9 вересня у Волинському краєзнавчому
музеї відбувся вечір-портрет Наталії Ужвій «Я просто жила цим життям» (до 115-ї
річниці від дня народження) із циклу «Відомі жінки Волині».
На вечір було запрошено народну
артистку України Людмилу Іванівну Приходько, яка поділилася спогадами про
видатну актрису, про особисті зустрічі з нею у Києві та на Волині, коли Н.М.Ужвій
відвідувала рідний край з гастролями.
З матеріалами виставки «Я просто жила
цим життям» познайомила присутніх учнів Волинського державного училища культури
і мистецтв імені І.Стравінського та студентів Луцького інституту розвитку
людини Університету «Україна» науковий співробітник відділу новітньої історії
Олена Дубень. На виставці було представлено чимало цікавих експонатів, серед
яких – автобіографія, копії особистих документів, трудова книга, буклет
«Поетеса української сцени», виданий до 100-річчя від дня народження Н.М.Ужвій,
світлини Наталії Михайлівни у сценічних образах, програми спектаклів та вистав,
книги з фондів Волинського краєзнавчого музею.
Довідково:
Народилася Наталія Михайлівна Ужвій у
м. Любомлі на Волині. До 1912 року сім’я Ужвій жила в робітничому селищі
Брудно, поблизу Варшави. Тут Наталія Ужвій отримала освіту – спершу в
залізничному, згодом у міському дворянському училищі. З 1915 року вчителювала у
селах на Волині й Полтавщині.
 З 1918 року брала участь у виставах
аматорського драматичного гуртка в Золотоноші (тепер Черкаська обл.), який з
1922 року було перетворено на пересувний театр при Наркомосі УРСР. У 1922-1928 роках
– актриса Першого театру УРСР імені Т.Г.Шевченка в Києві (її першим учителем
був І.Мар'яненко), у 1925-1926 роках – Одеської «Держдрами» (тепер Одеський
український музично-драматичний театр імені В. Василька), у 1926-1936 роках –
Харківського українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка (до 1935 року
«Березіль).
Серед ролей 1919-1930 років – Оксана
(«Гайдамаки» за Т.Шевченком, інсценізація Л.Курбаса), Маклена («Маклена Граса»
М.Куліш), Оксана («Загибель ескадри» О.Корнійчука), Анжеліка («Хворий та й
годі» Ж.-Б.Мольєра), Седі («Седі» Моема і Колтона), Джулія («Змова Фієско в
Генуї» Шіллера). З 1936 року – актриса працює в Київському українському
драматичному театрі імені І.Франка, в якому зіграла багато ролей у п’єсах радянської
та класичної драматургії: Анна («Украдене щастя» І.Франка), Варка («Безталанна»
І.Карпенка-Карого), Ліда, Наталка Ковшик («Платон Кречет», «Калиновий гай» О.Корнійчука),
Устина Федорівна («Пора жовтого листя» М.Зарудного), Софія («Останні» М.Горького),
Беатріче («Багато галасу даремно» Шекспіра), ін.
З 1926 року знімалася в кіно, зіграла
ролі: Марини («Тарас Трясило», 1929), Горпини («Я люблю», 1935), Стехи («Назар
Стодоля», 1936) Уляни («Кармелюк», 1938), Олени Костюк («Радуга», 1943, премія
Оскар), Ярини («Тарас Шевченко», 1951), Анни («Украдене щастя», 1952), Наталки
Ковшик («Калиновий гай», 1953), Марії («Земля», 1954), Варвари («300 років
тому»), Ганни Золотаренко («Полумя гніву») всі – 1956 року. Матір Єсеніна
(«Співай пісню, поете…», 1971).
У 1984 році стала лауреатом Державної
премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка – за виконання ролей у виставах
останніх років на сцені Київського українського драматичного театру імені І.Франка.
Фото Л.Максимова
|
