Багатовікова українська історія залишила в народній пам'яті не лише історичні події і постаті: війни і голодомори, перемоги і поразки, імена героїв і зрадників, – вона зберегла відомості про давню культуру наших пращурів, її духовні і матеріальні надбання. Відгомін тих далеких епох нині – у пісні і казці, глиняному горнятку і писанці, вишитій сорочці і тканому рушникові.

   Зазирнути в глибину століть запропонували своїм гостям працівники Затурцівського меморіального музею В'ячеслава Липинського, відкриваючи виставку “Волинське ткацтво – стародавнє ремесло”. Музейникам при допомозі небайдужих людей вдалося зібрати чималу колекцію матеріалів, що характеризують одне з найдавніших та найпоширеніших ремесел, яким займалися затурчани.

   Відкриваючи дійство, завідувач музею Віталій Кушнір наголосив на тому, що виставка постала завдяки спільним зусиллям музейників та земляків-доброчинців, які передали для експонування свої родинні реліквії: старовинні знаряддя праці і ткані вироби.

   Першу екскурсію виставкою провела провідний науковий співробітник Наталя Гатальська, ознайомлюючи відвідувачів з архаїчними спускальними щітками, гребенями і гребінками, щітками зі щетини дикого кабана, різновидами веретен, кужілок і мотовил, коловоротків та сукачів.

   У виставковій залі – справжня снівниця, а також ткацький вертат, подаровані музею нашою землячкою Горпиною Дужик. Завершує експозицію фрагмент інтер'єру “хати ткача”, де і старовинні стіл та канапа (дарунок Лесі Обухович з Луцька), і традиційна скриня “з посагом нареченої”, яку подарувала затурчанка Наталя Чабан. Окрасою виставки є також ткані рядна і рушники із сіл Сірнички, Юнівка, Затурці, Війниця, Новий Загорів Локачинського району. Виставку доповнили малюнки тканого вбрання волинян і поліщуків члена Національної спілки художників України Галини Івашків.

   Але найцікавіше те, що під час виставки відбувся майстер-клас відомої ткалі з Нового Загорова Неоніли Кренц. Майстриня, неодноразово приїжджаючи в Затурці ще задовго до відкриття виставки, допомогла зібрати снівницю, навити нитки основи, правильно налаштувати до роботи верстат. Гості музею, серед яких були і вісімдесятилітні бабусі, і восьмирічні школярики, студенти і педагоги, лікарі та бібліотекарі, спеціалісти сільського господарства з великим інтересом спостерігали за вправними руками не лише новозагорівської майстрині, а й самі могли спробувати снувати основу, намотувати цівки, і навіть ткати доріжку. Свою вправність за верстатом проявила вчитель Затурцівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Лариса Кошицька, адже її дідусь був знаменитим ткачем на всю округу.

   Враженнями від виставки та спогадами з дитячих років поділились місцеві мешканці Тетяна і Борис Ковальчуки, Ганна Ханзерук, Надія Кушнір, Ксеня Дацюк, Галина Білик, Ольга Лінник з Локач, Галина Івашків з Луцька.

Н.Гатальська,

провідний науковий співробітник

Затурцівського меморіального музею В'ячеслава Липинського