 У Колодяжненському літературно-меморіальному музеї
Лесі Українки діє персональна виставка української мисткині Лариси Іванової „Чисті
тони палітри”.
Ще на початку свого творчого шляху к мистецтві
Лариса Іванова виявила себе як митець ліричного звучання і залишається вірною
цій тональності.
Народилась художниця в селі Безбородькове, що на
Дніпропетровщині. У повоєнні роки навчалася у Дніпропетровському художньому
училищі. Потім було навчання у Київському художньому інституті в 1956-1956
роках в майстерні книжкової графіки професора І.Плещинського. У 50-ті роки у
мистецтві художниці простежується вплив композиційних, пластичних, образних
принципів живописної картини, живописної графіки. В 60-70 роках, перебуваючи в
Кемеровській області, спілкувалася з цікавим народом – щорцями. Їх звичаї,
характери, типи стали ще однією сторінкою творчості талановитої художниці. Людина,
середовище її буття – основна тема творчості Лариси Іванової.
Та найбільше знаною Лариса Іванова стала завдяки своєму таланту
художника-ілюстратора. Вона переконливо тонко
передає сутність і дух творів українських класиків для дітей. Нею були
проілюстровані твори Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Івана Франка, Павла
Тичини, Наталі Забіли, Олени Пчілки, Лесі Українки та багатьох інших авторів.
Поезія Лесі Українки для дітей в особі Лариси
Іванової знайшла натхненного інтерпретатора. Мову поезії художниця переклала
мовою кольорів і ліній. Вона трічі ілюструвала казку „Лілея” (1963, 1978,1991),
щоразу ставлячи нові акценти, змінюючи пластику художньої мови. У 80-их роках
створила ілюстрації до книг „Мамо іде вже зима”, „Пісенька весняної води”,
„Плине білий човник” Лесі Українки.
Портрет – ще одна грань таланту Лариси Іванової.
Вона малювала своїх рідних, друзів, знайомих у різних куточках України, а також
графічні та живописні портрети видатних постатей культури та історії – Олени
Пчілки, Г.Світличної, О.Кобилянської, Лесі Українки.
Образ Лесі Українки проходить через всю творчість
Лариси Іванової. Ще 1978 року художниця виконала кольорову літографію „Леся і
Мавка”. Друк на два кольори дав можливість передати багато переливів зеленого і
тепло-коричневого тонів.
Триптих „Лесині весни”, в якому поетеса постала у
різному віці, художниця виконала у техніці акварель. Це її улюблена техніка, бо
дає можливість досягти прозорості, сріблястості. Вона тепла, лірична, вишукана.
Твори Лариси Іванової. запам’ятовуються, бо
художниця має виражені риси індивідуального стилю, в якому естетично виразно
простежується прагнення до гармонії. Щирість та емоційність в мистецтві – для
неї найважливіший принцип.
|