Ікона «Христос у дискосі» XVIII ст.

Походження: передана до музею у 2012 р. з м. Костопіль Рівненської обл.
Реставрація: Львівська філія ННДРЦ України., 2015 р. Л. Корніцька-Пенкова.
Матеріал, техніка: полотно, олія.

Ікона даного сюжету єдина у колекції музею і є рідкісною на теренах Волині, у той час як інші образи євхаристичного спрямування є досить поширеними. У світовому образотворчому мистецтві та іконописі страсні та євхаристійні сюжети набули широкої популярності завдяки поширенню літературних творів, заснованих на апокрифах, які містили подробиці з життя Ісуса Христа. Від XVII ст. в Україні на подібні новації відреагувала гравюра, книжкова і аркушева. Іконографічним джерелом іконописцю найімовірніше слугував естамп «Кров Христа» авторства одного з трьох відомих фламандських братів граверів Ієроніма Вєрікса (1553-1619).

Визначення «Христос євхаристійний», «Кров Христова» цілком підходять до волинської ікони XVIIІ ст. «Христос у дискосі», у якій художньо втілені ідеї страстей і євхаристії. Спас зображений у блюді круглої форми, яке наповнене кров’ю як вином у потирі під час таїнства. Блюдо асоціюється з дискосом на який покладається хліб, як символ тіла Спасителя і потиром, у який стікає кров Спасителя з ран на руках і ногах.

Драматичність сцени підкреслюють домінуючий червоний колір, а також динамічна постать Ісуса Христа. Подача постаті Ісуса (вигин тіла, опора на праву ногу і зігнута ліва нога, постановка кістей рук і пальців), сяйво за головою, спосіб укладання складок тканин на завісі і стегновій пов’язці, присутність двох чаш, у які стікає кров з ран на руках Ісуса, асоціюються з гравюрою-зразком. Лик Спаса позбавлений виразу тілесних мук і страждань, він спокійний, має легкий рум'янець і високе чоло, яке покриває терновий вінець. Руки Ісуса розведені, з ран на долонях стікають краплі крові. Якщо схрещені руки святих на іконах виражали знак смирення, то таке положення рук Спаса підкреслює його відкритість і готовність йти до людей, несучи їм правду спасіння: права рука повернута вниз на знак засудження грішників, ліва піднята вгору на знак виправдання праведників. Позиція розведених рук підкреслює ідею воскреслого Ісуса Христа.

У верхній частині ікони – завіса червоного кольору, яка може мати кілька тлумачень: значення завіси передвівтарної перегородки, що закриває вхід у святилище, а на початках становлення церкви закривали і престол; символ завіси, яка розірвалася надвоє у храмі в момент, коли Ісус помер на хресті (Мт. 27,51; Євр.10, 20). Згідно Протоєвангелія Якова для завіси у храмі Богородиця пряла пурпурову і багряну нитки, вже вшановуючи пролиту Сином кров. Два ангели з миловидними ликами виражають глибоке співчуття та невимовну скорботу за страждання Спасителя. Білі крила, білі хмари, біле оперезання символізують чистоту їхніх помислів і непорочність присутніх. Ангели тримають потири, у які стікає кров з ран Ісуса Христа на руках. Від постаті Спасителя відходить жовте сяйво, що виокремлює фігуру Христа та підкреслює Його божественну природу. Ікона «Христос у дискосі» є наочним прикладом пошанування Сина Божого у його земному житті, його заповідей людям і віри у Воскресіння праведних душ.

Джерело: Музей волинської ікони