Нове видання поеми Олени Пчілки «Козачка Олена» (Луцьк: «Надстир'я», 2014, – 58 с.) буде презентовано 13 серпня ц.р. о 12.00 год. під час виїзного засідання Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України з нагоди 10-річчя Музею «Лісової пісні» у Нечимному. До книги ввійшло репринтне відтворення та осучаснений текст маловідомої поеми Олени Пчілки, написаної в 1883 році в с.Колодяжне на Волині і надрукованої в українському альманасі «Рада» (м.Київ) в 1884 році.
Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одружені Косач) – українська поетеса, прозаїк, драматург, публіцист, мемуарист, етнограф, фольклорист, видавець, журналіст, громадська діячка з активною національною позицією, член-кореспондент АН УРСР з 1925 року, сестра вченого, історика, політичного діяча Михайла Драгоманова, матір великої Лесі Українки і ще п'ятьох високоосвічених дітей. У рік 165-річного ювілею письменниці повернуто сучасному читачеві маловідомий твір − її поему «Козачка Олена», якою вона дебютувала у журналі «Рада» (Украинськый альманах на 1884 рокъ. Частына друга. Кіевъ. Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайлов. ул., соб. домъ.). Вийшло лише два номери журналу, за 1883 і 1884 рр., які підготувала і видала Олена Пчілка спільно з Михайлом Старицьким. Про історію створення поеми авторка розповідає в «Автобіографії»: «До часу проживання нашого в Колодяжному припадають перші мої спроби в поезії, але ніде я тих поезій не друкувала і вже геть пізніше зібрала я їх і видрукувала окремою книжечкою «Думки-мережанки». Та в Колодяжному проте ж оддала я вперше мій белетвір до друку. Було це так: на Різдвяні свята якось приїхали до нас із Києва Науменко і Трегубов. Поїхали вони з моїм чоловіком на полювання. А я в той час писала поему «Козачка Олена». Приїхали з охоти, і я прочитала цю поему Науменкові, мовляв, що я робила, коли їх не було. Науменкові поема сподобалась, і він її забрав із собою, щоб надрукувати в збірникові, який тоді проектувалось у Києві випустити. Та все ж не «Козачка Олена» перша надрукована, бо вмістили її в альманаху «Рада» через кілька років після того, а перед цим вже мої поезії було надруковано в «Зорі».
У поемі − синтез співзвучності природи і психологічного стану людини, історичної ситуації в Україні XVII ст. і відбиток її в долі маленького села, поєднання героїки і кохання… Автор майстерно використовує різноманітні художні засоби для розкриття теми та ідеї твору: описи явищ природи, пір року сприяють розвитку дії, діалоги і психологічні роздуми рухають сюжет, короткі строфи нагадують  народну пісню, естетизація народного вбрання підтверджує вислів Олени Пчілки з передмови до праці «Украинскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки»: «Яку треба мати повабу до краси!», наскрізний образ хустини, подарованої козачкою Оленою коханому, символізує людське життя, у якому не повинно бути боягузтва, зради Батьківщини. У творі поетеса виводить образи «нової» жінки, чоловіка, якого не утримають вдома дружинині сльози, який не ховається «край запічка того», селян, у котрих «одна розмова, про єдину справу, що обходила життя їх, та їх честь і славу». За художніми образами проглядається часточка історії України, коли сільська громада підтримала гетьмана Дорошенка у його прагненні захистити, за висловами з книги М. Аркаса «Історія України-Русі», «обездолену, поруйновану, спустошену і вилюднену через безперестанні війни Україну», «зібрати її усю докупи, а як пощастить, то й самостійною зробити».
 Поема друкувалася повністю лише один раз, у 1884 році. До нашого часу дійшли поодинокі екземпляри часопису, які, звісно недоступні сучасному читачеві. П’ять уривків: «Весна-красна», «Цвіту зміна», «Осінь», «Весілля», «Хустина», що увійшли до сучасних видань творів Олени Пчілки, не дають цілісного уявлення про сюжет. Повний текст поеми за новими вимогами орфографії та пунктуації, зі збереженням автентичності, підготовлений науковими співробітниками Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки Л.Мержвинською та Волинського краєзнавчого музею Н.Пушкар; ліворуч подається першодрук.
Твір актуальний і у наші дні, коли з новою силою постала проблема незалежності України, діяльності нового «Гетьмана», який би зберіг цілісність держави, підняв і примножив її міць, по-розумному налагодив відносини з іншими країнами. Щоб та кров, яка пролилася в Україні, була вже останньою.
Нове видання поеми Олени Пчілки «Козачка Олена» буде презентовано 13 серпня ц.р. о 12.00 год. під час виїзного засідання Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України з нагоди 10-річчя Музею «Лісової пісні» у Нечимному.
Любов Мержвинська
|