Ікона «Воздвиження Чесного Хреста» початку ХVІІІ ст. з Хрестовоздвиженської церкви с.Козлиничі Ковельського району. Автором ікони є майстер, близький до кола відомого волинського іконописця кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., знаного як Маляр із Михнівки. У композиції присутні характерні риси творів цього маляра – строга симетрія, декоративність, поєднання символічних і реалістичних форм.

Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього – одне з дванадцяти найважливіших свят християн східного обряду. Історики церкви вважають, що основою свята стали дві події: віднайдення у ІV ст. голгофського хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, та повернення його з Персії до Єрусалима у VІІ ст.

Саме слово «воздвиження» по-церковно-слов’янськи означає «піднесення», тобто урочистий обряд пошанування і прославлення хреста Господнього. Ініціаторкою пошуків і віднайдення хреста у 326 р. була імператриця Єлена, мати імператора Костянтина Великого. Коли лише біля одного з трьох знайдених хрестів оздоровилася смертельно хвора жінка, багато людей стали свідками чуда і повірили у силу хреста. І тоді єрусалимський Патріарх Макарій підняв хрест над головою, щоб усі могли його побачити і його достойно пошанувати. Зазвичай, такі сцени відбувалися серед природного середовища. Дивлячись на волинську ікону, ми ніби стаємо учасниками урочистого дійства, яке відбувається вже у храмі, і цим наголошується на значенні і величі духовної обителі. Храм прикрашають високі колони з фігурними капітелями, срібні віконця, аркоподібні склепіння. У центрі композиції зображений Патріарх Макарій перед широким квадратним столом –тетраподом (із грецької – чотириніжник). На тетраподі лежить червоний плат із хрестом та ініціалами хоругви св. Костянтина «ІС ХС НІКА» – «Ісус Христос перемагає», по кутах – чотири свічники з запаленими свічками. Архієрей піднімає, воздвигає над головою хрест, прикрашений зеленим гіллям і червоними квітами. Два диякони з кадилами у руках, підтримують архієрея. Обабіч тетраподу, на передньому плані – святі Костянтин і Єлена. Позаду них – групи чоловіків і жінок, які своєрідно передають розміщення віруючих у храмі під час служби. Просвітлені лики персонажів виражають радість прославлення хреста, який із знаряддя мученицької смерті Спасителя став символом спасіння і перемоги добра і любові.

Волинська ікона є яскравим свідченням творчого потенціалу іконописців, їх вміння поєднати канон і власне бачення великих подій історії церкви, які і сьогодні допомагають людям.

Джерело: Музей волинської ікони