7 травня 2014 року у Музеї волинської ікони відкрилася виставка „Царице Миру, молись за нас…”. На виставці представлені більше 50 ікон Богородиці XVII-ХХІ ст. з колекцій Музею волинської ікони, Митрополита Волинського і Луцького УПЦ Ніфонта і Митрополита Луцького і Волинського УПЦ КП Михаїла.

   Відкриття відбулося в урочистій невимушеній обстановці. Виставку відкрив директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, який представив почесних гостей і учасників заходу. З словами вітання виступили перший заступник голови Волинської держадміністрації Сергій Кудрявцев та заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик. Про особливе пошанування Богородиці у православній традиції та її чудотворних ікон на Волині сказав у своєму слові Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл. Єпископ Володимир-Волинський УПЦ КП Матфей передав до музею поховальні хоругви, які знаходились у зруйнованому за радянських часів храмі на Вишкові, та побажав колективу музею нових цікавих експозицій. Завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва представила виставку, наголосивши на актуальності теми, адже Богоматір завжди і сьогодні з нами, Вона веде нас шляхом Спасіння, духовного зцілення, миру, любові і добра.

   Експоновані на виставці волинські ікони XVII- XVIIІ ст. належать до типу Одигітрії (грец. – провідниця до спасіння), що представляє поясне зображення Богородиці з благословляючим маленьким Ісусом Христом. Серед варіантів цього образу вирізняються Богородиця Державна і Коронування Богородиці.

   Ще один іконографічний тип зображення Богородиці – Елеуса (грец. – милостива). Це найбільш ліричний образ, що передає ідилію Матері і Сина. Його інтерпретація втілена у іконах Почаївської Богородиці. Образи Богородиці та Ісуса Христа на волинських іконах приваблюють особливою миловидністю і теплотою, простотою і щирістю.

   Українські хатні ікони ХІХ ст. різного рівня художньої майстерності є важливою складовою українських народних традицій. Вони демонструють яскраві зразки самобутньої національної культури та допомагають у визначенні національної ідентичності.

   Давні образи Богородиці стали джерелом натхнення для багатьох сучасних митців – іконописців, вишивальників, різьбярів. Переосмислення цієї теми можемо бачити на представлених на виставці іконах ХХ-ХХІ ст., що виконані у техніках темперного іконопису на дошці, олійного малярства, шовкографії по дереву і пластику, інтарсії, шиття бісером і люрексом, аплікації соломкою. Сучасні майстри опираються на давні традиції, використовуючи дошку під основу, гравіюючи тло ікон стилізованими рослинними орнаментами, накладаючи сусальне золото, прикрашаючи емалями, карбованими і штампованими металевими окладами. Втім, кожен з авторів по-своєму переосмислює та інтерпретує образ Богородиці.

   Експонати виставки яскраво демонструють істинність християнської віри і потужний творчий потенціал давніх та сучасних українських майстрів, відкриваючи світу українську цивілізацію і українську ментальність.

Джерело: Музей волинської ікони