста Коршів, Любомль, Мельниця, Перемиль, Ратне, Рай, Турійськ, Угровськ, Устилуг, Чернеч-городок, Чорторийськ, Шеполь).

 

Експозиція музею розповідає про литовський період в історії краю, коли в 40-х рр. ХІV ст. Волинь перейшла під владу литовських феодалів. Князем було проголошено Любарта Гедиміновича, з ім’ям якого пов’язане будівництво Луцького замку (1337–1383 рр.). В часі князювання великого литовського князя Вітовта (1390–1430 рр.) в Луцьку відбувся з’їзд монархів європейських держав (1429 р.). У ХV–ХVІ ст. міста Волині отримують Магдебурзьке право, розвивають ремесла, торгівлю. За Люблінською унією 1569 року Волинь потрапляє до складу новоутвореної держави Речі Посполитої. Внаслідок підписання Берестейської унії 1596 року утворюється нова українська церква – Греко-католицька. В експозиції – дерев’яний човен-довбанка XVIІ ст., тогочасні документи, предмети домашнього вжитку з дерева, глини і металу.

 

Для захисту прав православного населення Волинського воєводства у 1617 році в Луцьку створюється Хрестовоздвиженське братство. Експонуються документи, стародруки з бібліотеки Луцької братської школи.
 
ВОЛИНЬ У ДОБУ КОЗАЦТВА
Кінець ХVІ – перша половина ХVII ст. характеризуються загостренням соціального і релігійного протистояння на українських землях в складі Польщі, що спричинило збройні козацькі повстання, спрямовані проти влади. У другій половині 1591 року вибухає повстання під проводом Криштофа Косинського, а 1595 році на Волинь приходять загони Северина Наливайка. Волинська шляхта, сплативши повстанцям велику контрибуцію, уберегла Луцьк від розорення.

 

В експозиції музею – оригінальні наконечники списів, козацькі люльки, шкіряний сагайдак для стріл, кінська збруя.
Автентичні матеріали розповідають про наймасштабнішу баталію визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 роках – битву під Берестечком.

 

28 червня – 10 липня 1651 року відбулося протистояння між селянсько-козацькими військами і 150-тисячною польсько-шляхетською армією. Представлені карти, гравюри, зразки зброї і спорядження обох воюючих сторін: гармата, крем’яна рушниця, пернач, кінська збруя, пояси, порохівниці, а також панцир і шолом польського крилатого гусара, турецький ятаган, щит і кальян з олицької колекції Радзивілів.
 
ВОЛИНЬ У ХVIII ст.
ХVIII ст. характеризувалося зростанням володінь великих феодалів: Радзивілів, Сангушків, Браницьких, Потоцьких, Чорторийських та ін., у власності яких була більша частина території сучасної Волині.
Низка матеріалів експозицій знайомить з ходом воєнних дій на території західноукраїнських земель під час Північної війни (1700–1721 рр.), в якій Росія в союзі з Польщею виступила проти Швеції.
У волинських містах і містечках з’являються католицькі ордени бернардинів, капуцинів, тринітаріїв, піарів, бригіток, шариток та ін., які швидко перетворюються на великих земельних власників, будують монументальні архітектурні комплекси, комплектують крупні бібліотеки, відкривають навчальні заклади. Прикладом потужного освітнього закладу є школа піарів у Любешові, яку 1760 року закінчив герой польського визвольного руху Тадеуш Костюшко. В експозиції – бронзова скульптура Т. Костюшка роботи французького скульптора П.-Ж. д’Анжера 30-х роках XIX ст.

 

Ремесла і промисли цього часу переростають у більш високу форму виробництва – мануфактури. В експозиції представлена продукція Корецької порцелянової фабрики. До традиційних волинських виробництв й надалі відносять металургійне виробництво з болотяних руд та гутний промисел, зразки продукції яких експонуються.
Музейні матеріали розповідають про видатних діячів освіти та культури Волині ХVIII ст., зокрема, Стефана Стубілевича, випускника Володимирського василіанського колегіуму, професора фізики Віленського університету; Йова Кондзелевича – українського іконописця, ігумена Луцького братського Хрестовоздвиженського монастиря; Абрахама Фірковича – караїмського просвітителя, історика і археолога; Алойзи Фелінського – польського письменника і громадського діяча.
 
ВОЛИНЬ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Після третього поділу Польщі (1795 р.) Волинь ввійшла до складу Російської імперії. Представлена карта новоствореної  Волинської губернії, герби повітових міст.
Волинь була місцем воєнних дій під час Вітчизняної війни 1812 року Експонуються ювілейні медалі та пам’ятник, що був встановлений на приватній садибі в Луцьку на честь 100-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року.
Приділяється увага й змінам в культурно-освітній сфері (представлені документи, портрети відомих діячів того часу Т. Чацького, П. Куліша тощо).
Про розвиток декоративно-прикладного мистецтва свідчать оригінальні експонати – монастирська шаль, вишита гладдю, церковний дзвін, прикрашений художнім литвом, предмети сніцарства.
Уявлення про умови життя місцевої знаті цього періоду дають шафи-горки з посудом та іншими речами повсякденного побуту.

