19 червня у відділі природи Волинського краєзнавчого музею відбувся ботанічний практикум для студентів Луцького педагогічного коледжу «Гербарій: історія, створення та значення для вивчення і збереження флористичного різноманіття».

Студенти прослухали лекцію завідувача відділу природи Тетяни Тищенко про історію виникнення гербарію, класифікацію флористичних колекцій, їх значення у становленні та розвитку ботаніки. Були продемонстровані різні за призначенням гербарії із фондів Волинського краєзнавчого музею – навчальний, науковий гербарій вищих рослин, бріологічний (мохів), ліхенологічний (лишайників), а також найстаріший гербарій болотних рослин, якому понад сто років. У експозиційному залі «Рослинний світ Волині» учасники заходу мали нагоду помилуватись об’ємним гербарієм, який використовується для оформлення природничих музеїв та відділів природи краєзнавчих музеїв.

Молоді науковці познайомились із перлиною природничої колекції музею – гербарієм Стефана Мацко, зібраного на Волині та Південному Поліссі у 30-х роках ХХ століття.

Гербарій складається з 3385 гербарних зразків, що належать до 7 відділів, 8 класів, 54 порядків, 137 родин, 485 родів та 1058 видів. З яких 3075 аркушів судинних рослин, 240 лишайників та 70 мохів. Молоді люди мали змогу побачити рідкісні, зникаючі та реліктові рослини, зібрані С. Мацко та Й. Панеком 80 років тому: зозулині черевички, гудайєру повзучу, любку дволисту, горицвіт весняний, булатку червону, молочай волинський, смілку литовську, плющ звичайний, червонокнижний лишайник лобелію легеневу та інші унікуми гербарної колекції музею.

У практичній частині ботанічного уроку студенти вчились мистецтву гербаризації рослин, використовуючи спеціальне обладнання – гербарні папки та сітки-преси, «сорочки» і «прокладки» для рослин. Отримали вони і домашнє завдання – висушити рослини і помістити їх на гербарних аркушах уже у стінах свого навчального закладу. Завершальний етап практикуму – прикріплення висушених заздалегідь співробітниками музею рослин на гербарних листах та заповнення етикеток. З цим завданням студенти справились на відмінно.

Від початку виникнення у ХVІ столітті й до нашого часу гербарій залишається унікальним та незамінним першоджерелом вивчення рослинного світу. Загербаризована рослина зберігає всі морфологічні та анатомічні ознаки свіжої рослини і завдяки цьому може служити об’єктом наукових досліджень. Оскільки фотографії та малюнки не відповідають даним умовам, а, значить, альтернативи гербарним зразкам немає. Значення гербаріїв зростає, зважаючи на прогресуючу трансформацію природної флори, масове вимирання аборигенних видів та розселення людиною нових. Саме тому музейний ботанічний урок-практикум пройшов під девізом «Гербарій має перевагу над усяким зображенням і необхідний кожному вченому-ботаніку». Ці слова належать засновнику цієї науки, її «батьку», автору бінарної назви (рід, вид) рослин, знаменитому швецькому вченому Карлу Ліннею.

Підсумував музейний практикум диспут на тему «Чому «гербарій має перевагу над усяким зображенням і необхідний кожному вченому-ботаніку» (Карл Лінней – «батько» ботаніки)?».

Гербарій є основою для всебічного вивчення флористичного складу певних територій, написання ботанічних книг – «Флор» та «Визначників видів» (демонстрація книг «Флора СССР», «Визначник рослин УРСР» та ін.)

Гербарій дає порівняльний матеріал для оцінки зміни флори під впливом людини і кліматичних змін.

Гербарій – колекція плоскопресованих висушених і прикріплених до аркуша паперу рослин. Загарбаризована рослина зберігає всі морфологічні та анатомічні ознаки свіжої рослини і завдяки цьому може служити об’єктом наукових досліджень. Оскільки фотографії та малюнки не відповідають даним умовам, а, значить, альтернативи гербарним зразкам немає. Причому значення гербаріїв зростає, зважаючи на прогресуючу трансформацію природної флори.

Гербарний зразок – це унікальне і неповторне першоджерело в історичному, географічному і таксономічному розумінні, адже немало видів або їх окремі популяції уже знищені в тих місцях, де були зібрані.

З розвитком науки, її технічного оснащення, стає можливим черпати з гербарного зразка все нову і нову інформацію.

Наукові технології старіють. Гербарні фонди не старіють, вони продовжують видавати інформацію уже впродовж кількох століть.

Фото Л. Максимова