12 травня у Волинському краєзнавчому музеї відбулась урочиста подія: передача Управлінням Служби безпеки у Волинській області у фонди музею на постійне зберігання двох колекцій – книжкової з 28-ми предметів та археологічної з 452-х одиниць з одночасною презентацією обох колекцій на виставках. Акцію заплановано і проведено в рамках відзначення професійного свята – Міжнародного дня музеїв. Акти прийому-передачі підписали начальник Управління СБУ у Волинській області полковник Фелонюк Ю.В. та головний хранитель Волинського краєзнавчого музею Пушкар Н.Ю.

З переданими колекціями присутніх познайомили Пушкар Н.Ю. та провідний науковий співробітник Корецька О.П.

Після затримання на території митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС громадянина С., який зробив спробу перемістити через державний кордон України з приховуванням від митного контролю «предметів з ознаками старовини» (попереднє визначення), їх було передано для проведення експертизи головному судовому експерту з мистецтвознавчих та психологічних видів досліджень Волинського НДЕКЦ МВС України Кравчуку М.В., також присутньому на церемонії передачі.

Детальне вивчення переданих матеріалів дало експертові підставу кваліфікувати їх як колекцію (систематичне та тематичне зібрання предметів або їх фрагментів, відібраних за певними ознаками, які зібрані разом та в сукупності складають єдність та цілісність, незалежно від культурної цінності кожного з них). Усередині великої збірки викопних знахідок з 452-х предметів сформовано кілька тематичних груп, найбільшими з яких є колекції:

• Пряжок-застібок металевих ІХ – ХІІІ ст., – овальних, круглих, прямокутних, квадратних – 108 од.;
• фрагментів кінської збруї ІХ – ХІІІ ст. (пряжки та їх деталі), виготовлених з бронзи – 61 од.;
• предметів філобоністики (колекціонування гудзиків) військового та цивільного призначення, – від Київської Русі до початку ХХ ст. – 75 од.;
• фібул бронзових та їх фрагментів V – ХІ ст.; кілька з них є унікальними, – 51 од.;
• наконечників стріл ранньоскіфського періоду VІІ – ІІ ст. до н.е. та періоду середньовіччя ІХ – ХІІІ ст. – 32 од.;
• прикрас – перснів та їх фрагментів (щитків) V – ХІ ст.; браслетів ХVІ - ХVІІ ст. – 72 од.

Крім вищезгаданих є й цікаві поодинокі знахідки: привіски-амулети, шпильки зооморфні бронзові, обереги, хрестик, складень тристулковий та інші. Унікальними є стилі (стило) – бронзові палички для писання на дерев’яних табличках, вкритих воском, епохи середньовіччя.

Наступним після передачі етапом стане вивчення й детальне опрацювання кожного предмета з колекції, адже необхідно підтвердити або спростувати деякі попередні висновки про наявність, наприклад, майстерні (або майстра), який виготовляв пряжки за єдиним зразком; про військові загони і формування деяких країн, які брали участь у збройних конфліктах на Волині у ХІХ – ХХ ст.; про те, де й ким могли використовуватись унікальні для музейної збірки писала (можливо, в одній із братських шкіл на Волині); яким племенам і народам належали оригінальні фібули тощо. Прикро, що легенди – паспорт, первинні дані про місце, обставини, час знахідки кожного предмета або групи однотипних артефактів – нині встановити майже неможливо, але, тим не менше, передана колекція є достойним поповненням музейного фонду.

Колекцію рідкісних видань ХVІІ – поч. ХХ ст., які мають високу історичну, культурну і мистецьку цінність, презентувала присутнім О. П. Корецька.

«Ежемесячные сочинения к пользе и увеселению служащие» – перший в Росії щомісячний науково-популярний і літературний журнал енциклопедичного характеру. Видавався з 1755 до 1764 року при Академії наук тиражем до 2 тисяч примірників; головним редактором був Г. Міллер. Ідея його створення належала Михайлові Васильовичу Ломоносову, який на початку 50-х років мав на меті організувати університет і створити журнал «для всіх» (головна концепція видання). Перший номер цього журналу навіть випереджає відкриття університету – січень 1755 року. Тут друкувались статті на теми економіки, торгівлі, літератури і мистецтва, багато перекладів. Публікувались Сумароков, Херасков, Тредіаковський та ін. Кілька разів назва видання змінювалась: в 1758 р. «Сочинения и переводы к пользе и увеселению служащие», в 1763 – «Ежемесячные сочинения и известия о ученых делах». Серед 17-ти примірників даного видання, переданих до музею, є перший випуск журналу за січень-квітень 1755 року.

Ще одне рідкісне видання – книга «Язык», видана в Санкт-Петербурзі при Імператорській Академії Наук. Перше видання здійснено у 1761 р. Воно присвячене мистецтву розмови, бесіди, полеміки. Автор – Сергій Савич Волчков (1707-1773) – перекладач, директор Сенатської друкарні.

Видання середини ХІХ ст. – «Записки русских людей. События времен Петра Великого» (С-П., 1841). Укладач книги – Іван Петрович Сахаров (1807-1863) – відомий російський етнограф, археолог і географ. До половини ХІХ століття ім’я Сахарова та його видання були дуже популярними, його праці – авторитетні джерела для наукових і літературних досліджень про народності, які населяли Росію.

До видань початку ХХ-го століття належить «Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества. Том 16-й. Труды Харьковской комиссии по устройству ХІІІ Археологического съезда в г. Екатеринослав. Изданы под редакцией проф. Е. К. Редина. Харьков. Типография «Печатное Дело», 1905». Книга містить статті з дослідженнями творчості Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського та інших.

Частину книг надруковано на папері з з філігранями, на деяких наявні маргінальні записи та провенієнції, в оформленні використано гравюри.

Усі книги мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення. Деякі з них піддавались первинній реставрації. Передана збірка доповнить колекцію старовинних книг цивільного друку у зібранні музею.

Н. Пушкар,
головний хранитель Волинського краєзнавчого музею
О. Корецька,
провідний науковий співробітник відділу фондів Волинського краєзнавчого музею

Фото – Л. Максимов