У ХVІІІ ст. у сакральному мистецтві Волині з’являються і поширюються нові сюжети, присвячені Діві Марії. За взірець малярі нерідко використовували європейські друковані джерела і гравюри, створені за мотивами картин відомих західноєвропейських художників. Прикладом подібної інтерпретації у різних іконографічних варіантах є ікона «Коронування Богородиці» з церкви Казанської ікони Богородиці с. Садів Луцького району. Сюжет найчастіше зустрічається у картинах, написаних для вівтарів костелів чи греко-католицьких храмів, присвячених Діві Марії.

Ікона невідомого маляра представляє символічну композицію, яка є своєрідним гімном Пречистій Діві Марії. В основі сюжету лежить обряд коронації чудотворних ікон Богородиці, що поширився у католицькій церкві з ХVІІ ст. Тема, у якій Свята Трійця увінчує короною Діву, підкреслює її богообраність, заступницьку та посередницьку місію. Маляр не виконав рисунку корони, тому що вона була викарбувана з срібла та окремо кріпилася до полотна. Монументальний образ створений у стилі динамічного бароко; всі фігури зображені у складних ракурсах, об’ємні драперії одягу огортають їх постаті. На темному тлі густих хмар яскравою плямою виділяються блакить земної сфери і плащ Бога Отця.

У композиції ікони об’єднані дві теми: «Коронування Богородиці» та «Непорочне зачаття Діви Марії». Під Її ногами зображена земна куля, яку обвиває змій з яблуком у пащі, як алюзія на слова Старого Заповіту: «І сказав Господь Бог змієві:…проклятий ти…і ворожнечу покладу між тобою і між жінкою…» (Бут. 3:14, 15). Змій символізує спокусу і гріхопадіння, тому Діва Марія, згідно вчення католицької церкви, є визволителькою роду людського від гріха Єви.

Джерело: Музей волинської ікони