Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Календар
Головна » 2020 » Квітень » 14 » З колекції Музею волинської ікони: «Спас у Славі»
08:33

З колекції Музею волинської ікони: «Спас у Славі»

Закрити баннер

У збірці Музею волинської ікони особливе місце належить іконам «Спас у Славі» першої половини (старі музейні фонди) та середини XVI ст. (с. Пілганів). Дві найдавніші пам’ятки репрезентують особливу іконографічну програму, своєрідний богословський трактат, виконаний за допомогою фарб та символічної мови композиції.

В українському сакральному мистецтві ця тема розвинулася протягом першої половини XV ст., а у XVI ст. отримала свій довершений вигляд в іконописі Волині та Галичини. В іконостасах «Спас у Славі» займав місце у нижньому, намісному ряді та був парним до образу Богородиці Одигітрії. Відповідно до назви, в іконі представлений Христос Вседержитель, що сидить на троні в оточені небесних Сил. Джерелом для подібної іконографії стали рядки з «Одкровення Іоана Богослова» (4: 1-4): «…і ось престол стояв на небі, і на престолі був Сидячий. І цей Сидячий виглядом був подібний до каменя яспису і сардісу…», книги пророків Єзекиїля (1:4–28) та Ісаї (6:1–4).

Традиційно, малярі створювали композицію на поєднанні двох основних кольорів, червоного та синього. Вседержитель зображений на тлі червоного квадрату чи ромбу, на який послідовно накладені синій овал і червоний ромб. Це символізує єднання у Христі антиномічних начал: милості і істини, вогню Духа і води Живої, його божественної і людської природи т. п. Червоний нижній квадрат символізує землю – чотирикутник завжди прочитується як земна фігура (чотири сторони світу, чотири стихії). У його кутах зображені символи євангелістів – в чотирьох сторонах землі проповідувалося Євангеліє. Синій овал символізує небесну сферу, світ безплотних сил чи ангельських чинів. Він ніби затканий ангельськими голівками з крильцями, це все є зображенням небесної ієрархії. Підніжжя престолу Христа з колесами і крильцями також є втіленням небесних Сил. Червоний ромб, у який вписана постать Вседержителя, символізує вогонь, що сходить з небес. Трон, на якому Він возсідає, є малопомітним, виділений лише легко окресленими темними та білильними лініями. Правою рукою Христос благословляє, лівою притримує відкриту книгу з євангельським текстом. На двох волинських іконах тексти дещо різняться, хоча походять з єдиного джерела – Євангелія від Матвія. На іконі з с. Пілганів Луцького р-ну автор подає розгорнутий текст: «…Рече Господь учеником своїмь: вся мні предана суть Отцемь, і нікто не знаєть Сина, токмо Отець, і нікто Отця не знаєт, токмо Син і єму же аще волить Син открити: прийдіте к мні…». Це уривок з Євангелія про те, як Христос вибравши собі учнів, послав їх на служіння зі звісткою про наближення Царства Небесного. Звертаючись до них з напутнім словом, Христос прославив Бога-Отця і найтісніший зв’язок Отця і Сина.

Дві ікони однакові за іконографічним та символічним змістом, але різні за рівнем виконання. «Спас у Славі» першої половини XVI ст. належить до спадку народного маляра та вирізняється художньо-образним вирішенням. Масивна постать Христа з дещо завеликими стопами і по особливому виконаному, «архаїзуючого» типу ликом, є домінуючою у композиції. Традиційні геометричні форми: овал та ромб – диспропорційні. Незвичний колір одеж Христа – фіолетово-бордовий хітон та світло-зелений гіматій, а також оригінальної шестикутної форми підніжок трону відносять цей образ до самобутніх творів народної традиції.

Високою майстерністю виконання відзначається ікона середини XVI ст. з с. Пілганів Луцького р-ну, в окремих деталях якої можна побачити певну спорідненість з більш давніми образами. Те ж положення широко розведених стоп, низько опущені плечі, довгий хітон з вузьким фігурним клином гіматію.

Привертає увагу характер лику Спаса з великими виразними очима та міцно стиснутими вустами; вираз обличчя самозаглиблений, наповнений особливою «духовною просвітленістю». Багато уваги майстер приділяє декоративним деталям твору. Він ретельно виписує масивний, прямокутний, з вигнутим півколом опертям та двома довгими і вузькими подушками на сідалищі, трон. Золочений німб Христа прикрашений тисненою різьбою з рослинним орнаментом. Сама його постать виглядає дещо тендітною та легкою у порівнянні з твором народного маляра першої половини XVI ст.

Ці давні твори анонімних волинських іконописців складають одну з яскравих сторінок з історії мистецтва нашого краю.

Джерело: Музей волинської ікони

Переглядів: 379 | Додав: administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz