27 серпня о 18.00 год. Музей історії Луцького братства – відділ Волинського краєзнавчого музею, запрошує відвідати народні читання на тему «Старосвітське кохання або шлюбна стратегія минулих літ». Лектор – Олена Бірюліна, провідний науковий співробітник, завідувач відділу Волинського краєзнавчого музею. Під час зустрічі діятиме виставка окремих музейних творів живопису, скульптури, графіки і писемних джерел. Впродовж акції можна буде ближче оглянути приватну колекцію стародавніх перснів і поспілкуватись з її власником – п. Геннадієм Гульком.
У стінах старовинного братського монастиря, в камерній атмосфері колишньої монастирської келії поговоримо про основи шлюбної політики у давні часи, розглянемо сюжети з життя відомих волинські пар. Разом з’ясуємо, чи є різниця в мотивах створення сім’ї у минулому і тепер. Поговоримо і про демографічні реалії Волині у найскладніші для неї часи, а також про значення деяких розмовних слів, що походять з моторошних буднів нашого минулого, але їх первісне значення толерантні українці встигли призабути.
У Римі на королів Русі коронують подружжя – князя луцького Ярополка Ізяславича і німкеню Куніґунду-Ірину. Мініатюра Трірського Псалтира 1078-1087 рр. (Національний Археологічний музей, м. Чівідале, Італія)
ПІД ЧАС ЧИТАНЬ РОЗГЛЯДАТИМУТЬСЯ ТАКІ ПИТАННЯ:
- Політична і матеріальна доцільність – домінанта шлюбної стратегії середньовічної доби. Чи були виключення?
- Посаг, вено, потомки, верность, зрада – зі словничка задокументованих понять у технології укладання шлюбів.
- Як Церква стояла на сторожі шлюбу?
- Особливості психо-емоційного стану населення в умовах постійної небезпеки або як українці виробляли свій «захисний панцир»?
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ СЮЖЕТІВ ДЛЯ ВИСВІТЛЕННЯ:
- Шлюбна мозаїка князівської доби: Святослав Ігоревич і князівська служниця Малуша, Володимир Святославич і непокірна княжна Рогнеда, Ярополк Луцький і дружина – німкеня, Володимир Мачушич – князівський син зрадливої боярині, князь-філософ Володимир Василькович і його вдова-черниця.
Фрагмент мініатюри. Корони на Ярополка і Куніґунду покладає сам Христос, а підтримують молоде подружжя св. Петро і Богородиця.
- Кохання і холодний розрахунок в історії роду Радзивілів.
- «Каждий муж єсть старшая голова жонє своєй», або жінки – заручниці: Ганна Монтовт, Галшка Острозька і ... множество волинського жіноцтва.
- «Почеревчизна» і «переступництво закону Божого»: два задокументовані на Волині приклади боротьби з «вільними» шлюбами.
- Демографічна ситуація епохи природних і штучних катаклізмів, або особливості відтворення населення на історичних прикладах Волині.
Нагадаємо, що подібні зустрічі на базі Музею історії Луцького братства – відділу обласного музею, проходять в рамках нового проекту «Музей – громаді», – проекту, що виник цьогоріч через бажання перетворити музей на місце спілкування. Хтось запитає, чи є потреба в такі драматичні для України дні зустрічатись з нагоди цілком мирної теми, і то аж такої, що є антиподом війни? Переконані, якби громадяни зналися на своїй історії та традиціях, то триваючу нині війну важче було б нав’язати.
Подібну форму роботи з дорослим населенням, яку в сучасній музейній термінології можна прирівняти до публічних лекцій, у позаминулому столітті проводили наші попередники – луцькі братчики, які влаштовували народні читання на історичну тематику. Наші перші народні читання успішно пройшли навесні цього року. Тоді мова йшла про литовську добу на Волині. За побажаннями відвідувачів зустрічі вирішено призначати на вечірні години. Тоді ж народилась ідея проводити сезонні читання. Наступну музейну зустріч восени є плани присвятити українському воїнству, його традиціям і героям.
Лекція тривалістю 1,5 год. розрахована на 20–25 учасників з числа дорослого населення. Просимо зголошуватись до участі в читаннях за тел. 72-33-71.
Музей історії Луцького братства – відділ Волинського краєзнавчого музею ,розташований в Старому місті по вул. Йова Кондзелевича 5.
Олена Бірюліна,
провідний науковий співробітник
Волинського краєзнавчого музею,
завідувач Музею історії Луцького братства
|