Великдень – одне з найголовніших православних свят і одне з найулюбленіших. Цей день хочеться провести радісно, світло, душевно і по-домашньому. Саме по-домашньому відзначали Великдень Косачі. До нього готувалися по-особливому. В господі прибиралось, пекли паски, розписували писанки…

На одному з аркушів збірки «Украинский народный орнамент: вышивки ткани, писанки. Киев, 1876». Олена Пчілка розмістила кольорові замальовки 22-х традиційних писанок і одну дряпанку. На семи з них – космогонічна тематика, сім представляють рослинну символіку, одна – воду, дві з геометричним орнаментом. Відтворена на яйцях колекція писанок є надбанням Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Зі спогадів Оксани Старицької-Стешенко про свою подругу Лесю Українку: «розписувала писанки здебільшого квітами, які вона надзвичайно любила. Її писанки були ніжні, тендітні, без яскравих фарб. Іноді малювала вона на яєчках і ніжні арабески власного витвору. У мене дуже довго переховувалась писанка, яку Леся подарувала моїй дочці. На ній було намальовано ніжні лілеї. Мені завжди здавалось, що ці лілеї - прообраз самої авторки».

Писаноки з фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки

У родині було традицією вітати друзів, родичів та один одного великодніми листівками. Оригінал однієї з таких листівок, яку Маруся Собіневська (вихованка прийомних батьків Климента Квітки) надіслала Лесі Українці знаходиться у фондах музею.

Джерело: Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки