29 січня 2015 року у Волинському краєзнавчому музеї (спільно з Товариством польської культури імені Тадеуша Костюшка та Волинською державною обласною універсальною науковою бібліотекою імені Олени Пчілки) проведено тематичний вечір до 269-ї річниці від дня народження Тадеуша Костюшка – військового і політичного діяча Речі Посполитої і США, національного героя Польщі, США, Литви і Білорусі, організатора польського повстання 1794 року, учасника війни за незалежність США, почесного громадянина Франції, учня школи піарів у Любешові Волинської області.
У конференц-залі музею розгорнуто фотодокументальну виставку «Тадеуш Костюшко і Волинь». На виставці представлені матеріали з фондів Волинського краєзнавчого музею, Товариства польської культури імені Тадеуша Костюшка.
У заході брали участь Голова Товариства польської культури імені Тадеуша Костюшка у Волинській області Ніна Поремська, хор «Волинські пані» (керівник Тамара Грановська) та активісти товариства, громадськість міста Луцька.
Про життєвий шлях Т. Костюшка присутнім розповіла завідувач музею історії Луцького братства Олена Бірюліна.
Цікаву дискусію про маловідомі факти з життя Тадеуша Костюшка зініціював Василь Іщук, лікар, учасник музейного заходу.
Довідка:
Анджей Тадеуш Бонавентура Костюшко народився 4 лютого 1746 року у селищі Меречовщина (Меречевщизна) у Великім Князівстві Литовськім у складі Речі Посполитої (зараз – місто Косово, Білорусь) в сім'ї шляхтичів Людвіка Тедеуша і Текли Костюшків. Дитячі й молоді роки Т. Костюшка пройшли на українській етнічній території. З 1755 по 1760 рік навчався в колегіумі отців піарів у Любешові. 18 грудня 1765 року розпочав навчання у кадетському корпусі Варшавської лицарської школи в Казимирівському палаці. Впродовж 1769-1774 років Т. Костюшко перебував у Німеччині, Італії, згодом у Франції, де у Парижі як королівський стипендіат навчався у військовій Академії. У 1775 році Т. Костюшко виїхав до Америки, де спочатку в чині полковника, а потім бригадного генерала, брав участь у війні за незалежність. У березні 1794 року розпочалося Польське національно-визвольне повстання. Т. Костюшко прийняв командування національними збройними силами. В одній з битв був поранений і взятий у полон, а згодом відправлений в Петропавлівську фортецю у Санкт-Петербурзі. Після смерті Катерини II був звільнений Павлом I. Згодом Т. Костюшко виїхав до Америки, а у 1798 році переїхав до Парижу. 20 років жив в еміграції у Швейцарії. Помер Т. Костюшко у 1817 році в м. Солюр (кантон Золотурн), у 1818 році перепохований у Кракові в кафедральній усипальниці Королівського замку на Вавельському узвишші.
