Майже сім десятків вчених, істориків, археологів, реставраторів, архітекторів, музейників, краєзнавців, мистецтвознавців, а також науковців з понад 20 університетів України, Білорусі та Польщі прибули на науковий форум. Із зазначеної тематики ними заявлено понад 50 доповідей.
Як модераторка першого пленарного засідання народна депутатка Ірина Констанкевич подякувала усім, хто стояв біля витоків проєкту реставрації Олицького палацу: голові облради Григорію Недопаду, облдержадміністрації, обласному краєзнавчому музею, Генеральному консульству Польщі у Луцьку, Волинському національному та Луцькому технічному університетам та Олицькій селищній раді. «Сьогодні велика подія, вона ознаменовує новий етап у відродженні маєтку Радзівілів. Етап великої реставрації видатної історичної пам’ятки двох народів», – зазначила Ірина Констанкевич.
Це посередництвом відеозв’язку підтвердив і Міністр культури: «Впевнений, за такої кількості експертів та небайдужих людей спільно знайдемо рішення, якою має бути відреставрована Олика. Цей замковий комплекс має величезний потенціал стати туристичним магнітом не тільки Волині, а й цілої України», – переконаний Олександр Ткаченко.
Учасників конференції також особисто привітав держсекретар Міністерства освіти і науки Сергій Захарін. Він зазначив, що цей науковий форум не лише про історію, а й про міжнародну політику, міждержавні стосунки та про людське буття.
Народні депутати Вячеслав Рубльов та Ігор Гузь відзначили титанічну працю Ірини Констанкевич з просування проєкту відновлення Олики у парламенті та по за ним. Вони також наголосили, що нардепи від Волині ведуть системну роботу з відновлення історичних пам’яток краю, а також розвитку інфраструктури та внутрішнього туризму.
Перший заступник голово обласної ради Юрій Поліщук наголосив, що збереження культурної спадщини – це справа усієї нації: «І обласна рада не стоїть осторонь цього процесу: завершується реставрація маєтку Косачів, спрямувано кошти на виготовлення проєктної документації Олицького замку, на черзі вали стародавнього Володимира».
Віце-консул Павел Овад повідомив, що Польща з радістю сприйняла звістку про реставрації палацу Радзівілів, і що відродження Олики почалося ще у 2016 році з відновлення костелу Святої трійці, у який вкладено понад 5 мільйонів злотих. Він також зачитав звернення останнього живого нащадка родини Радзівілів, яка мешкала в Олицькому замку, Христини Радзівіл-Мілевської. Вона розповіла, що цей палац пов’язаний з історією її родини понад 500 років. Навіть з приходом Червоної армії її дідусь – останній ординатор Олики Януш Радзівіл, не мав наміру покидати містечко, це було його місце на землі. «І саме жителі Олики врятували йому життя, виступивши проти смертного вироку, який виніс йому НКВС. Ми ніколи цього не забудемо. Я розумію, що в силу віку та стану здоров’я, вже ніколи не побачу свого рідного дому, але я щаслива, що він не обернеться на руїну», – написала Радзівіл-Мілевська.
Ще один нащадок роду Мацей Радзівіл не зміг прибути на конференцію, але має намір ще до кінця року відвідати Луцьк та Олику. Поки ж він звернувся письмово: «Уся родина Радзівілів дуже рада рішенню влади відновити замок в Олиці. Ніхто з нас не має наміру повернути собі замок і майно. Але ми хочемо підтримати ваші зусилля щодо реконструкції замку. У нас більше немає великих активів, але ми будемо допомагати, наскільки зможемо. Олика – це важлива культурна спадщина вашої країни, Волині, але також важлива частина спадщини нашої родини. Протягом багатьох років ми співпрацюємо з музеями Литви, Білорусі та Польщі, які мають відношення до історії роду Радзівілів. Також ми хочемо співпрацювати з музеями Луцька та майбутнім музеєм в Олиці. Реконструкція замку та інших пам’яток в Олиці може стати символом нових польсько-українських відносин. Хоча ХХ століття принесло конфлікти між українцями та поляками, нас об’єднує набагато довша історія та багатовікова спадщина. Давайте разом піклуватися про цю спадщину та шукати в ній натхнення», – йдеться у зверненні.
Про готовність співпраці над масштабним проєктом ревіталізації Олики заявили і ректори двох місцевих університетів Анатолій Цьось та Ірина Вахович. Вони пропонують кілька напрямків співпраці: допомога в історичних, культурних, фольклорних дослідженнях, участь викладачів та студентів у археологічних та архітектурних роботах, створенні туристичного бренду Олики та розробці туристичних маршрутів і локацій.
