Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Календар
«  Липень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Головна » 2021 » Липень » 14 » З колекції Музею волинської ікони: «Святі безсрібники Косьма і Даміан»
17:14

З колекції Музею волинської ікони: «Святі безсрібники Косьма і Даміан»

Закрити баннер

14 липня день пам’яті Святих безсрібники Косьми і Даміана. У Музеї волинської ікони експонується ікона «Святі безсрібники Косьма і Даміан» 1693 року.

Влітку 2008 року до Музею волинської ікони з Успенської церкви села Баїв Луцького району були передані п’ять ікон, які стали справжнім відкриттям у багаторічних дослідженнях пам’яток сакрального мистецтва Волині. Успенська церква була побудована у 1875 році на місці старої, яка була тут ще у XVI ст. За переказами, давня церква була освячена на честь Святих Косьми і Даміана. Цілком вірогідно, що ікона «Святі безсрібники Косьма і Даміан», могла бути храмовою іконою в іконостасі XVII ст.

Після проведення реставраційних робіт, коли образ постав у первісному вигляді є всі підстави стверджувати, що ікона «Святі безсрібники Косьма і Даміан» доповнює вже відому творчу спадщину майстрів, які разом з Йовом Кондзелевичем працювали на Волині у кінці XVII – першій половині XVIII ст. Про це яскраво свідчить майстерне поєднання в іконі давньої східної іконописної традиції і елементів тогочасного західноєвропейського мистецтва, малярсько-технічні прийоми виконання, особливості іконографічної побудови, образно-психологічне трактування святих, своєрідне колористичне вирішення, вдале внесення елементів пейзажу і архітектури. Автор акцентує увагу на символах їхньої лікувальної справи – посудинах для приготування і збереження ліків, але одночасно наголошує на порятунку не лише хворого тіла, а в першу чергу – душі через молитву і покаяння.

Святі Косьма і Даміан жили у стародавньому Римі у ІІІ столітті і були рідними братами. Їх виховувала мати, яка своїм прикладом привчала синів до богоугодного життя, шанувати і виконувати Закон Божий. А коли підросли, то виявили у себе Божий дар знати лікувальні властивості трав і зцілювати з їх допомогою людей. Лікуючи хворих, вони ніколи не брали грошей, тому і були названі безсрібниками. Тільки однієї нагороди просили брати від зцілених – віри у Ісуса Христа. Цілителі побували у багатьох землях і багатьох людей навернули до християнської віри. Мощі святих були покладені у Феремані (Месопотамія, нині Ірак), де пізніше був споруджений храм на їх честь. Автор акцентує увагу на значимості людської особистості святих Косьми і Даміана, але своєрідно поєднує іконне зображення з краєвидом, не виключено, місцевим, волинським (село Баїв знаходиться недалеко від села Білосток, де Йов Кондзелевич довгий період був ієромонахом у Хрестовоздвиженському монастирі).

Викликають зацікавлення кілька написів, які збереглися на іконі. У верхній частині ікони на тлі розміщений іменний напис, виконаний яскравою червоною фарбою, що і називає ікону «CТЫ БЄЗСРЄБРИ КО МЫ Й ДІАМІАНА». У нижній частині ікони чорною фарбою на білому фоні зроблений досить поширений напис – молитовне звернення до святих, де вони іменуються безсрібниками, чудотворцями, цілителями, які приносять чудесні зцілення хворим. На нижній міжрамній смузі подвійного обрамлення ікони є погано збережений скорописний донаторський напис, з якого випливає, що даний образ писаний на замовлення ієрея Даніла (можливо, настоятеля місцевої церкви) за «отпущеніє грехов своїх» 30 жовтня 1693 року.

Джерело: Музей волинської ікони

Переглядів: 277 | Додав: administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz