Ікона «Богородиця Одигітрія».
XVIІ ст.

Походження: Успенської церкви с. Твердині Локачинського р-ну. Експедиції Волинського краєзнавчого музею 1982 р. Реставрація: 2005 р., майстерня ВКМ, П. Петрушак, А. Чабан.

Матеріали і техніка: дошка (3) липова, шпуги (2) наскрізноврізані, левкас, темпера, гравіювання, золочення, сріблення.

До музею ікона потрапила під записами 1863 р., про що свідчив напис у нижній частині живопису. По завершенні реставраційних робіт, розпочалися дослідження іконографії та живописного стилю пам’ятки, яка розміщена в експозиції музею.

Тема Богородиці Одигітрії є однією з найдавніших і найшанованіших у давньому мистецтві країн як східного так і західного християнських обрядів. Цей іконографічний тип є водночас найпоширенішою версією Богородичних ікон в Україні та зокрема на Волині. Іконографія ряду зображень Богородиці Одигітрії XVIІ ст., написаних волинськими майстрами, як й ікона з Твердинь, мають спільні характерні особливості: голова Богородиці покрита серпанком під мафорієм, вона підтримує Дитя, високо піднявши ліве передпліччя, видається, що Ісус сидить не на руці Діви, а на тканині мафорію. Його стопи змальовані поруч одна одної, правиця піднята до шиї, а ліва рука вільно лежить на колінах. Ісус зображений у довгій сорочечці, перепоясаній червоним поясом, зав’язаним бантиком та гіматії, накинутим на ліве плече. Волинський іконописець лаконічно та майстерно, з відтворенням матеріальності, моделює відливи бганок темно-коричневого оксамиту у мафорії Богородиці. Гармонійним коричневим кольором виписаний гіматій Ісуса, асист якого зроблений рідкісним способом – твореним золотом з пензля. З особливою майстерністю виконані лики, які ніби випромінюють світло – виразні та ліричні, з ідеально правильними рисами.

Можливо, іконографічним джерелом для автора пам’ятки, стала ікона Богородиці з Мстиславового храму у Володимирі-Волинському, подарована місту в кінці ХV ст., а з XVIІ ст. вона стала шанованою як чудотворна Братська.

Джерело: Музей волинської ікони