 

 
ВОЛИНЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
Експозиція розповідає про стан економіки краю після скасування кріпацтва, розвиток капіталізму у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

 

Умови селянської реформи та особливості її проведення на Волині представлені через документальні (квитанції про сплату викупу за земельні наділи, плани розподілу земель) та речові (знаряддя землемірів) матеріали.
Низка експонатів висвітлює проведення реформ у системі адміністративно-політичного управління: земську, судову, військову, фінансову та інші. У вітринах можна оглянути запроваджені в процесі реформ нагрудні знаки чиновників. Пожвавленню економічного розвитку Волині сприяло будівництво залізничних ліній Здолбунів-Рівне-Ковель  (1873 р.), Варшава-Люблін-Ковель (1902 р.), про що розповідають фотографії, документи, спорядження залізничника: ліхтар, жезл.
Про впровадження нововведень у сільське господарство Волині свідчать фотоматеріали, рекламна продукція страхових товариств, сільськогосподарської техніка (парова віялка).
Окремі експонати розповідають про діяльність поштово-телеграфних відомств, розвиток фотосправи, внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Відтворено інтер’єри майстерні гончара і селянської хати ХІХ ст.

 

 
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ, ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.
Експозиція знайомить із суспільно-політичним, культурним, економічним життям волинського краю другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Відображена діяльність визначних політичних і громадських діячів, пов’язаних з Волинню (Михайло Драгоманов, Михайло Павлик, Михайло Грушевський, Іван Франко, В’ячеслав Липинський).
Зародження і розвиток краєзнавчих досліджень на Волині представлені матеріалами Товариства дослідників Волині (Житомир), фото і документами відомих дослідників Федора Вовка, Ореста Левицького, Катерини Мельник-Антонович та ін.
Окрема увага присвячена діяльності відроджених Луцького і Володимир-Волинського православних братств.
Музейна збірка висвітлює події російсько-японської війни 1904–1905 років (карта театру воєнних дій, фото і особисті речі матроса з крейсера „Аврора” Т. Ковальчука (м. Ковель), учасника Цусімського бою В. Невядомського (с. Мельниця Ковельського повіту), матроса з крейсера „Варяг” Л. Мазурця (с. Теремно Луцького повіту) і писаря Г. Неліповича (с. Угринів Луцького повіту).
Група матеріалів характеризує події першої російської революції 1905–1907 років і проведення Столипінської аграрної реформи на Волині.
 
РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ КРАЮ.
ВОЛИНЬ У ПЕРІОД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Експозиція музею характеризує розвиток освіти та культури краю.

 

Рівень освіти на Волині був низький. На 1911 рік число письменних людей становило всього 34,2 % населення. У вітринах представлені фото церковно-парафіяльної школи, учнівське приладдя, абетка, книги і підручники, за якими навчалися у гімназіях. З історією медицини, стан якої також вимагав покращення, знайомлять медичні інструменти та документи, що належали окремим представникам цієї галузі.
В експозиції подані матеріали про видатних діячів науки та культури, життям і творчістю пов’язаних з Волинню (видатну Лесю Українку та сім’ю Косачів, польську актрису і драматурга з-під Луцька Габріелю Запольську, письменника і волинського землевласника Юзефа І. Крашевського, композитора Ігоря Стравінського, вченого Агатангела Кримського).

 

Початок ХХ ст. пов’язаний з Першою світовою війною, яка принесла важкі випробування і руйнації. Територією Волині проходила лінія фронту, відбувалися активні бойові дії (військова операція „Луцький” чи „Брусиловський” прорив у червні 1916 року). Показано карти, документи, фотографії, зброя часів війни. Фотоматеріали також висвітлюють культурно-освітню діяльність легіонів Українських січових стрільців на території краю.
 
ПОСТІЙНО ДІЮЧА ЕТНОГРАФІЧНА ВИСТАВКА
„ДУХОВНА КУЛЬТУРА ВОЛИНІ”
Експозиція виставки розповідає про традиції та обряди волинян, музичне мистецтво, представляє народноужиткове мистецтво Волині –демонструються вироби ткацтва і вишивки, зразки волинського народного костюма, побутові предмети, плетені з соломки, коріння, лози та вирізьблені з дерева, гончарні вироби, писанки.

 

Категорія: Експозиція | Додав: administrator (26.04.2012) | ОПИС ЗНАКІВ |
Переглядів: 5605 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz