9 вересня о 16:00 у приміщенні Волинського краєзнавчого музею (Шопена, 20) відбудеться презентація двотомного видання «Спогадів про Лесю Українку» за участі авторки проєкту та відповідальної редакторки – літературознавиці, дослідниці життя і творчості родини Косачів, Тамари Скрипки. Модератор заходу – доктор філологічних наук Сергій Романов.

У програмі звучатимуть твори улюбленого композитора Лесі Українки Ф. Шопена у виконанні учнів відомого педагога Луцької музичної школи №1, заслуженого працівника культури України Ірини Вадимівни Циганкової.

Усі бажаючі зможуть придбати другий том «Спогадів» з автографом і зі знижкою.

Довідково:
Так склалося, що кілька родичів видатної української письменниці Лесі Українки опинилися у Північній Америці. Вони привезли зі собою і важливі для української історії архіви Лариси Косач. Унікальна колекція зберігається в архівах Українського Вільного університету у Нью-Йорку. Над вивченням та збереженням речей і документів вже чверть століття працює Тамара Скрипка, жінка яку запросила до США племінниця Лесі Українки аби упорядкувати та передати наступним поколінням пам'ять про видатну родичку. Про це у відео Голосу Америки:

«Спогади про Лесю Українку». Том І та ІІ. Авторка проєкту та відповідальна редакторка Тамара Скрипка. Видання Української вільної академії наук у США.

Перший том видання «Спогадів про Лесю Українку» (2017 р.) укладено за принципом родинної ієрархії – нестандартний і застосований вперше у вітчизняній мемуаристиці підхід. Це свого роду зведення фамільного архіву, яке не лише подає живий образ письменниці, а й розповідає історію великого і славного роду Драгоманових-Косачів у його традиціях, духовних цінностях, що передавалися з покоління у покоління. Родинний компендіум матеріалів, суджень і вражень показує особистість поетеси – цілісну, привабливу, представлену в живому історичному контексті громадсько-політичного, культурного життя України, побачену і змальовану в найрізноманітніших ситуаціях і під різними кутами зору – крізь призму сприйняття її рідними і близькими.

Серед тих, чиї голоси звучать у книзі, – мати Лесі Українки Ольга Косач (Олена Пчілка), рідні сестри Ольга Косач-Кривинюк, Ізидора Косач-Борисова, Оксана Косач-Шимановська, чоловік Климент Квітка, брат і сестри у других – Світозар Драгоманов, Лідія Драгоманова-Шишманова, Аріадна Труш, Оксана Драгоманова, братова Наталія Косач, племінниця Євгенія Косач-Мільська, дочка сестри у третіх Олена Садовська, вихованка названих батьків К. Квітки Марія Собіневська-Бешкурова. Головний акцент зроблено на оприлюднення маловідомих або друкованих уперше у повному обсязі (без лакун) спогадів про Лесю Українку.

У книзі подано унікальні фотоматеріали з фондів Музею видатних діячів української культури, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ та з приватних колекцій.

Другий том видання «Спогадів про Лесю Українку» (2021 р.) укладено з оповідей сучасників письменниці. Під однією обкладинкою зібрано спогади друзів, приятелів, колег і знайомих Лариси Петрівни Косач-Квітки (Лесі Українки), що відтворюють різні періоди її життя. У сув’язі свідчень митців, науковців, журналістів, громадсько-культурних і політичних діячів зафіксовано яскраві миті короткого, скромного й не надто багатого на події земного шляху великої людини. Через досвід і сприйняття сучасників, хоч і з різною мірою об’єктивності, а все ж розкривається характер, громадянська й творча позиція, особисті якості, своєрідність побуту визначальної постаті української культури. Завдяки поданим свідченням увиразнюється історико-літературний процес ранньомодерної доби, зокрема, що особливо прикметно, у специфіці взаємин митця з близьким оточенням і ширшою громадою.

У книзі вміщено праці, які в попередніх (совєтських) виданнях спогадів про Лесю Українки не друкувалися з ідеологічних причин. Передовсім це мемуари політичних еміґрантів – Дмитра і Наталії Дорошенків, В. О’Конор-Вілінської, М. Славінського, О. Моргуна, М. Садиленка, М. Розенбаума.

Кожен авторський матеріал супроводжується належним бібліографічним та історико-філологічним коментарем. Текстову частину книги доповнює ретельно дібрана іконографія, залучена з державних і приватних колекцій.