Відкриття та перше пленарне засідання конференції у прямому ефірі транслювалося ТРК Аверс:
Після пленарного засідання свою роботу учасники конференції продовжили у панельних дискусіях, а також відвідали з екскурсією Олику.
Учасники Міжнародної наукової конференції, що присвячена відтворенню спадщини Олики, мали нагоду на власні очі побачити середньовічний родинний замок князів Радзивіллів, колегіальний костел Святої Трійці, а також костел святих Петра і Павла.
Продовжився захід спілкуванням у дискусійних панелях.
Знаний архітектор, директор Науково-проектної компанії «МІСТО УКРАЇНИ» Володимир Заболотний над дослідженням та відновленням спадщини князів Радзівіллів працює з 1986 року. За цей час підготовлено 28 томів документації з реставрації оборонно-палацового комплексу та інших історичних пам’яток Олики.
На думку науковця, який також став модератором усіх проєктних робіт в рамках нинішньої реставрації пам’ятки архітектури національного значення – замку Радзівілів XVI століття, відновлювати варто не лише палацову, а й форифікаційну частину цієї споруди, яка майже не збереглася. «Без бастіонів цей замок не буде мати тієї специфіки і особливості, як пам’ятки оборонної архітектури з поєднанням із палацовими функціями. Більше того, їх відтворення дасть можливість розмістити там інженерну інфраструктуру, а також технологічні засоби сучасного функціонування об'єкту, – зауважив він. – Відтворити Олику в первісному вигляді можливо тільки зовні. Адже її стіни та перекриття уже оснащені сучасними будівельними конструкціями чи то бетонними, чи металевими - в часи Другої світової замок серйозно постраждав і його відновили. Тому нам слід зосередитись на красивій реставрації зовнішнього вигляду цієї будівлі. Можливо також відновити 3-4 зали, під сучасним тиньком де подекуди збереглася автентична ліпнина. Внутрішнє наповнення має передбачати сучасне інженерне оснащення – це і водопостачання, і каналізація, і освітлення, і опалення, і вентиляція. Саме в бастіонах ми зможемо розмістити увесь сучасний інфраструктурний комплекс, що дасть змогу почуватися хоч і в історичному місці, але в сучасних умовах».
На думку архітектора фактор комфорту для туристів є досить важливим. Окрім зовнішнього вигляду замок має бути наповнений музейними площами, культурними закладами, а також сучасними приміщеннями торгівельного та готельно-ресторанного типу, які будуть слугувати для потреб туристів. «Сьогодні в Україні майже немає організованого туризму, як раніше, коли люди їздили групами. Зараз дуже розповсюдженим є транзитний туризм, коли родини подорожують автомобілем. І саме під такий різновид туризму ми маємо підлаштовувати усі наші пам’ятки архітектури, і забезпечити людям таку можливість, адже це дуже перспективна економічна складова проєкту, яка вигідна і для місцевої громади, і для області, і для держави», – наголосив він.
У ході оглядин реставраційних робіт, які здійснюються у Костелі Святої Трійці коштом та силами польської сторони, науковці констатували, що це – яскравий приклад фахової та якісної реставрації.
«Це один із найкращих в Україні прикладів виконання реставраційних робіт, однак українські реставратори у цьому участі не беруть, адже у нашій країні обмаль таких фахівців, – бідкається Володимир Заболотний. – Проєкт написаний, гроші будуть виділенні, однак своїми силами на разі ми це зробити не зможемо. Тому моє основне завдання – знайти конгломерат організацій чи окремих фахівців як вітчизняних, так і зарубіжних, які візьмуться втілювати цей проєкт в життя». Архітектор також рекомендує створити при облраді, чи при краєзнавчому музеї дирекцію з реставрації і пристосування Олицького замку. Ця інституція має взяти на себе і укладання договорів, і закупівлю матеріалів, а головне – відповідальність за те, що буде зроблено.
Народна депутатка Ірина Констанкевич своєю чергою висловила пропозицію, що на підготовці фахівців в галузі реставраційних робіт мали б зосередити увагу обласні заклади фахової перед вищої освіти.
У суботу, 30 жовтня наукова спільнота продовжує обмін думками щодо відновлення спадщини князівського роду Радзивіллів в рамках дискусійних панелей, які відбуваються у головній адмінбудівлі краю та у Художньому музеї Луцька.
