11 квітня за ініціативою ООН в світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. У багатьох країнах 11 квітня, в Міжнародний день визволення в’язнів концтаборів, проходять зустрічі, покладання квітів на місця, де стояли мури таборів, та на могили загиблих в’язнів.

Друга світова війна завершувалась у Європі весною 1945 року перемогою над гітлерівською Німеччиною, командування якої в агонії приймало ще одне злочинне рішення – знищити в’язнів концтаборів. В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. У такій складній ситуації 11 квітня 1945 року в'язні найбільшого концентраційного табору Бухенвальду підготували й підняли збройне повстання – безпосередньо перед прибуттям американців. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті. Передові загони радянських і союзних військ, які визволяли місто, підтримали повстанців. Від неминучої смерті було врятовано майже сто тисяч полонених. Пізніше, до 30 квітня, були звільнені також в'язні Заксенхаузена, Равенсбрюка, Дахау.

Підраховано, що в Дахау, Бухенвальді, Освенцімі загинуло 12 млн людей із 30 країн світу. Серед загиблих було багато дітей. До армії колишніх в'язнів можна зарахувати й тисячі в’язнів радянських концтаборів.

11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку. За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів – громадяни Радянського Союзу.

Щорічно, до дня звільнення в’язнів нацистських концтаборів Волинський краєзнавчий музей проводив історичні години та відкривав виставки.

З нагоди цього дня у приміщенні музею відбувалися зустрічі колишніх в’язнів нацистських концтаборів з представниками обласної та міської влади. Зокрема, пропонуємо подивитися як це було у 2014 році:

У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігаються матеріали про волинян, котрі побували в концтаборах, зокрема, А.Бакулевича, П.Клінкевича, М.Мазура, О.Супруна, К.Зінчука та ін. Серед них речі сина волинського священника – Олега Штуля, який побував у концтаборі Заксенгаузен, згодом став редактором газети «Українське слово» в Парижі і очолив ОУН.

До 100-річчя від дня його народження у Волинському краєзнавчому музеї в 2017 році було відкрито виставку «Довге повернення в Україну»:

Музей також активно співпрацює з Луцькою міською громадською ветеранською організацією «Спілка в’язнів – жертв нацизму».

Відео UA: Волинь