Спогади, листування, художні твори Лесі Українки та Олени Пчілки, як ніщо інше, допомагають проникнути в реальний світ Косачів, дізнатися про сімейні традиції, відзначення родинних та релігійних свят.

   В епістолярії родини є згадки про релігійні свята: Великдень, Різдво, Зелені Свята, Свято Юрія,Чесного Хреста, Собор, Страсть, Масляна, День покути… З-поміж цих свят родина найбільше любила і відзначала – Різдво і Великдень. Народження і Воскресіння Христа!.. Великдень – найсвітліше свято. До нього готувалися по-особливому. В господі прибиралось, вичищалось. Пекли паски, розписували писанки, вся сім'я намагалась зібратися разом. Сама Леся Українка любила і уміла пекти мазурки. Так в листі від 26,27 квітня 1900 року з Києва сестрі Ользі писала: «Ходила я і на базар, пекла мазурки…». В цьому ж листі вітається: «Христос Воскрес!» У своїй книзі «Леся Українка. Хронологія життя і творчості, сестра Ольга писала: «Весною перед Великоднем, мати одержала Лесиного листа і спішиться послати рецепта на паску….Святкувати будуть у Києві, батько приїде до Києва на свята. Мати перед святами поїде до Колодяжного і там усе напече, бо в Києві нема печі і Марися сама не справиться». Косачівські діти розписували Великодні яйця.

   У родині було традицією вітати друзів, родичів, одне одного великодніми листівками, теплими рядками листів.

   16 квітня у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбулося святкове дійство «Великдень у Косачів» за участю вихованців талановитої виконавиці автентики Тетяни Ціхоцької з Луцька – гурту «Жайворонок». Діти із символічними птахами у руках, у яскравих українських строях, співаючи і танцюючи, як, бувало, за часів проживання Косачів у Колодяжному «зустріли» весну.

   А гурт «Ластівки» Луцької музичної школи №1 ім. Ф. Шопена під керівництвом Марії Лукач виконали саме ті веснянки, які Леся Українка та її сестра Ольга власноручно записали у Колодяжному в спеціальному зошиті, оригінал якого ретельно зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. Особливість виступу була у поєднанні почуття світлості Христового Воскресіння, радості весняного оновлення у природі і надії на нові, щасливі і мирні відносини у суспільстві.

Джерело: Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки