4 лютого 1880 року, 135 років тому, на Сумщині, у родині нащадків українських козаків, народився Климент Васильович Квітка − майбутній юрист, учений, видатний представник вітчизняної етномузикології, професор Московської консерваторії і засновник Кабінету народної музики, тепер Науковий центр народної музики імені К. В. Квітки, однодумець і коханий чоловік Лесі Українки.

   У Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відкрилася виставка, експонатом якої стала, серед багатьох, така раритетна книга з фондів музею як етнографічний збірник пісень, зібраних К. Квіткою, «Українські Народні Мелодії» (видавництво «Слово», Київ, 1922 р.). Про вагу книги у суспільстві говориnmся у передмові до неї: «Таке видання особливо потрібне тому, що попередніх видань такого роду вже давно немає на книжному ринку і майже нема в бібліотеках. Отже ознайомлення з українською народною музикою стало річчю надзвичайно трудною. Щоб удешевити збірник, Видавництво змушене обмежитися опублікуванням лише музичного матеріалу з найпотрібнішими поясненнями, опускаючи студії і ширші коментарі». З коментарями і нотами К. Квітки, записаними ним словами з уст Лесі Українки, виданою у Києві 1917 року, експонується збірник «Народні мелодії з голосу Лесі Українки» та репринтне його повторення у Луцьку 2006 року. З рідкісного в Україні збірника матеріалів «Климент Васильевич Квитка и актуальные проблемы этномузыкологии», виданого у науково-видавничому центрі «Московская консерватовия» 2009 року дізнаємося про діяльність К. Квітки в Московській консерваторії на основі опублікованих статей, перелік напрямів його наукових захоплень, про які робиться висновок: «Как видно из перечня тем, Климент Квитка последовательно проводил свою линию, направленную на широкое образование будущих музиковедов-фольклористов. В автобиографических заметках «Взгляд на мой фольклористический путь» он писал: «Самое трудное в научной деятельности − это неустанный, напряжённый самоконтроль над распределением времени и сил между различными и разнообразными направлениями». Эти слова относились к научным обязательствам Квитки, но их можно применить и к собирательской, и к педагогической деятельности учёного». Багатотомне видання «Українські народні мелодії» (Нью-Йорк, Українська Вільна Академія Наук у США, 1964 рік) великою мірою представлене записами К. Квітки. Двохтомник «К.В. Квітка. Вибрані статті», виданому 1985 року у видавництві «Музична Україна» знайомить з матеріалами, присвяченими народним думам, русальним, купальським,жнивним пісням, науковим записам дослідника.

   Особливий розділ виставки − добірка друкованих матеріалів з листів Лесі Українки до рідних, друзів; фотографій, які відповідають поетичній темі «…тепер уже Квіточка зовсім не може без когось жити, та і хтось близько того». Виставка цікава для тих, хто хоче глибше познайомитися з неординарною постаттю у культурному житті України, експонати можна подивитися зблизька, погортати сторінки друкованих видань (для роботи з раритетами потрібен окремий дозвіл).

Джерело: Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки