20 грудня о 12 год. у Музеї волинської ікони в Луцьку відбудеться презентація наукового збірника «Повернута із небуття. Ікона Холмської Богородиці» (до 250-ліття коронування ікони) за редакцією Анджея Ґіля, о. Мірослава Каліновського та Ігоря Скочиляса, опублікованого видавництвом Люблінського Католицького Університету в рамках публічного проекту «Соборна Україна та Київська традиція».

Завдяки співпраці двох католицьких університетів – у Любліні та Львові – побачила світ нова книга «Повернута із небуття» про найдавнішу збережену в Україні ікону – образ Холмської Богородиці перелому XII–XIII століть. Ця унікальна пам’ятка візантійського походження доби пізніх Палеологів та пов’язаний з нею культ стала захопливим об’єктом дослідження українських і польських науковців. Відкриттям цієї реліквії в середині XVII ст. світ завдячує василіанинові Якову (Суші), унійному владиці Холмсько-Белзької єпархії (1652-1687). Після брутальної ліквідації царською Росією унії в Королівстві Польському (1874-1875 рр.) чудотворна ікона опинилася в руках православних. З вибухом Першої світової війни реліквію з холмського собору Пресвятої Богородиці перевезли спочатку до Москви, а невдовзі до Києва, де її приватно переховували в умовах радянського панування. Під час німецької окупації, з ініціативи архиєпископа Іларіона (Івана Огієнка), ікону в 1943 р. знову переправили до Холма. Наступного року останній православний настоятель Холмського собору, o. Гавриїл Коробчук, забрав образ із собою в Україну. А 15 вересня 2000 р. ікону урочисто передали на вічне зберігання до Волинського краєзнавчого музею.

250-ліття коронації ікони Холмської Богородиці, що святкувалося 2015 р., дало імпульс до проведення низки академічних зустрічей і конференцій. Один із таких заходів відбувся у Львові й Луцьку 15-16 вересня 2015 р. у рамках Міждисциплінарного семінару „Топографія святості: ікона Холмської Богородиці в традиціях Slavia Orthodoxa, Slavia Unitai Slavia Latina”, що його організували Гуманітарний і Філософсько-богословський факультети Українського Католицького Університету за участі Богословського факультету Люблінського Католицького Університету Івана Павла II. Частина засідань семінару проводилася у Музеї волинської ікони в Луцьку, безпосередньо при чудотворному образі. Учасники наукового форуму підсумували сучасний доробок і запропонували нові авторські гіпотези щодо походження, історії побутування й функціонального призначення холмської ікони. Для тематичного та хронологічного розширення дослідницької палітри збірника Редколегія запросила до авторського колективу не тільки учасників дисциплінарного семінару, але й інших провідних науковців. Книга акумулює статті 14 учених, котрі репрезентують декілька академічних та університетських середовищ Польщі й України. Свою увагу ці дослідники зосередили як на самій чудотворній іконі, так і на соціокультурному та релігійному просторі, в якому святиня функціонувала. У виданні вміщено тексти, що описують долю Холма від його початків і до сучасності (це своєрідна монографія з історії міста). Наступний тематичний блок збірника стосується самого холмського образу та різноманітних аспектів його культу. Остання частина книги містить два есеї – панорамний огляд історії Холмсько-Белзької єпархії як складової Київської унійної митрополії, та розвідку про взаємодію в яґеллонську добу двох мистецьких систем – Сходу і Заходу.