20 жовтня 2015 року о 15.00 год. у Волинському краєзнавчому музеї відбудеться презентація другого (виправленого і доповненого) видання книги Волинський Пантеон: Схід -2014 /Олександр Дем’янюк, Геннадій Гулько. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Луцьк: Айс Принт, 2015. – 132 с. Рецензенти: Харук Андрій Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарних наук Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів); Бундак Олена Анатоліївна, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри соціально-гуманітарних наук та суспільних відносин Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» (м. Луцьк).
Вона знову присвячена синам Волинської землі, які віддали своє життя, захищаючи незалежність і територіальну цілісність Української держави під час військового конфлікту на Сході України у 2014 році.
Авторами проекту «Волинський пантеон: Схід-2014» Олександром Дем’янюком і Геннадієм Гульком підраховано, що в зоні проведення АТО й у госпіталях у 2014 р. загинуло і померло 105 волинян. Натомість доля десятка волинських вояків залишається досі невідомою.
Відомості з відкритих інформаційних джерел свідчать, що Волинська область у співвідношенні числа загиблих до кількості населення очолює сумний список областей із найбільшими військовими втратами. Показовою є й інша статистика щодо загиблих волинян – їх соціальний стан. Немає в списках загиблих волинян дітей і родичів місцевого істеблішменту як владного, так і політичного. Небагато тут бізнесменів і працівників престижних професій. Якщо не враховувати військових із професійним статусом (офіцери і контрактники), то більшість загиблих волинян – це діти простого сільського і міського населення.
Викликає запитання стан популяризації сучасної військової героїки у засобах масової інформації серед молоді й школярів, їх виховання на прикладах життя та військового подвигу загиблих воїнів. Аналіз публікацій у місцевій волинській пресі переконує, що факти «забудькуватості» щодо окремих героїв притаманні багатьом районам. Вочевидь, не все можливе здійснено для популяризації їх героїчних вчинків місцевою владою, бібліотечними працівниками, педагогічними колективами шкіл тих населених пунктів, де проживали загиблі вояки.
Врахувавши частково згадані проблеми, автори, не відступаючи від змісту статей про загиблих воїнів у попередньому виданні, дещо змінили акценти інформаційного навантаження книги. Нині за основу взято документальні відомості про життя й загибель волинян, зазначено використані джерела.
Звичайно, що в цьому виданні про загиблих в зоні АТО не на всі запитання знайдено вичерпні відповіді. Дана праця має на меті спонукати до наукових дискурсів істориків, військових аналітиків, публіцистів-документалістів.
Книга адресована широкому загалу читачів і є свого роду наказом молодому поколінню захисників нашої Вітчизни бути готовим боронити Україну, ставити понад усе служіння своєму народові.
|