Серед пам’яток сакрального мистецтва, які знаходяться у колекції Музею волинської ікони, в окрему групу можна виділити твори ХVІІІ – ХІХ століть, написані на полотні. До музейної збірки вони потрапили з колишніх греко-католицьких храмів та костелів Волині. Своєрідне переплетення основ православної іконографії і західної художньої традиції олійного живопису втілене в іконі «Трійця Святої Анни» 1732 р. з церкви Казанської ікони Богородиці с. Садів Луцького району.

У композиції відображена містична тема духовного єднання трьох поколінь Святого сімейства – Анни, Марії та Ісуса Христа. Іконографія такого зображення була поширена з ХV – ХVІ століть у Північній Німеччині, Італії і Франції. У західноєвропейській традиції сюжет називався – «Аnna selbdritt», дослівно з німецької – «Анна – сама третя» чи «Трійця Святої Анни». Статична, симетрично побудована композиція об’єднує три постаті у єдину нерозривну сукупність. Наслідуючи західноєвропейських художників ХV – ХVІІ століть, маляр наділяє індивідуальними рисами лики персонажів, а вгорі на хмарах малює невеличких ангелів-путті. У центральній частині композиції яскравий жовтий стовп світла ніби виокремлює тему Святої Новозавітної Трійці: зображення Бога Отця, з якого на Ісуса сходить Святий Дух (голуб).

У нижній частині полотна дата – «1732» та частково втрачений донаторський напис «… ОБ ХА ДОЦРВИ..САДОВСКОЙ РАДИ СПАСЕ…».

Іконографічний сюжет «Трійця Святої Анни» характерний для костельного живопису, проте нерідко зустрічався у греко-католицьких храмах.

Джерело: Музей волинської ікони