«Святий Іоан Богослов». ХVІІІ ст. Матеріали і техніка: полотно, олія. Походить з церкви Святого Симеона с. Любохини Старовижівського району. Реставрація: НАОМА, В. Дуда.

Простір картини займає монументальна постать юного апостола Іоана. Чан, підвішений над вогнищем, та чаша у руках ангела символізують перенесені тортури, після яких Іоан залишився неушкодженим.

Образ Святого, виконаний у бароковому стилі, наділений тілесним і душевним здоров’ям; вільний рух піднятої руки з затиснутим пером, позбавляє його будь-якої скутості. Другою рукою апостол невимушено опирається на масивну книгу – символ його авторства кількох біблійних книг. Привертає увагу молодий лик Іоана з округлими щоками та підборіддям, яскравим рум’янцем, масивним носом та повними губами. Очі молитовно підняті вгору. Під ногами апостола зображений орел із розгорнутими крилами, як символ злету його богословської думки.

В нижній частині полотна частково збережений донаторський напис, зроблений латиною.

Орієнтуючись на західноєвропейську манеру виконання, малярі ХVІІІ ст., творчо переосмислювали і розширювали тематику сюжетів, яка запозичувалися з латинської іконографії та пристосовувалась до греко-католицької обрядовості. Місцеві іконописці намагалися об’єднати візантійську іконографію зі стильовими напрямками західноєвропейського живопису, що яскраво проявилося в іконі «Святий Іоан Богослов».

Джерело: Музей волинської ікони