29 серпня православний світ відзначає останнє з літніх свят, присвячених Спасителю – третій Спас, Спас Нерукотворний, Полотняний (спочатку Маковія і Преображення, відповідно Медовий і Яблучний).

Спас Нерукотворний встановлений на честь перенесення з Едесси до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. За переказами, Ісус умив обличчя водою і потім витер рушником, на якому залишився його лик. Цей убрус (рушник) з нерукотворним зображенням Спасителя зцілив володаря Едесси Авгара від тяжкої хвороби. Правитель, вдячний за зцілення, написав на Нерукотворному Образі Спасителя такі слова: «Христе Боже! Всякий, хто уповає на Тебе – не буде посоромлений», прикріпив образ до дошки і помістив у ніші над міськими воротами, скинувши звідти ідола. У 944 р. візантійські імператори Костянтин Багрянородний і Роман I купили Нерукотворний Образ у Едессі. 16 серпня він був урочисто перенесений до Константинополя і поміщений у Фароському храмі Богоматері. Згодом саме з цього зображення Ісуса Христа були написані перші ікони Сина Божого.

У колекції музею є кілька ікон даного сюжету. Одні виконані у традиційній манері на дошці темперними фарбами, інша має полотняний оклад з бісером, є літографії.

Вашій увазі образ Нерукотворного Спаса роботи відомого іконописця Йова Кондзелевича. Це зображення вміщене у внутрішню частину одвірків дияконських врат 1696 р. з Свято-Троїцької церкви с. Городище Луцького району. Бачимо високопрофесійне виконання образу Спасителя іменитим майстром, сповнене одухотвореністю і глибиною.

Інший образ ХІХ ст., переданий до музею з Волинської митниці у 1992 р., тому місце його створення і побутування невідомі.

Подані зразки іконопису свідчать про пошанування образів Нерукотворного Спаса як в убранстві храмів, так і як хатні образи, які були сакральними оберегами віруючих людей. Ікони потребують реставрації.

Джерело: Музей волинської ікони